Козиця звичайна
| Козиця звичайна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Rupicapra rupicapra (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Козиця звичайна (лат. Rupicapra rupicapra, (Linnaeus, 1758)) — вид парнокопитних ссавців із роду козиця (Rupicapra) родини бикових (Bovidae).
Назви виду ред.
Існує кілька різних українських назв роду і виду Rupicapra rupicapra. У «Російсько-українсько-латинському словнику зоологічної термінології і номенклатури» (Маркевич і Татарко) назва виду подається як «сарна гірська, скельниця». Інколи вид іменують як «чорна коза»; на Кавказі вид називають серною (рос.), на Балканах — «дивокозою» (mk., sr.). Використання назви «Сарна» тепер обмежується родом Capreolus (інша родина — Cervidae, оленеві), і вважати козицю (скельницю) гірською формою сарни (козулі) не має підстав, оскільки у всій доступній зоологічній і мисливській літературі козиць розглядають як окремий від сарни рід окремої родини. Те саме стосується назви «коза», яка відноситься до окремого роду Capra з тієї ж підродини козлових (Caprinae), що і козиця. Видові назви (означення при родовій назві) — чорна, скельна, звичайна, гірська, північна, альпійська — є синонімами.
Морфологія ред.
Довжина тіла 102–140 см (хвоста до 14 см), висота в холці 65–86 см, вага 15–45 кг (подібна до сарн). Для козиць характерне темне забарвлення і не схожі на інших прямовисні роги з різко загнутими назад вершинами.
Поширення й екологія ред.
Живе невеличкими табунами в горах Європи та Малої Азії і на Кавказі.
В Україні до XIX ст. популяція козиць існувала в межах Карпат, зокрема на Буковині. В музеях України (зокрема й у Чернівцях) збереглися трофейні зразки козиць з Буковини.
Підвиди ред.
Виділяють сім підвидів:
- Rupicapra rupicapra asiatica (козиця анатолійська): Туреччина
- Rupicapra rupicapra balcanica (козиця балканська): Балкани[1]
- Rupicapra rupicapra carpatica (козиця карпатська): Румунія
- Rupicapra rupicapra cartusiana (козиця шартрезька): Франція
- Rupicapra rupicapra caucasica (козиця кавказька): Кавказ
- Rupicapra rupicapra rupicapra (козиця альпійська): Альпи[2]
- Rupicapra rupicapra tatrica (козиця татранська): Татри
Примітки ред.
- ↑ Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece: Implications for conservation at Royal Belgian Institute of Natural Sciences [Архівовано 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Mineral Supply and Fertility of Chamois (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 Листопада 2021. Процитовано 3 Травня 2021.
Література ред.
| Проєкт Віківиди має дані за темою: |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Список ссавців України — http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm [Архівовано 18 Січня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |