Перфецький Леонід Юліанович
Леонід Юліанович Перфецький (1900, Холмщина[1], за іншими даними — 23 лютого 1901, с. Ладижинка, Черкаська область (на той час Київська губернія) — 25 жовтня 1977, Монреаль, Канада) — сотник Армії УНР, український художник-баталіст, графік.
Леонід Перфецький | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження |
23 лютого 1901 Ладижинка |
Смерть |
25 жовтня 1977 (76 років) Монреаль Канада |
Громадянство | УНР |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Життєпис ред.
Леонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року в селі Ладижинка, Уманського повіту, Київської губернії. Навчався в середній школі в Орлі, в університеті Москви, пізніше в школі прапорщиків у Петергофі біля Петрограду.
Після більшовицького перевороту родина виїхала до Казані. Коли Татарстан проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в Казанському університеті. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти Чорноморського коша, що став опісля 3-ю Залізною Дивізією[1].
Брав активну участь у Визвольних Змаганнях. Перейшов з Армією УНР в еміграцію і вступив до Краківської Академії Мистецтв, де працював у класі професора Дембіцького[1]. Навчався живопису також у Львові, в мистецькій школі Олекси Новаківського.
1925 року переїхав до Парижа, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем бібліотеки імені Симона Петлюри[1].
1941 року вивезений до Німеччини як аграрний робітник. 1942 року «Українське Видавництво» запросило митця до Львова, на посаду ілюстратора щомісячного видання «Наші Дні», роботу в якому поєднував з викладанням малювання в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата Євгена Перфецького.
На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію — всі пріці на воєнні теми[1].
1944 року вступив до дивізії «Галичина», як воєнний художник-кореспондент. 1945 року опинився в таборі воєнних полонених у Зальцбурзі.
1954 року прибув до Канади, оселився у Монреалі. Тут проживав при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. 1962 року в Едмонтоні Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею Українського Національного Об'єднання.
Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році[1].
Помер Леонід Перфецький 25 жовтня 1977 року, похований на кладовищі Монт-Роял у Монреалі.
Творчість ред.
Леонід Перфецький створив ряд картин та серії малюнків:
- «Піднесення українського прапору на чорноморськім фльоті. 29 квітня 1918» Акварель.
- «6-та січова стрілецька дивізія в Станіславові 1919» Акварель.
- «Бій з татарами» Олія. 1921 р.
- «Козаки під Трапезунтом» Олія. 1942 р.
- «Бій під Крутами» Акварель.
- «Духова оркестра на конях вступає в Київ»
- «Зустріч Карла ХІІ з козаками» Акварель.
- «Артилерія Чорної дивізії вступає в Київ»
- «Останні набої» Олія.
- та інші
У Монреалі, в церкві Св. Духа, — його настінні розписи релігійного змісту[1].
Також створив один з перших українських коміксів, у якому зобразив боротьбу УПА під час Другої світової війни.
Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі «Перфецький. Ілюстрована монографія»[2], виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.
Вшанування пам'яті ред.
На честь Леоніда Перфецького названа вулиця в місті Львів.
2021 року до 120-річчя з Дня народження Леоніда Перфецького було проведено творчий вечір, де художник позиціонувався як започатковувач українських коміксів (мальописів). Захід був організований Інститутом Національного Розвитку і проведений у приміщенні Товариства «Просвіта».[4][5]
23 лютого (день народження Перфецького) запропоновано щорічно відзначати як «День українського коміксу»[6]. В рамках цієї ініціативи клуб RAINSHOUSE заснував щорічну премію імені Леоніда Перфецького під назвою «Комікс Року»[7] для підтримки авторів українських коміксів.
Джерела ред.
- Леонід Перфецький / За ред С.Гординського. — Нью-Йорк; Торонто, 1990. — 84 с. ISBN 0-916381-07-2
- Коваленко Сергій. Перфецький Леонід/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Нотатки з мистецтва. Грудень 1978. — С. 59.
- ↑ «Перфецький. Ілюстрована монографія». RAINSHOUSE (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Перфецький. Монографія. rainshouse.com. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ День Українського Коміксу (Микола Кравченко). Цензор.нет. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ #КоміксРоку2021 // премія ім. Леоніда Перфецького. perfecky-award.rainshouse.com (ru-RU). Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
Посилання ред.
- Перфецький Леонід // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1344-1345. — 1000 екз.
- Тріска О. Перфецький Леонід // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 С. 98-99.
- Батальний живопис художника Леоніда Перфецького [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Митець та боєць Леонід Перфецький
- Башняк Л. І. Образотворче мистецтво Українського стрілецтва доби визвольних змагань першої чверті ХХ століття
- Леонід Перфецький: монографія. Редакція Святослава Гординського. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Мистецтво Леоніда Перфецького. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- «ПЕРФЕЦЬКИЙ. ІЛЮСТРОВАНА МОНОГРАФІЯ» видання клубу RAINSHOUSE [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]