Вікіпедія

Європейська політична спільнота (2022)

Не плутати з Європейською політичною співпрацею або Європейською політичною спільнотою (1952).

англ. European Political Community
Європейська політична спільнота
     Країни Європейської політичної спільноти
Абревіатура ЄПС
Тип Міжнародна організація
Засновник Еммануель Макрон
Засновано травень 2022
Мета міжнародна безпека, протидія російській агресії, розширення Європейського Союзу
Тема Політика Європи
Місце діяльності Європа
Членство Європейський Союз Європейський Союз
Україна Україна
Велика Британія Велика Британія
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Ісландія Ісландія
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Норвегія Норвегія
Албанія Албанія
Молдова Молдова
Сербія Сербія
Швейцарія Швейцарія
Азербайджан Азербайджан
Вірменія Вірменія
Грузія Грузія
Туреччина Туреччина
Косово Косово
Чорногорія Чорногорія
Північна Македонія Північна Македонія
Офіційні мови Англійська мова
Ключові особи Лідери держав та урядів
Вебсайт: epc-observatory.info
CMNS: Європейська політична спільнота у Вікісховищі

Європейська політична спільнота або Європейське політичне співтовариство[1][2] (ЄПС) — це платформа для політичних і стратегічних дискусій щодо майбутнього Європи, заснована в 2022 році після російського вторгнення в Україну в 2022 році[3]. Група вперше зустрілася в жовтні 2022 року в Празі з учасниками з 44 європейських країн, а також Президент Європейської Ради та Президент Європейської Комісії.[4]

Історія ред.

ЄПС була запропонована президентом Франції Емманюелем Макроном у травні 2022 року після російського вторгнення в Україну в 2022 році[5] в якості президента Ради Європейського Союзу. 23–24 червня 2022 року він офіційно представив його на засіданні Європейської Ради.[6] Група зібралася 6 жовтня 2022 р.; лідери 44 держав зробили спільне фото. Росію та Білорусь свідомо усунули від участі.[7]

Мета ред.

Метою ЄПС є надання платформи для координації політики для європейських країн на всьому континенті та сприяння політичному діалогу та співпраці для розв'язання питань, що становлять спільний інтерес, з метою зміцнення безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту[6], зокрема, щодо європейської енергетичної кризи.[8] Окрім держав-членів ЄС, до складу спільноти увійшли такі країни, як Вірменія, Азербайджан, Грузія, Ісландія, Молдова, Туреччина, Україна та Велика Британія.[3]

Під час першого саміту було досягнуто домовленості про розгортання місії під керівництвом Європейського Союзу на вірменській стороні кордону з Азербайджаном на період у два місяці моніторингу після кризи на вірменсько-азербайджанському кордоні.[9]

Саміти ред.

 
Європейські лідери на першому саміті ЄПС у Чехії
 
Європейські лідери на другого саміті ЄПС у Молдові

Передбачається, що щороку проводитимуться два саміти по черзі між країнами ЄС і країнами, що не входять до ЄС.[3] Перший саміт відбувся у Празі 6–7 жовтня 2022 року[10]. Пряму трансляцію події транслювала мережа Євробачення.[11]

29 вересня 2022 року Велика Британія оголосила, що візьме участь у зустрічі, і запропонувала прийняти наступну зустріч.[12] Молдова проведе наступну зустріч, і теми, над якими лідери домовилися працювати, включають захист «ключових об'єктів», таких як трубопроводи, підводні кабелі, супутники.[7]

У травні 2023 року Швейцарія висловила зацікавленість у проведенні саміту ЕПС навесні 2025 року[13]. Сербія також висловила зацікавленість у проведенні майбутнього саміту.

Дата Приймаюча країна Приймаюче місто Приймаючий лідер
6–7 жовтня 2022   Чехія Празький град, Прага Прем'єр-міністр Петр Фіала
1 червня 2023[14]   Молдова Замок Мімі, Булбоака Президент Мая Санду
5 жовтня 2023   Іспанія[4] Альгамбра, Гранада Прем'єр-міністр Педро Санчес
18 липня 2024   Велика Британія Бленгеймський палац, Вудсток Прем'єр-міністр Ріші Сунак
7 листопада 2024   Угорщина очікується Прем'єр-міністр Віктор Орбан

Учасники ред.

