Вилорогові

родина ссавців
(Перенаправлено з Antilocapridae)

Вилорогові (Antilocapridae) — родина ссавців з ряду Оленеподібні (Cerviformes, seu Artiodactyla), сестринська група до оленевих (Cervidae), бикових (Bovidae) і жирафових (Giraffidae), разом з якими формує підряд «жуйних» (Pecora). Найбличими родичами вилорогових є жирафові, разом з якими вони формують надродину Giraffoidea. Вилорогові є ендеміками Північної Америки, за її межі вони ніколи не виходили.

Вилорогові
Період існування: ранній міоценнаш час
Pronghorn antelope.jpg
Дві самиці вилороги
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Надродина: Giraffoidea
Родина: Вилорогові (Antilocapridae)
Gray, 1866
Роди

Antilocapra
Capromeryx
Stockoceros
Tetrameryx
та інші (див. текст)

Commons-logo.svg Вікісховище: Antilocapridae

ХарактеристикаРедагувати

Сучасний вилоріг зустрічається в степах та пустелях Північної Америки. Тварини середніх розмірів, з довжиною та висотою тіла в межах 1–1,5 м і вагою до 60 кг. У них приземкувате тіло з довгими та тонкими ногами. Їхня шерсть є блідо-коричнева на спині та білувата на черевній частині з характерними білими та чорними плями на голові та шиї. Щільне хутро чудово захищає тварин як від холоду, так і від надмірного тепла. Основною ознакою, яка вирізняє вилорогів серед інших копитних є їхні роги, які як і в порожнисторогих складаються з кератинових чохлів над кістяною основою, проте відрізняються тим, що кератинові чохли періодично скидаються (щорічно у самців, та нерегулярно у самиць). Роги прямі та складаються з двох відгалужень чи вил. Коротше відгалуження тягнеться вперед, і довше, що тягнеться в протилежний бік.

Вилороги найшвидші тварини серед бігунів на довгі дистанції, в деяких випадках досягають швидкості до 95 км/год, та підтримують швидкість понад 50 км/год на дистанціях в декілька кілометрів.

Ці парнокопитні переважно перебувають у невеликих стадах або групах влітку, а взимку збираються у більші скупчення. Їхні стада мають добре розвинуту соціальну ієрархію. Вилороги є полігамними тваринами, тобто самиці в період розмноження запліднюють декілька самиць. Вилороги володіють досконалим зором, завдяки розміщенню їх очей, високо на черепі, це пристосування дає можливість пильнувати хижаків коли вони пасуться.

ЕволюціяРедагувати

Вилорогові виникли в Північній Америці, де вони займали екологічну нішу, аналогічну тій, яку займали бикові Старого Світу. В міоцені і пліоцені вони були ріноманітною і успішною групою, що включала багато видів. У деяких видів були чудернацькі роги химерної форми, або багато рогів (чотири або шість).

ВидиРедагувати

 
Скелет Merycodus nectatus
 
Скелет Capromeryx minor
 
Череп Cosoryx furcatus
 
Osbornoceros osborni (реконструкція)
 
Скелет Ramoceros osborni
 
Ramoceros osborni (реконструкція)
 
Tetrameryx shuleri (реконструкція)
  • підродина Antilocaprinae
  • Підродина †Merycodontinae
    • Рід †Cosoryx
      • Cosoryx agilis
      • Cosoryx cerroensis
      • Cosoryx furcatus
      • Cosoryx ilfonensis
      • Cosoryx trilateralis
    • Рід †Meryceros[3]
      • Meryceros crucensis
      • Merycerus crucianus
      • Meryceros hookwayi
      • Meryceros joraki
      • Meryceros major
      • Meryceros nenzelensis
      • Meryceros warreni
    • Рід †Merycodus
      • Merycodus furcatus
      • Merycodus grandis
      • Merycodus necatus
      • Merycodus prodromus
      • Merycodus sabulonis
    • Рід †Paracosoryx[5]
      • Paracosoryx alticornis
      • Paracosoryx burgensis
      • Paracosoryx dawesensis
      • Paracosoryx furlongi
      • Paracosoryx loxoceros
      • Paracosoryx nevadensis
      • Paracosoryx wilsoni
    • Рід †Ramoceros
      • Ramoceros brevicornis
      • Ramoceros coronatus
      • Ramoceros marthae
      • Ramoceros merriami
      • Ramoceros osborni
      • Ramoceros palmatus
      • Ramoceros ramosus
    • Рід †Submeryceros[3]
      • Submeryceros crucianus
      • Submeryceros minimus
      • Submeryceros minor

ПриміткиРедагувати

  1. Richards, G.D.; McCrossin, M.L. (1991). A new species of Antilocapra from the late Quaternary of California. Geobios 24 (5): 623–635. doi:10.1016/0016-6995(91)80027-W. 
  2. а б Davis, E.B.; Calède, J.J. (January 2012). Extending the utility of artiodactyl postcrania for species-level identifications using multivariate morphometric analyses. Palaeontologia Electronica 15 (1): 1A:22p. Процитовано 13 серпня 2020. 
  3. а б в г д Semprebon, G.M.; Rivals, F. (September 2007). Was grass more prevalent in the pronghorn past? An assessment of the dietary adaptations of Miocene to Recent Antilocapridae (Mammalia: Artiodactyla). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 253 (3–4): 332–347. doi:10.1016/j.palaeo.2007.06.006. 
  4. Carranza-Castenada, O.; Aranda-Gomez, J.J. (April 2013). The Early-Late Hemphillian (HH2) faunal assemblage from Juchipila Basin, State of Zacatecas, Mexico, and its biochronologic correlation with other Hemphillian faunas in central Mexico. Contributions in Science 521: 13–49. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2020. 
  5. Beatty, B.L.; Martin, L.D. (June 2009). The earliest North American record of the Antilocapridae (Artiodactyla, Mammalia). PalaeoBios 29 (1): 29–35. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2020. 

ДжерелаРедагувати