Герман Володимир Григорович

український поет, журналіст, перекладач.

Герман Володимир
Герман Володимир Григорович
Народився 4 серпня 1960(1960-08-04) (59 років)
с. Пищатинці, Борщівський район, Тернопільська область
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк, журналіст, перекладач, редактор
Жанр поезія, проза, образки з життя, графіка (перо, туш)

Герман Володимир Григорович (нар. 4 серпня 1960(19600804), с. Пищатинці Борщівського району Тернопільської області) — український поет, журналіст, перекладач.

БіографіяРедагувати

Герман Володимир народився 4 серпня 1960 року в с. Пищатинці Борщівського району Тернопільської області в селянській родині. Батько, Герман Григорій Дмитрович (1933–1983), працював шофером у колгоспі. Мама, Герман (Звоннікова) Ольга (Акилина) Мартинівна (1931–1993) — колгоспниця. Закінчив Пищатинську восьмирічну школу (1975), геологічне відділення Кам'янець-Подільського індустріального технікуму (1979), геологічний факультет Львівського університету (1984), курси при факультеті журналістики Київського університету (1989).

Працював техніком-геологом у Білоруській, Кизилкумській (Узбекистан), Воркутинській (Комі АРСР), Янській (Якутія) геологічних експедиціях; інженером-геологом у Новому Уренгої, Новояворівську Львівської області та Загайпільському сірчаному руднику (Коломия); інструктором райвиконкому та завідувачем агропромисловим відділом районної газети у смт Володимирець Рівненської області. З 1990 року — в Коломиї: інженер на заводі «Коломиясільмаш», старший редактор відділу політики міської газети «Вісник Коломиї» (1990–1995), головний редактор перших чисел газети Коломийської міськрайонної організації Конгресу Українських Націоналістів «Воля Нації».

З 1995 року проживає в Києві. У 1996–2000 роках — відповідальний секретар газети «Слово Просвіти» Всеукраїнського Товариства «Просвіта». З січня 2000 року — заступник головного редактора видавництва «Махаон-Україна».

Батько двох дітей: донька Тамара — 1986 р. н., син Тарас — 1989 р. н.

ТворчістьРедагувати

 
Збірка «Сад Бажань» (2012)

Вірші, новели, твори для дітей, статті друкував у газетах «Зміна» (Рівне), «Літературний Львів», коломийських часописах «Вісник Коломиї», «Робітниче слово», «Агро», «Всевідо», «Плин», «Воля Нації», київських газетах «Слово Просвіти», «Вісті з України», «Зеркало недели», газеті «Думська площа» (Одеса), журналах «Дивослово», «Київ», «ШО», «Пізнайко».

У галузі журналістики — публіцистичні статті, інтерв'ю (Іполит Гамсахурдіа; глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар; директор Інституту українознавчих студій Гарвардського університету Роман Шпорлюк; голова Всесвітньої Спілки українських політв'язнів Михайло Марунчак; голова Педагогічного товариства ім. Г. Ващенка Анатолій Погрібний та ін.), літературознавчі статті (Леопольд фон Захер-Мазох, Тарас Мельничук, Роман Іваничук, Дмитро Павличко, Володимир Леонтович, Іван Багряний та ін.), мистецтвознавчі статті (художники з діаспори — Леонід Перфецький, Енді Воргол, Вадим Доброліж, Софія Левицька; сучасні українські художники — Ігор Грицай, Ігор Марковський, Людмила Семикіна, Василь Лопата, Микола Стратілат, Світлана Лящук-Лебіга, Володимир Гарбуз, Валерій Франчук, Єлизавета Миронова; співаки — Міро Скаля, Євгенія Зарицька, Соломія Крушельницька), нариси про відомих українців (Володимир Вернадський, Софія Русова, Володимир Івасюк та ін.), героїв Національно-визвольних змагань, хроніки, репортажі.

Редактор-упорядник ювілейного видання «Просвіта»: історія та сучасність (1868–1998 рр.): Зб. матеріалів та документів, присвячених 130-річчю ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (К.: Вид. центр «Просвіта», Вид. «Веселка», 1998. — 488 с.); «Великої ілюстрованої енциклопедії України» (К.: Махаон-Україна, 2008, 2009. — 504 с.) — редактор-упорядник та один з авторів.