Країни та міжнародні організації, які беруть участь у ЄПС:[15]

Країни-члени Європейського Союзу ред.

Кандидати в члени Європейського Союзу та інші суміжні країни ред.

Країни-учасниці ЄАВТ ред.

Інші європейські країни ред.

Європейські країни, що не беруть участь ред.

Не запрошені європейські країни ред.

Критика і суперечки ред.

Згідно з Associated Press, критики стверджували, що EPC є спробою загальмувати потенційне розширення Європейського Союзу. «Хтось побоюється, що це може стати розмовним центром, який, можливо, збирається раз або два на рік, але позбавлений будь-якого реального впливу чи змісту» і що «ЄС не пропонує жодних грошей чи програм, і після саміту не буде опубліковано жодної офіційної заяви. Доказом його успіху, ймовірно, буде те, чи відбудеться друга зустріч насправді». Повідомляється, що створення цього нового форуму «збентежило» Раду Європи, а представник заявив, що «у сфері прав людини, демократії та верховенства права така пан'європейська спільнота вже існує: це Рада Європи.»[7]

Примітки ред.

  1. ↑ Зеленський почав участь у саміті в Гранаді, зустрівшись із прем’єр-міністром Іспанії
  2. ↑ Зеленський поїхав в Іспанію на саміт Європейського політичного співтовариства
  3. ↑ а б в Tidey, Alice (5 жовтня 2022). What we know and don't know about the new European Political Community. euronews (англ.). Процитовано 6 жовтня 2022.
  4. ↑ а б Meeting of the European Political Community, 6 October 2022. www.consilium.europa.eu (англ.). 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  5. ↑ Brzozowski, Alexandra; Basso, Davide; Vasques, Eleonora (9 травня 2022). Macron teases alternative to EU enlargement. www.euractiv.com (брит.). Процитовано 8 вересня 2022.
  6. ↑ а б Conclusions du Conseil européen, 23 et 24 juin 2022 - Présidence française du Conseil de l'Union européenne 2022. Présidence française du Conseil de l'Union européenne (фр.). Процитовано 20 вересня 2022.
  7. ↑ а б в Lorne Cook; Karel Janicek; Sylvie Corbet (6 жовтня 2022). Europe holds 44-leader summit, leaves Russia in the cold. Associated Press. Процитовано 6 жовтня 2022.
  8. ↑ Cohen, Roger (6 жовтня 2022). Macron's New Europe Debuts in the Shadow of War. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 жовтня 2022.
  9. ↑ Leaders Of Armenia, Azerbaijan Agree To Civilian EU Mission Along Border. RadioFreeEurope/RadioLiberty.
  10. ↑ Informal meeting of heads of state or government, Prague, 6–7 October 2022. www.consilium.europa.eu (англ.). Процитовано 8 вересня 2022.
  11. ↑ Eurovision Services: Informal EU 27 Summit and Leaders Meeting within the European Political Community. www.eurovision.net (англ.). 10 липня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  12. ↑ Brexit Britain wants to come back. POLITICO (амер.). 29 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  13. ↑ La Suisse veut accueillir un sommet de la Communauté politique européenne. 29 травня 2023 — через www.letemps.ch.
  14. ↑ Європейська правда Стало відомо, коли відбудеться другий саміт Європейської політичної спільноти. Процитовано 12 січня 2023.
  15. ↑ European Political Community. Czech Presidency of the Council of the European Union.
  1. ↑ Канцлер Австрії Карл Негаммер не зміг бути присутнім на груповому фото через інші зустрічі, але на інших зустрічаї був присутній.
  2. ↑ а б в Країна не визнана кожним учасником.
  3. ↑ Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен не змогла спочатку бути присутньою через зобов’язання в парламенті Данії, але була присутня на наступному саміті ЄС.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "represented", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європейська_політична_спільнота_(2022)&oldid=42315410