Вільгельм Гауфф

німецький письменник

Вільге́льм Га́уфф (традиційне написання Гауф, з однією «ф»; нім. Wilhelm Hauff; 29 листопада 1802, Штуттґарт — 18 листопада 1827, там само) — німецький письменник епохи бідермаєру.

Вільгельм Гауфф
нім. Wilhelm Hauff
Народився 29 листопада 1802(1802-11-29)[1][2][…]
Штутгарт[1][4]
Помер 18 листопада 1827(1827-11-18)[1][2][…] (24 роки)
Штутгарт, Королівство Вюртемберг, Німецький союз[1]
·тиф
Поховання Цвинтар Гоппенлауd
Країна  Королівство Вюртемберг
Діяльність поет, поет-пісняр, дитячий письменник, збирач казок, письменник
Галузь Німецька література[4]
Alma mater Uhland-Gymnasium Tübingend (1816), Evangelical Seminaries of Maulbronn and Blaubeurend (1820), Тюбінгенський університет (1824) і Тюбінгенська богословська семінарія
Знання мов німецька[2][4]
Членство Burschenschaft Germania Tübingend
Роки активності з 1823
Жанр оповідання
Magnum opus The Story of Caliph Storkd
IMDb ID 0310018

Біографія

ред.

Батько Вільгельма, Аугуст Фрідріх Гауфф, був середнім чиновником у Штуттґарті. По його смерті у 1809 році, матір із чотирма дітьми (Герман, народився 1800; Марі, 1806; Софі, 1807) переїхала до її батька Карла Фрідріха Ерзессера у Тюбінген.

Вільгельм Гауфф відвідував Тюбінгенську гімназію, одночасно з 1817 року монастирську школу Бляубойрену. У період з 1820 по 1824 вивчав теологію у Євангельському монастирі Тюбінгену, де отримав ступінь доктора філософії. Був членом Тюбінгенської студентської корпорації[5].

 
Вільгельм Гауфф

З 1824 по 1826 рік Гауфф працював домашнім учителем, подорожував у Францію та Північну Німеччину. 1827 року був редактором газети «Моргенблаттес фюр ґебільдете штенде» («Morgenblattes für gebildete Stände»). У 1827 році одружився з власною кузиною Луіз Гауфф, яка 10 листопада 1827 року народила дитину. Лише тиждень по тому, 18 листопада 1827, Гауфф помер від тифу, що тривав від часу його поїздки через Тіроль. Його могила знаходиться на старовинному кладовищі Гоппенлауфрідгоф у Штуттґарті. Одним з його нащадків є сучасний німецький політик, екс-міністр та екс-обербургомістр Франкфурта на Майні Фолькер Гауфф.

Через свої неодноразово екранізовані казки та оповідання, Гауфф, незважаючи на коротке фізичне життя, продовжує жити у літературі. Його ім'ям названа премія дитячої та юнацької літератури — премія Вільгельма Гауффа.

З-під пера Гауффа з'явилася новела «Юд Зюс» («Jud Süß»), базована на житті Вюртемберґського фінансиста Йозефа Зюса Оппенгеймера (16981738), що була покладена в основу однойменного антисемітського нацистського фільму-пропаганди (1940).

Бібліографія

ред.

Казки

ред.
  • Альманах казок (1825)
    • Казка у вигляді альманаху (Вступ)
    • Караван
    • Оповідання про каліфа-журавля
    • Оповідання про корабля-привида
    • Оповідання про відрубану руку
    • Спасіння Фатьми
    • Оповідання про Маленького Мука
    • Казка про вдаваного принца
  • Альманах казок (1826)
    • Александрійський шейх та його невільники
    • Карлик Ніс
    • Абнер, єврей, що нічого не бачив
    • Мавпа у ролі людини
    • Історія Альмансора
  • Альманах казок (1827)
    • Їдальня в Шпессарті
    • Оповідь про гульден із зображенням оленя
    • Холодне серце
    • Пригоди Саїда
    • Стінфольська печера

Романи

ред.
  • Ліхтенштейн
  • У рожевому саду короля Лаурінса

Сатира

ред.
  • Людина на місяці, або стукіт сердець це голос долі (видано у 1825 під ім'ям популярного Генріха Клаурена)

Оповідання

ред.
  • Отелло (1826)
  • Співачка (1826)
  • Юд Зюс (1827)
  • Портрет Кайзера
  • Останній лицар з Марієнбургу
  • Естетичний клуб

Билини

ред.
  • Руїна Ройсенштайн

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118546864 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б в Czech National Authority Database
  5. «Германія» [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання

ред.