Би́кові (Bovidae Gray, 1821) — родина ссавців з ряду оленеподібних, що об'єднує низку родів найвідоміших великорозмірних ссавців, у тому числі: биків, яків, буйволів, буфало, зубрів, вівцебиків, кіз, овець, козиць, антилоп та інших. Родина містить 54 роди й 153 живі види[1]. Найбільше різноманіття бикових — у Африці, але вони також живуть у деяких частинах Європи, Азії й Північної Америки; більшість сучасних видів є мешканцями відкритих луків. Це травоїдні тварини широкого профілю. Численні види були одомашнені людиною[2]. Найменший вид, антилопа карликова вагою 1.5–3 кг, найбільший вид, арні вагою 600–1200 кг. Кінцівки довгі, роги нерозгалужені, не скидаються, переважно постійно ростуть і, за винятком чотирирогої антилопи, вони парні[2].

Бикові
Період існування: 20–0 млн р. т. ранній міоцен — наш час
Шаблеріг чорний (Hippotragus niger)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Pecora
Надродина: Bovoidea
Родина: Бикові (Bovidae)
Gray, 1821
Підродини
Вікісховище: Bovidae

Систематика бикових ред.

До початку XXI ст. вважалося, що родина кабаргових (Moschidae) була сестринською для Cervidae. Проте філогенетичне дослідження 2003 року, засноване на мітохондріальному та ядерному аналізі, показало, що Moschidae та Bovidae утворюють кладу, сестринську для Cervidae. Відповідно до дослідження, Cervidae відокремилися від клади Bovidae-Moschidae 27–28 мільйонів років тому[3]. Найдавнішим відомим видом бикових є Eotragus, який населяв Африку, Європу й Азію в міоцені ≈ 20–18 мільйонів років тому. Важив Eotragus ≈ 18 кг[4]. У міоцені відбулося еволюційне випромінювання бикових, у плейстоцені вони досягли Америки через Берингів сухопутний міст[4].

Родину бикових поділяють на низку підродин, у тому числі (в обсязі фауни Європи, всі таксони розміщено за абеткою):

Підродина Antilopinae — антилопові ред.
Внутрішня систематика жуйних (Ruminantia)[3]
Ruminantia
Tragulina

 Tragulidae  

Pecora

 Antilocapridae  

 Giraffidae  

 Cervidae  

 Bovidae  

 Moschidae  

 
Antilopinae: Бубал біломордий (Damaliscus pygargus)
 
Antilopinae: Імпала (Aepyceros melampus)
 
Antilopinae: Канна звичайна (Taurotragus oryx)
 
Caprinae: Безоаровий козел (Capra aegagrus)
 
Antilopinae: Дуїкер Максвелла (Cephalophus maxwelli)
 
Antilopinae: Орикс (Oryx gazella)
 
Antilopinae: Коб водяний (Kobus kob)
Підродина Bovinae — бикові ред.
 
Bovinae: буйвіл індійський (Bubalus bubalis)
Вимерла підродина Hypsodontinae ред.

Вимерлі роди: Gobiocerus, Hypsodontus, Kubanotragus, Sinopalaeoceros

Біологія бикових ред.

Морфологія та анатомія ред.

Для бикових характерні наявність рогів у багатьох випадках у самок і завжди у самців (виняток становлять шуті форми), відсутність верхніх різців та ікол, 3-камерний шлунок, розвинена сліпа кишка; ремиґання [4][недоступне посилання з червня 2019]. Безрогих корів часто називають «комолими» (від давньої назви коня «комонь»).

Поведінка, їжа, селекція ред.

Переважна більшість бикових — стадні тварини відкритих просторів; є лісові форми. Живляться трав'янистими рослинами, а також листям і пагонами дерев.

Селекція та свійські форми ред.

Бикові як у минулому, так і тепер, представлені численними формами. З цієї родини ссавців люди вивели найвигідніші з економічного погляду м'ясо-молочні породи свійських тварин. Шляхом приручення і селекції окремих диких видів люди отримали свійських баранів і овець, кіз і цапів, биків і корів, буйволів. Основну увагу прилідяли селекції ознак самиць, від яких отримували приплід, молоко, шерсть, роги.

Полювання на бикових ред.

Давні полювання ред.
 
Newspaper Rock

Практично всі види цієї родини є головними об'єктами полювання людей з давніх часів. Картини полювань відомі з часів створення наскельних малюнків давніх людей печерної доби розвитку цивілізації. Завдяки цьому представники родини бикових відіграли визначну роль у розвитку цивілізації як джерело білкової їжі.

Сучасні полювання ред.

Надалі перехід людей до осілого життя і землеробства перетворив полювання у окрему галузь розваг (царські полювання), а потім — у захоплення широких верств населення. На сьогодні полювання на бикових є окремою галуззю економіки. В Україні для цього були створені державні заповідно-мисливські господарства (наприклад, ДЗЛМГ «Залісся» та Кримське ДЗЛМГ) і тепер діють численні лісомисливські господарства.

Проблеми перепромислу ред.

Через розвиток транспорту та способів і знарядь здобування звіра стан популяцій багатьох видів бикових суттєво погіршився, а деякі види зникли остаточно. Зокрема, в Україні за останні кілька століть зникли бик первісний (тур), сайгак, бізон європейський (зубр), козиця звичайна[5]. 2009 року в Україні проведено низку акцій щодо охорони найбільшого в Європі виду родини бикових — бізона європейського (зубра) — під назвою «2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні»[6].

Проблеми браконьєрства ред.

Однією з головних проблем ведення мисливського господарства є браконьєрство, яке ще називають «незаконне полювання», через що багато претензій природоохоронців та екологістів адресується мисливцям. Між мисливцями і браконьєрами існує величезна різниця. Кожний мисливський колектив і кожне мисливське господарство зацікавлені у збільшенні популяцій мисливських звірів, у тому числі видів родини бикових, та у жорсткому контролі браконьєрства[7].

Родина бикових в Україні ред.

В Україні і суміжних країнах бикові представлені такими родами і видами:

1. підродина бикових (Bovinae)

1.1. триба бики (Bovini)
 
Бик свійський

2. підродина антилопових (Antilopinae)

2.1. триба антилопи (Antilopini)
2.2. триба козли (Caprini)
  • рід Козиця — Rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
    • вид Козиця звичайна, або гірська — Rupicapra rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)

Окрім того, велику кількість різних видів цієї родини утримують у зоопарках, зокрема в Асканії-Нова. У дикій природі бикових залишається все менше й менше.

Посилання ред.

  1. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 24.04.2023.
  2. а б Gomez, W.; T. Patterson; J. Swinton; J. Berini (2011). Bovidae. Animal Diversity Web. Процитовано 24.04.2023.
  3. а б Hassanin, A.; Douzery, E. J. P. (2003). Molecular and morphological phylogenies of Ruminantia and the alternative position of the Moschidae. Systematic Biology. 52 (2): 206—28. doi:10.1080/10635150390192726. PMID 12746147.
  4. а б Prothero, D. R.; Schoch, R. M. (2002). Horns, Tusks, and Flippers: the Evolution of Hoofed Mammals. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 87–90. ISBN 978-0-8018-7135-1.
  5. Загороднюк І. В. Зміни фауни унгулят України в історичні часи // Вестник зоологии. — Київ, 1999. — Suppl. № 11. — С. 91-97. [1] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. 2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні (сайт Українського теріологічного товариства НАН України)[2] [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Розділ «Боротьба з браконьєрством» на порталі «Ловецтво України» (www.huntingukraine.com)[3] [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.]

Література ред.