Відкрити головне меню
Вікіпедія

Соборний проспект (Запоріжжя)

Центральний проспект Запоріжжя

Собóрний проспéкт — центральна магістраль міста Запоріжжя. Розпочинається від Привокзальної площі біля залізничного вокзалу Запоріжжя I і закінчується Запорізькою площею поблизу Дніпровської ГЕС. Пролягає вздовж чотирьох міських районів — Комунарського, Олександрівського, Вознесенівського та Дніпровського.

Соборний проспект
Запоріжжя Запоріжжя
Вигляд на проспект Соборний у Дніпровському районі[1]
Вигляд на проспект Соборний у Дніпровському районі[1]
Місцевість Центр
Район Комунарський, Олександрівський, Вознесенівський, Дніпровський
Колишні назви
Поштова, Столбова, Велика, Головна, Верхня, Поліцейська, Соборна, Карла Лібкнехта, 8-а Поздовжня, Германа Герінга, Адольфа Гітлера, Леніна
Загальні відомості
Протяжність 10,8 км[2]
Координати початку 47°47′39″ пн. ш. 35°11′10″ сх. д. / 47.79417° пн. ш. 35.18611° сх. д. / 47.79417; 35.18611
Координати 47°49′52″ пн. ш. 35°09′17″ сх. д. / 47.831184° пн. ш. 35.154844° сх. д. / 47.831184; 35.154844Координати: 47°49′52″ пн. ш. 35°09′17″ сх. д. / 47.831184° пн. ш. 35.154844° сх. д. / 47.831184; 35.154844
Координати кінця 47°51′47″ пн. ш. 35°05′42″ сх. д. / 47.86306° пн. ш. 35.09500° сх. д. / 47.86306; 35.09500
Поштові індекси 69000, 69002, 69005, 69006, 69032, 69035, 69037, 69057, 69063, 69107, 69118[3]
Транспорт
Трамваї Tram icon SPB.svg 3, 16
Тролейбуси Trolley icon SPB.svg 1, 3, 8, 11, 14, 17
Найближчі залізничні станції Вокзал Запоріжжя I, платформа 174 км
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі готель «Соборний», готель «Театральний», «Intourist hotel Zaporizhzhya», готель «Дніпро» (на реконструкції)
Храми Свято-Покровський собор
Державні установи Запорізька обласна державна адміністрація, Запорізька міська рада, Апеляційний суд, міський РАЦС, РАЦС Вознесенівського району
Навчальні заклади Запорізький національний університет (5-й корпус), Запорізька державна інженерна академія, Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ
Медичні заклади КУ «Обласна дитяча лікарня», КУ «Поліклініка № 1», Наркологічний центр, Обласний центр народної медицини
Заклади культури Обласний український музично-драматичний театр ім. В. Магара, Запорізька обласна філармонія, Обласна універсальна наукова бібліотека
Поштові відділення Головпоштамт
Забудова багатоповерхова
Комерція ТЦ «Фаворит», ТЦ «Intrade», ТРЦ «Пальміра Плаза», ТРЦ «Аврора», ТРЦ «Україна», ТЦ «Фортуна», Бізнес-центр «Форум» та інші
Підприємства Запорізький автомобілебудівний завод, Інструментальний завод
Парки Платонівський сквер, Піонерський сквер, сквер Прикордонників, Олександрівський сквер, «Алея Слави», «Алея Трудової слави», сквер ім. О. В. Поляка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Соборний проспект (Запоріжжя) на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші проспекти з назвою Соборний проспект

Протяжність Соборного проспекту становить — 10,8 км, завдяки чому розглядався як один із найдовших. Деякі джерела стверджують, що проспект є найдовшим в Європі[4][5]. Втім, проспект Соборний в Запоріжжі поступається довжиною, наприклад, Московському проспекту в Харкові (18 км)[6] чи проспекту Леніна в Волгограді (14 км)[7]. Всупереч всім надіям і гордості запоріжців, проспект ніколи не був найдовшим в Європі, але все ж мешканцям міста є чим пишатися. Так, житлові квартали «Соцміста» в районі греблі ДніпроГЕС та проспекту Металургів вважаються одним з найкращих прикладів архітектури конструктивізму першої половини 20-го сторіччя. Проект цього архітектурного ансамблю в 1932 році отримав золоту медаль на виставці в Парижі[8]. Соборний проспект претендує на звання «7 чудес Запоріжжя»[9].

ІсторіяРедагувати

У різні часи окремі частини сучасного проспекту носили імена Поштова, Столбова, Велика, Головна, Верхня, Поліцейська, Соборна, Карла Лібкнехта, 8-а Поздовжня, Германа Герінга, Адольфа Гітлера, Леніна[10].

Остаточне верховенство радянська влада в місті Запоріжжя взяла у 1920 році. Через рік, в 1921 році, за принципом «нова влада — нові порядки» Олександрівськ був перейменований в Запоріжжя. В цей же час під загрозою розстрілу циркуляр НКВС від 15 липня 1921 року зобов'язав у тижневий термін змінити всі колишні назви вулиць міста, давши їм імена нових радянських героїв і борців революції. Тиждень за тижнем, і вже до листопада 1922 року були перейменовані більше трьох десятків вулиць, в тому числі вулиця Соборна була перейменована на вулицю Карла Лібкнехта. Однак на цьому історія найменувань вулиць в місті не закінчилася.

Після захоплення Запоріжжя вермахтом окупаційна влада перейменувала вулицю Карла Лібкнехта на вулицю Адольфа Гітлера, а частину сучасного Соборного проспекту в новій частині міста — у вулицю Германа Герінга. Восени 1943 року, після захоплення міста Червоною армією, їм були повернуті довоєнні імена.

У Запоріжжі в 1930-ті роки, в розпал колективізації і будівництва, парна сторона центрального проспекту Карла Лібкнехта носила прізвисько «Пижон-стріт», а непарна — «Гапкінштрассе» (швидше за все від загального імені домробітниць «Гапка»). «Стрітом», як правило, гуляли інженери, лікарі, студенти, а на лавочках, що стоять уздовж «штрассе», плювали насіння чорнороби, прислуга та інша молодь з навколишніх сіл[11].

Проєкт з об'єднання декількох вулиць в єдиний проспект Леніна існували вже 1949 року, однак втілитися йому судилося лише 4 січня 1952 року, коли ухвалою міської ради центральній магістраллі Запоріжжя було присвоєно ім'я Леніна. Проспект об'єднав 4 вулиці: 8-ю Подовжню вулицю в Соцмісті, знову сплановану вулицю на Вознесенці (від сьогоднішньої вулиці Гагаріна до площі Олександра Поляка), вулиці Карла Лібкнехта і вулиці Ковальської в старій частині міста[12].

З 4 січня 1952 до 19 лютого 2016 року проспект носив ім'я Леніна, після чого був перейменований у проспект Соборний згідно з законом про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів[13].

Докладніше: Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)

Незважаючи на всі ті імена, які встиг за роки свого існування приміряти Соборний проспект, нині він так і залишається кістяком Запоріжжя. Магістраллю, яка несе на собі велику відповідальність — бути обличчям і серцем міста з історією[14][15].

Впродовж 2002—2008 років проспект зазнав значної реконструкції, в ході якої було демонтовано трамвайну лінію між вулицями Парковим бульваром (до 2016 року — вулиця Леонова) та Лермонтова[16][17], знищено дерева вздовж проспекту[18], взамін, на перехресті з бульваром Шевченка був встановлений масивний «Годинник Закоханих»[19], що грає мелодію з фільму «Весна на Зарічній вулиці», до речі аналогів запорізькому Годиннику Закоханих, з фонтаном, в Україні немає.[20]

10 жовтня 2016 року було відкрито оновленний годиннник, в якому замінено 4 циферблати, сам механізм, системи управління і звукового супроводу після більше десяти років роботи[21].

Будівлі та об'єктиРедагувати

По проспекту Соборному розташовані:

 
Годинник закоханих на перетині з бульваром Шевченка

Закінчується Соборний проспект Запорізькою площею[24].

1 травня 1977 року відкрито 5-й підземний перехід біля зупинки транспорту «Площа Пушкіна»[25].