 
Збірка «Ангел Останній» (2012)

Автор поетичних збірок «Сонячна корона» (Коломия: Вік, 1994. — 32 с.), «Alter Ego / Друге Я» (Коломия: Вік, 1995. — 112 с.), «Сад Бажань» (К.: Der Verleger Herrmann, 2012. — 320 с.), «Ангел Останній» (Поезія і проза / К.: Der Verleger Herrmann, 2012. — 448 с.), дитячих книжок «Під сонцем Кульбабки»: вірші, скоромовки (Коломия: Вік, 1994. — 16 с.), «Як до Сонечка пройти?» (К.: Махаон-Україна, 2000 і 2010. — 16 с.), «Я чекаю Миколая»: Святкові оповідки для малят (К.: Яриця, 1999. — 16 с.), «Христос воскрес! Радійте, діти»: Святкові оповідки для малят (К.: Яриця, 2000. — 16 с.: книжка-вирубка у формі пасхального яйця), «Коляд, коляд, колядниця» (К.: Яриця, 2000. — Буклет). Ілюстрував своїми графічними роботами (перо, туш) власні книжки та журналістські матеріали, збірку віршів коломийського поета Миколи Васильчука «Випадковий птах».

У галузі художнього перекладу. Для Київського молодого театру переклав п'єси Жана-Клода Брисвіля «Вечеря» (сценічна назва: «Таємнича вечеря». — Прем'єра: жовтень 1999 р. — У постійному репертуарі); Річарда Брінслі Шерідана «Дуенья» (сценічна назва: «Севільські заручини»: майже комічна опера на дві дії. — Прем'єра: жовтень 1999 р. — У постійному репертуарі). П'єси ставить також Чернігівський молодіжний театр.

На компакт-дисках побачили світ у музичному видавництві «Пан Коцький» авторські переклади казок Шарля Перро «Попелюшка, або ж Скляний черевичок» та «Ослина шкура».

Окремими книжками побачили світ десятки перекладів творів відомих авторів, зокрема: серія з восьми книжок «Жили собі кролики...» Женев'єви Юр'є (з ілюстраціями Лоїка Жуанніґо), «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, «Ґарґантюа і Пантаґрюель» Ф. Рабле (спільно з О. Думанською; поетичні вставки), «Синій Птах» М. Метерлінка, «Хоробре серце» В. Гауфа, «Про поросятко Хлюпа» Елісон Аттлі, «Мафін і його веселі друзі» Енн Хоґарт, «Міфи Стародавньої Греції» в переказі Л. Яхніна, «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» Олексія Толстого, «Три Товстуни» Юрія Олеші, «Старик Хоттабич» Лазаря Лаґіна, «Чорна курка, або Підземні мешканці» Антонія Погорільського, «Пригоди Пустомеликів та інші історії» Андрія Куркова, казки Корнія Чуковського «Лікар Айболить», «Федорине горе», «Крадене сонце», «Клишоніг і Лиска», «Крокодил», «Пригоди Бібіґона» та ін., твори для дітей (окремими книжками і в збірках) П. Бажова, Д. Мамина-Сибіряка, В. Гаршина, Агнії Барто, С. Михалкова, В. Катаєва, Емми Мошковської, В. Степанова, В. Данька, Діни Непомнящої, В. Драгунського, М. Носова, С. Козлова, І. Тургенєва, М. Пришвіна, К. Паустовського, Валентини Осєєвої, Тетяни Коті, Галини Лебедєвої, В. Борисова, Галини Камінної, Г. Циферова, Світлани Гвініашвілі, К. Ушинського, Є. Шварца, М. Пляцковського, Л. Пантелєєва, В. Біанкі, М. Єсеновського, Віри Інбер, Даниїла Хармса та ін. (переважно у видавництві «Махаон-Україна», а також у видавництвах «Онікс» і «Рідна мова»).

Переклади зарубіжних поетів: із польської – Казимира Вежинського, Анджея Бурси, Тадеуша Ружевича, Здзіслава-Тадеуша Лончковського, Казімєжа Кошутського, Збіґнєва Герберта, Віслави Шимборської, Кароля Войтили (Івана-Павла II); із французької – Віктора Гюґо, Артюра Рембо, Поля Верлена, Анрі де Монтерлана, Ґільвіка, Франка Веная, Жана-Поля Ґіббера, Катюля Мендеса; із російської – Лариси Міллер; інтерпретації: німецького поета Манфреда Вольтера, чеського – Їржі Червенки, англійських – П. Б. Шеллі, Едварда Ліра, американського – Едвіна Фассела, канадського – Артура Сміта, грецьких поетів Сафо, Алкея, Константіноса Кавафіса, а ще – загалом зі слов’янських (Десанка Максимович…), латинської та романських мов (Анґела Фіґера Аймерич, Хуан Орельяна Кампільйос, Роберто Фернандес Ретамар etc).

Автор декількох літературних містифікацій («Сонети до Євгеніана», «Кентавр і Стрілець» etc).

ГрафікаРедагувати

Відгуки про творчість[1]Редагувати

Володимир Герман належить до того рідкісного сьогодні типу людей, кому поезія є не лише професією, але й головною ознакою натури, motto життя.

А це значить, що він ніколи не воюватиме за відзнаки чи привілеї, але прагнення визнання власного слова примушуватиме його працювати над словом ще й ще, що і є найвищим літературним самовизнанням і запорукою визнання серед літературного загалу.

Любов Голота, поетеса, прозаїк, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка

Володимир Герман – поет-лірик, поет-філософ, поет-романтик, що вдивляється у світ поглядом чистим, сяйливим, проникливим. Тому слово його світле, самобутнє, по-земному небесне, зболене і філософськи мудре водночас.

Біографію розпочато давно, життя встигло поводити поета своїми крутими віражами і подарувати багато випробувань.

…Спробуй по гострому лезу пройти
і пронести непорочним сумління.

Володимир Герман вступив у вік зрілого мужа, він встиг багато відчути, пережити, побачити й осягнути. Вік цей вимагає звіту перед життям, народом, і, врешті, епохою. І В. Герман успішно складає цей іспит своїм поетичним талановитим словом.

Катерина Мотрич, українська письменниця

Володимира Германа, як поета, знаю від 1995 року, коли на одному з мистецьких вечорів придбав його поетичну збірку «Alter ego». Вірші вразили мене своєю викінченістю та закоріненістю в епоху Середньовіччя, в якій ми, українці, умудрились бути і героями і рабами, і з якої винесли на своєму чолі тавро недержавної, вторинної нації. Нині мусимо позбуватися цього тавра. І позбуватися його нам допомагає мужня поезія Володимира Германа.

Його поезія – синтез почуття і думки, наснажена не тільки тисячолітньою мудрістю галицького села (поет народився в селі Пищатинці Борщівського району Тернопільської області). В ній на повен голос звучать і міські, урбанізовані ритми. Володимир Герман за професією геолог, з рюкзаком за плечима подолав не одну сотню кілометрів. І звідси й мудрість, філософічність його поезії, погляд на речі та явища під дещо иншим кутом.

Володимир Герман – автор книг поезій «Alter ego / Друге я», «Сонячна корона», дитячої збірки «Під сонцем Кульбабки». Він і талановитий художник (сам оформлює та ілюструє свої книжки), і не менш талановитий журналіст, який виступає з пристрасними й глибокими статтями на захист української мови та культури.

Микола Литвин, український письменник, кобзар, журналіст, композитор

Основні публікації про автораРедагувати

  1. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. – Тернопіль : ВПК «Збруч», 2008. – Т.3 : П–Я. – 708 с. – С. 69.
  2. Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. – Т.1. – 668 с. – С. 554.
  3. Васильчук М. М. Коломийський азбуковник : Друкарство, журналістика, література 1939–1999 р. Бібліографічний словник. – Коломия : Вільний голос, 2000. – 200 с. + 20 с. : іл. – С. 40.
  4. Видавнича Коломия : Довідник: Періодичні та книжкові видання нової доби. – Коломия: Вік, 1995. – 48 с. – С. 8, 20.
  5. Маляткам – святкові оповідки/Урядовий кур'єр. 29 квітня 2000. – Ч. 80. – С. 8.
  6. Знайомтесь, Володимир Герман/Рівне: Зміна, 17 листопада 1987. – С. 2.
  7. Коломийські часописи: «Агро», «Вісник Коломиї», «Всевідо», «Воля Нації», «Вільний голос».
  8. Всеукраїнські каталоги видань.

ПосиланняРедагувати

  1. Герман В. Сад Бажань [Текст] : [ювіл. зб. віршів] / Володимир Герман. - К. : [б. в.], 2012. - 319 с. : іл. - (Поезія. XXI століття)