Бикові

родина ссавців

Би́кові (Bovidae Gray, 1821) — родина ссавців з ряду оленеподібних, що об'єднує низку родів найвідоміших великорозмірних ссавців, у тому числі: биків, яків, буйволів, буфало, зубрів, вівцебиків, кіз, овець, козиць, антилоп та інших. Родина містить 54 роди й 153 живі види[1]. Найбільше різноманіття бикових — у Африці, але вони також живуть у деяких частинах Європи, Азії й Північної Америки; більшість сучасних видів є мешканцями відкритих луків. Це травоїдні тварини широкого профілю. Численні види були одомашнені людиною[2]. Найменший вид, антилопа карликова вагою 1.5–3 кг, найбільший вид, арні вагою 600–1200 кг. Кінцівки довгі, роги нерозгалужені, не скидаються, переважно постійно ростуть і, за винятком чотирирогої антилопи, вони парні[2].

Бикові
Період існування: 20–0 млн р. т. ранній міоцен — наш час
Шаблеріг чорний (Hippotragus niger)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Pecora
Родина: Бикові (Bovidae)
Gray, 1821
Підродини
Вікісховище: Bovidae

Систематика бикових ред.

Родину поділяють на низку підродин, у тому числі (в обсязі фауни Європи, всі таксони розміщено за абеткою):

Підродина Antilopinae — антилопові ред.
Внутрішня систематика жуйних (Ruminantia)[3]
Ruminantia
Tragulina

Tragulidae  

Pecora

Antilocapridae  

Giraffidae  

Cervidae  

Bovidae  

Moschidae  

 
Antilopinae: Бубал біломордий (Damaliscus pygargus)
 
Antilopinae: Імпала (Aepyceros melampus)
 
Antilopinae: Канна звичайна (Taurotragus oryx)
 
Caprinae: Безоаровий козел (Capra aegagrus)
 
Antilopinae: Дуїкер Максвелла (Cephalophus maxwelli)
 
Antilopinae: Орикс (Oryx gazella)
 
Antilopinae: Коб водяний (Kobus kob)
Підродина Bovinae — бикові ред.
 
Bovinae: буйвіл індійський (Bubalus bubalis)
Вимерла підродина Hypsodontinae ред.

Вимерлі роди: Gobiocerus, Hypsodontus, Kubanotragus, Sinopalaeoceros

Біологія бикових ред.

Морфологія та анатомія ред.

Для бикових характерні наявність рогів у багатьох випадках у самок і завжди у самців (виняток становлять шуті форми), відсутність верхніх різців та ікол, 3-камерний шлунок, розвинена сліпа кишка; ремиґання [4][недоступне посилання з червня 2019]. Безрогих корів часто називають «комолими» (від давньої назви коня «комонь»).

Поведінка, їжа, селекція ред.

Переважна більшість бикових — стадні тварини відкритих просторів; є лісові форми. Живляться трав'янистими рослинами, а також листям і пагонами дерев.

Селекція та свійські форми ред.

Бикові як у минулому, так і тепер, представлені численними формами. З цієї родини ссавців люди вивели найвигідніші з економічного погляду м'ясо-молочні породи свійських тварин. Шляхом приручення і селекції окремих диких видів люди отримали свійських баранів і овець, кіз і цапів, биків і корів, буйволів. Основну увагу прилідяли селекції ознак самиць, від яких отримували приплід, молоко, шерсть, роги.

Полювання на бикових ред.

Давні полювання ред.
 
Newspaper Rock

Практично всі види цієї родини є головними об'єктами полювання людей з давніх часів. Картини полювань відомі з часів створення наскельних малюнків давніх людей печерної доби розвитку цивілізації. Завдяки цьому представники родини бикових відіграли визначну роль у розвитку цивілізації як джерело білкової їжі.

Сучасні полювання ред.

Надалі перехід людей до осілого життя і землеробства перетворив полювання у окрему галузь розваг (царські полювання), а потім — у захоплення широких верств населення. На сьогодні полювання на бикових є окремою галуззю економіки. В Україні для цього були створені державні заповідно-мисливські господарства (наприклад, ДЗЛМГ «Залісся» та Кримське ДЗЛМГ) і тепер діють численні лісомисливські господарства.

Проблеми перепромислу ред.

Через розвиток транспорту та способів і знарядь здобування звіра стан популяцій багатьох видів бикових суттєво погіршився, а деякі види зникли остаточно. Зокрема, в Україні за останні кілька століть зникли бик первісний (тур), сайгак, бізон європейський (зубр), козиця звичайна[4]. 2009 року в Україні проведено низку акцій щодо охорони найбільшого в Європі виду родини бикових — бізона європейського (зубра) — під назвою «2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні»[5].

Проблеми браконьєрства ред.

Однією з головних проблем ведення мисливського господарства є браконьєрство, яке ще називають «незаконне полювання», через що багато претензій природоохоронців та екологістів адресується мисливцям. Між мисливцями і браконьєрами існує величезна різниця. Кожний мисливський колектив і кожне мисливське господарство зацікавлені у збільшенні популяцій мисливських звірів, у тому числі видів родини бикових, та у жорсткому контролі браконьєрства[6].

Родина бикових в Україні ред.

В Україні і суміжних країнах бикові представлені такими родами і видами:

1. підродина бикових (Bovinae)

1.1. триба бики (Bovini)
 
Бик свійський

2. підродина антилопових (Antilopinae)

2.1. триба антилопи (Antilopini)
2.2. триба козли (Caprini)
  • рід Козиця — Rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
    • вид Козиця звичайна, або гірська — Rupicapra rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)

Окрім того, велику кількість різних видів цієї родини утримують у зоопарках, зокрема в Асканії-Нова. У дикій природі бикових залишається все менше й менше.

Посилання ред.

  1. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 24.04.2023. 
  2. а б Gomez, W.; T. Patterson; J. Swinton; J. Berini (2011). Bovidae. Animal Diversity Web. Процитовано 24.04.2023. 
  3. Hassanin, A.; Douzery, E. J. P. (2003). Molecular and morphological phylogenies of Ruminantia and the alternative position of the Moschidae. Systematic Biology 52 (2): 206–28. PMID 12746147. doi:10.1080/10635150390192726. 
  4. Загороднюк І. В. Зміни фауни унгулят України в історичні часи // Вестник зоологии. — Київ, 1999. — Suppl. № 11. — С. 91-97. [1] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  5. 2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні (сайт Українського теріологічного товариства НАН України)[2] [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
  6. Розділ «Боротьба з браконьєрством» на порталі «Ловецтво України» (www.huntingukraine.com)[3] [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.]

Література ред.