Зупинки міського транспортуРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

  • Пам'ятник загиблим розвідникам-десантникам групи Шепеля В. П.

  • Пам'ятник прикордонникам всіх поколінь

  • Танковому екіпажу Т-34, визволителям Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників у жовтні 1943 року

  • Пам'ятник учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

  • Пам'ятник військовослужбовцям, які загинули під час війни в Афганістані

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Запорізький кремль або башня коксохіма // МИГ, 2019-06-29 (рос.)
  2. ↑ Соборний проспект на Google-мапі
  3. ↑ Поштові індекси Соборного проспекту
  4. ↑ Новітня історія України: Імена. Звершення. Творчість / Авт.-упор. В. В. Болгов. Вип. 1:Запоріжжя. — К.:Новий Світ, 2006
  5. ↑ Гарбуз М. Зеленая загазованность Архівовано 30 січень 2016 у Wayback Machine., — Остров свободы, № 49 (264) от 15.12.2010
  6. ↑ Цуп Володимир. Стежками галицьких аргонавтів
  7. ↑ Улицы Волгограда. Проспект имени В. И. Ленина Архівовано 7 грудень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  8. ↑ Запоріжжя на карті, — Карта відвіданих місць
  9. ↑ Претенденти звання «7 чудес Запоріжжя» Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine., — misto.zp.ua (рос.)
  10. ↑ Список перейменованих вулиць, провулків, проспектів, бульварів та майданів м. Запоріжжя
  11. ↑ По центральному проспекту Запорожья 70 лет назад ходили пешком (фото). Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019. 
  12. ↑ Як бачили сучасне Запоріжжя 70 років тому (фото)
  13. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 15 «Про перейменування проспекту Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний»
  14. ↑ Історія запорізького проспекту, — reporter-ua.com, 2013-01-18 (рос.)
  15. ↑ На самом аварийном перекрестке Запорожья 45 лет назад почти не было ДТП (фото) // verge.zp.ua, 2018-01-07 (рос.)
  16. ↑ В Запорожье началась очередная реконструкция проспекта // ТРК «Алекс». — 2008. — 12 марта(рос.)
  17. ↑ Дворный Борис. В Запорожье начался второй этап реконструкции проспекта Ленина // Укрінформ (рос.)
  18. ↑ Н. Кузьменко, Н. Михайлов, В. Чорнолуцкий, Н. Ломонос, И. Эстеркина, Т. Овсяникова Новое Запорожье: хроника развития большого города. 1921—2006. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. — С. 12. — 216 с. — 3000 экз. — ISBN 966-348-059-9(рос.)
  19. ↑ 3D-панорама «Годинник закоханик». Архів оригіналу за 22 жовтень 2016. Процитовано 21 жовтень 2016. 
  20. ↑ Годинник закоханих в Запоріжжі (рос.)
  21. ↑ Головний годинник міста зазвучить по-новому // «Запорозька Січ», 2016-10-10
  22. ↑ Будівництво універмагу «Україна» у 1963 році (фото) // life.zp.ua
  23. ↑ Веб-сайт ГУ НП України в Запорізькій області
  24. ↑ 11 кілометрів історії (проспект Соборний). vmylenko.com. 2015-12-30. 
  25. ↑ Эта неделя в истории Запорожья: первый ток от ДнепроГЭСа, Главпочтамт, музыкальный фонтан. ZаБор. 28 квітня 2016. (рос.)
  26. ↑ Перелік зупинок громадського автотранспорту
  27. ↑ Пам'ятник розвідникам-десантникам. 
  28. ↑ Клікова Г. Олександру Поляку від вдячного міста: На пл. А. Поляка встановлено пам'ятний знак — бюст. «Запорізька правда». — 2005. — 13 жовтня — с. 3.
  29. ↑ Стела Запорізьким еталургам (фото)
  30. ↑ Фоторепортаж: В Запорожье открыли памятник Пограничникам. 061.ua. 2012-06-22. Архів оригіналу за 2012-06-30. Процитовано 2016-08-27. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соборний_проспект_(Запоріжжя)&oldid=26298056