Відкрити головне меню

Вільнянськ (до 1974 — Софіївка[1]) — вантажно-пасажирська вузлова залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Харків — Запоріжжя I — Новоолексіївка та Вільнянськ — Запоріжжя-Ліве — Імені Анатолія Алімова між станціями Новогупалівка (13 км), Янцеве (8 км) та Запоріжжя-Ліве (16 км)[2].

Станція Вільнянськ

Синельникове I — Запоріжжя I
Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
Вільнянськ

Вільнянськ1.jpg
Залізничний вокзал ст. Вільнянськ
47°56′32″ пн. ш. 35°25′44″ сх. д. / 47.94222° пн. ш. 35.42889° сх. д. / 47.94222; 35.42889Координати: 47°56′32″ пн. ш. 35°25′44″ сх. д. / 47.94222° пн. ш. 35.42889° сх. д. / 47.94222; 35.42889
Дата відкриття 15 листопада
Рік відкриття 1873 (146 років)
Попередня назва Софіївка (до 1974)
Тип вузлова
Колій 10
Платформ 2
Тип платформ(и) 1 берегова,
1 острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Соборна
Відстань до Києва, км 618
Відстань до ст. Дніпро-Головний, км 90
Відстань до ст. Запоріжжя I, км 26
Код станції 464701 ?
Код «Експрес-3» 2210683 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус
Вільнянськ. Карта розташування: Запорізька область
Вільнянськ
Вільнянськ

Розташована у однойменному місті Запорізької області.

Станція Вільнянськ за основним призначенням та характером роботи — вантажна. За обсягом роботи відноситься до 3-го класу. Виконує пропуск пасажирських поїздів дальнього та приміського сполучення, прийом та пропуск вантажних поїздів. Має 6 колій загального користування, до яких примикають 5 під'їзних колій.

До станції Вільнянськ примикають три напрямки:

На теперешній час станція щоденно відправляє сотні тонн народногосподарських вантажів: запасні частини для сільськогосподарських машин, вироби з пластмаси, комбікорма, продукти тваринництва тощо.

ІсторіяРедагувати

Розростанню селища сприяло відкриття руху потягів на залізничній лінії Лозова — Синельникове I — Запоріжжя, а також будівництво на станції Софіївка блокгаузів. Станція виникла у 1873 році під назвою Софіївка,[3] під час прокладання першої ділянки приватної Лозово-Севастопольської залізниці

У 1894 році на станції Софіївка було засноване дворічне фабрично-залізничне початкове училище. В ньому готували кваліфікованих робітників для обслуговування Лозово-Севастопольської залізниці. У 1913 році тут навчалося 47 учнів за професіями залізничного обхідника, ремонтника, помічника машиніста локомотива. Значна частина випускників цього закладу працювала в Олександрійських майстернях.

У 1934 році, по завершенню будівництва лінії Довгінцеве — Запоріжжя — Вільнянськ, стала вузловою.

У 1965 році електрифікована у складі ділянок Лозова — Синельникове I — Запоріжжя I та Вільнянськ — Запоріжжя-Ліве[4].

У 1974 року станція перейменована на Вільнянськ за однойменним містом, де вона і знаходиться.

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції Вільнянськ зупиняються приміські електропоїзди у напрямку Синельникове I та Запоріжжя, а також денний регіональний поїзд № 822/821 Запоріжжя — Харків[5].

ПосиланняРедагувати

ГалереяРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  • (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  • Зеркалов Д.В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. — 462 с. Кн. 2. К.: Основа, 2003.  — 564 с.
  • Г. Турченко. Південна Україна на зламі епох (1914—1922 рр.). — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — 324 с. — Із змісту: про події на ст. Софіївка 13 листопда 1918 р. — С. 212.
  • Богомаз М. Станція називається... (за станом на 21.01.91). — Дніпропетровськ: Пороги, 1993. — 375 с. — Із змісту: Вільнянськ. — С.71–72.
  • Абліцов О. Переїзд час збереже: [збудовано шляхопровід над коліями залізниці біля м. Вільнянськ] // Голос України. — 2002. — 17 грудня (№ 239).
  • Швець О. Черговий залізничної станції: [про роботу М. К. Носенка] // Дніпровські вогні. — 1984. — 28 серпня.

ПриміткиРедагувати

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР : в 2 кн. : кн. 1 : справочник. — М. : Транспорт, 1981. — С. 257. — 360 с. — 100 000 екз. (рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР : в 2 кн. : кн. 1 : справочник. — М. : Транспорт, 1981. — С. 100. — 368 с. — 100 000 екз. (рос.)
  4. Історія електрифікації залізниць (1964—1966) (рос.)
  5. Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Вільнянськ // Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця»