Чебикін Андрій Володимирович
Андрі́й Володи́мирович Чеби́кін (14 квітня 1946) — художник-графік, педагог. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007).
| Чебикін Андрій Володимирович | |
|---|---|
 Андрій Чебикін у 2014 | |
| Народився |
14 квітня 1946 (77 років) Гайсин, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | художник, графік |
| Галузь | живопис[1], графіка[1] і педагогіка[1] |
| Alma mater | Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка |
| Відомі учні | Намистюк Михайло Анатолійович, Франчук Валерій Олександрович, Григор'єв Іван Мар'янович, Заруба Ірина Костянтинівна, Матвейцева Ольга Володимирівна, Койдан Людмила Василівна, Матвейцева Ганна Олександрівна, Колесник Марина Володимирівна, Кириченко Віктор Миколайович, Кириченко Іван Миколайович і Василевський Ігор Едуардович |
| Знання мов | українська[1] |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Посада | Президент Національної академії мистецтв України |
| Нагороди |
   |
| Сайт | chebykin.kiev.ua |
Ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (1989—2020). Президент Національної академії мистецтв України (з 1997 року).
Учасник вітчизняних та міжнародних художніх виставок. Твори Андрія Чебикіна зберігаються у Національному художньому музеї України (Київ), Державній Третьяковській галереї (Москва), інших музеях та приватних колекціях України і світу.
За тридцять п'ять років педагогічної діяльності створив своєрідну школу естампа. Керує майстернею вільної графіки Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (з 1985).
Біографія Редагувати
Народився 14 квітня 1946 року у місті Гайсин Вінницької області.
- 1970 — закінчив Київський державний художній інститут
- з 1970 — розпочав педагогічну діяльність у Київському державному художньому інституті
- 1980—1987 — проректор Київського державного художнього інституту
- 1985 — професор
- 1987—1989 — голова Київської організації Спілки художників України, член правління та секретаріату Спілки художників України, правління та секретаріату СХ СРСР.
- 1989—2020 — ректор Київського державного художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
- 1996 — академік-засновник Національної академії мистецтв України
- 1997 — обраний президентом АМУ.
- 2001—2005 — член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
- 2009 — член Національної комісії у справах ЮНЕСКО
- 2009 — Сенатор Європейської академії природознавчих наук.
Голова комітету у справах премії ім. Івана Огієнка. Член Національної спілки художників України.
1989 року обраний ректором Київського державного художнього інституту. За час керівництва навчальним закладом, зберігаючи добрі традиції, здійснив переорієнтацію навчального процесу, спрямовану на вільне розкриття творчих здібностей студентів.
Андрій Чебикін є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978) для художніх вищих навчальних закладів. Багато його колишніх вихованців стали відомими художниками, лауреатами різноманітних художніх конкурсів, виставок, отримали почесні звання України.
Працює у галузі станкової, книжкової графіки, монументального мистецтва. Створені ним графічні серії вражають глибиною думки і виразністю художньої форми, елегантною розкутістю виконання. Серед важливих художньо-пластичних принципів, розроблених художником-педагогом Андрієм Чебикіним, є принцип умілого, винахідливого поєднання метафоричної мови символів і знаків з пластичними якостями фактури графічних матеріалів (паперу, картону тощо).
Чебикін А. В. є членом Акредитаційної комісії України.[2]
В 2017 році очолив журі Всеукраїнського відкритого конкурсу образотворчого мистецтва #МИСТЕЦТВО[3]. В зв"язку з гучними корупційними скандалами, пішов з поста ректора у 2020 році. Триває розслідування.
Твори Редагувати
Найвідоміші роботи: графічні серії «Село Обрадове» (1970), «Солдатські будні» (1972—1973), «Космічні офорти» (1976), «Всесвіт» (1979—1980), «Космос—Земля» (1986); ілюстрації до літературних творів І. Франка, Л. Вишеславського, Н. Гнатюк, В. Грабовського, І. Драча, Б. Олійника, В. Простопчука, Г. Чубач (1977—1990), серія гобеленів для інтер'єрів Донецького академічного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка (1994—1995); цикли станкових рисунків та акварелей (1987—2006).
Відзнаки Редагувати
Почесне членство:
- почесний член Української академії архітектури (1998)
- зарубіжний почесний член Російської академії мистецтв (2007)
Нагороди:
- Премія Ленінського комсомолу (1977)
- Золота медаль ім. М. Б. Грекова (1989)
- Народний художник України (1992)
- Премія імені Огієнка (1996)
- «За заслуги» І (2007), ІІ (2004), ІІІ (1997) ступенів
- Почесна грамота Верховної Ради України (2006)
- Почесна відзнака Київського міського голови «Знак Пошани» (2006)
- Золота медаль АМУ (2006)
- Національна премія України ім. Тараса Шевченка (2007)
- Орден «Зірка Сенатора» Європейської академії природознавчих наук (2009)
- Диплом імені Георгія Якутовича (2010)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2011).
Сім'я Редагувати
Батько Володимир Федорович (1922—1996) — вчитель, директор Гайсинської середньої школи; мати Єфросинія Андріївна (1922) — домогосподарка.
Дружина Тамара Олексіївна (1944) — архітектор. Син Олексій Чебикін (1969) — художник-графік, член НСХУ. Син Володимир (1973) — художник-графік.[4]
Примітки Редагувати
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Склад Акредитаційної комісії України. ak.gov.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Всеукраїнський відкритий конкурс образотворчого мистецтва #МИСТЕЦТВО. Архів оригіналу за 4 серпня 2019.
- ↑ Чебикін Андрій Володимирович — Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2012.
Посилання Редагувати
- Чебикін Андрій Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 727-728.
Джерела Редагувати
- Офіційний сайт Національної академії мистецтв України [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]