Запорізька Січ (станція)

залізнична станці у Запоріжжі на острові Хортиця

Запорíзька Січ — вантажно-пасажирська залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Апостолове — Запоріжжя між станціями Дніпробуд II (6 км) та імені Анатолія Алімова (5 км)[3]. Розташована у самому центрі найбільшого острова на Дніпрі Хортиця та лівому березі річки Старий Дніпро у Вознесенівському районі міста Запоріжжя. У парній горловині станції розташований зупинний пункт 168 км.

Запорізька Січ
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця
станція
Станція Запорізька Січ.jpg
Розташування
Розташування Запоріжжя Запоріжжя
Адреса острів Хортиця, вул. Запорозької Січі
Координати 47°49′56″ пн. ш. 35°04′37″ сх. д. / 47.83222° пн. ш. 35.07694° сх. д. / 47.83222; 35.07694
Структура
Лінія(ї) Апостолове — Запоріжжя II
Платформ 3
Тип платформ 1 бічна та 2 острівні
Колій 6
Час роботи 05:45—19:30
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні автобус 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96
Історія
Відкрито 1931 (89 років)[1]
Електрифіковано 1935 (= 3 кВ)[2]
Інша інформація
Власник Запорізька дирекція Придніпровської залізниці
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 465102
Код Експрес-3 2210728
Тарифна зона 3
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I 15 км
Запоріжжя II 12 км
Нікополь 72 км
Апостолове 131 км
Мапа

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 1931 року, під час будівництва Дніпровської ГЕС. Таку назву станція отримала, в пам'ять про старовинні козацькі поселення, які називали Січчю — найвідоміша розташовувалася саме на цьому острові. 1935 року станцію електрифіковано постійним струмом — одну з найперших в Україні в складі дільниці Довгинцеве — Запоріжжя.

1932 року побудований невеликий вокзал. Це прямокутна будівля з різнорівневими обсягами: одноповерхова зала очікування і квиткові каси, а також двоповерхова — зі службовими приміщеннями і кабінетом начальника станції. Унікальною будівлю робить його фасад, який облицьований рожевим вулканічним туфом, який був придбаний з Вірменії. Таким же каменем облицьована адміністративна будівля Дніпровської ГЕС. Розкішне оформлення вокзалу можна пояснити генеральним планом Запоріжжя 1949 року: на острові Хортиця планувалося велике селище з безліччю автошляхіа і садами, а вокзал зі станцією завершували цю композицію. Під час Другої світової війни вокзал зазнав деякі руйнування, але вже до 1953 року він був повністю відновлений у первинному вигляді, в якому можна спостерігати його і по теперішній час[4].

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції Запорізька Січ зупиняються приміські електропоїзди сполученням Нікополь — Запоріжжя.

Біля станції розташована зупинка «Запорозька Січ» міських автобусних маршрутів № 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96.

ПриміткиРедагувати

  1. Хроника Днепростроя, 1931
  2. Історія електрифікації залізниць (1926—1940) (рос.)
  3. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  4. Подорожі залізницею. Станція Запорізька Січ на сайті tokatema (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • На Мостовом переходе : [рос.] // Хроника Днепростроя : Ежемесячный бюллетень государственного Днепровского строительства. — Кичкас—Днепрострой : Управление Государственного Днепровского строительства, 1931. — № 18 (август). — С. 21—23.

ПосиланняРедагувати

Дільниця Нікополь — Запоріжжя II
Попер.
Платформа 168 км
Запорізька Січ
Наст.
Платформа 172 км