Список переможців і фіналістів Суперкубка УЄФА
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Суперкубок УЄФА є щорічним футбольним турніром, заснованим у 1972 році[1]. У розіграші Суперкубка УЄФА беруть участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА і Ліги Європи УЄФА. Діючий переможець турніру — англійський «Челсі», який 11 серпня 2021 року у Белфасті на стадіоні «Віндзор Парк» обіграв з рахунком по пенальті 6:5 (1:1 в основний та додатковий час) іспанський «Вільярреал».
Матчі за Суперкубок
ред.Двоматчеві змагання
ред.- дч — додатковий час
- (ЛЧ) команда пройшла до Суперкубка з Кубка європейських чемпіонів
- (КК) команда пройшла до Суперкубка з Кубка Кубків
Одноматчеві змагання
ред.дч — доля поєдинку вирішувалася у додатковий час.
Найбільше перемог
ред.Команда | Перемог | Других місць | |
---|---|---|---|
1 | Барселона | 5 | 4 |
2 | Реал Мадрид | 5 | 3 |
3 | Мілан | 5 | 2 |
4 | Ліверпуль | 4 | 2 |
5 | Аякс | 3[2] | 1 |
6 | Атлетіко | 3 | 0 |
7 | Баварія | 2 | 3 |
Челсі | 2 | 3 | |
9 | Валенсія | 2 | 0 |
Ювентус | 2 | 0 | |
Андерлехт | 2 | 0 | |
12 | Севілья | 1 | 6 |
13 | Манчестер Юнайтед | 1 | 3 |
14 | Порту | 1 | 2 |
15 | Динамо Київ | 1 | 1 |
Ноттінгем Форест | 1 | 1 | |
17 | Астон Вілла | 1 | 0 |
Абердин | 1 | 0 | |
Стяуа Бухарест | 1 | 0 | |
Мехелен | 1 | 0 | |
Парма | 1 | 0 | |
Лаціо | 1 | 0 | |
Галатасарай | 1 | 0 | |
Зеніт | 1 | 0 | |
Манчестер Сіті | 1 | 0 | |
26 | Гамбург | 0 | 2 |
27 | Рейнджерс | 0 | 1[2] |
ПСВ | 0 | 1 | |
Сампдорія | 0 | 1 | |
Црвена Звезда | 0 | 1 | |
Вердер Бремен | 0 | 1 | |
Арсенал | 0 | 1 | |
Реал Сарагоса | 0 | 1 | |
Парі Сен-Жермен | 0 | 1 | |
Боруссія Дортмунд | 0 | 1 | |
Феєнорд | 0 | 1 | |
ЦСКА Москва | 0 | 1 | |
Шахтар Донецьк | 0 | 1 | |
Вільярреал | 0 | 1 | |
Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні) | 0 | 1 |
Переможці за країною
ред.Країна | Переможців | Фіналістів | Клуби-переможці |
---|---|---|---|
Іспанія | 16 | 15 | Барселона (5), Реал Мадрид (5), Атлетіко (3), Валенсія (2), Севілья (1) |
Англія | 10 | 10 | Ліверпуль (4), Челсі (2), Ноттінгем Форест (1), Астон Вілла (1), Манчестер Юнайтед (1), Манчестер Сіті (1) |
Італія | 9 | 4 | Мілан (5), Ювентус (2), Парма (1), Лаціо (1) |
Нідерланди | 3[2] | 3 | Аякс (2[2]) |
Бельгія | 3 | 0 | Андерлехт (2), Мехелен (1) |
Німеччина | 2 | 8 | Баварія (2) |
Португалія | 1 | 3 | Порту (1) |
Україна | 1 | 2 | Динамо (1) |
Росія | 1 | 1 | Зеніт (1) |
Румунія | 1 | 0 | Стяуа Бухарест (1) |
Туреччина | 1 | 0 | Галатасарай (1) |
Шотландія | 1 | 1[2] | Абердин (1) |
Франція | 0 | 1 | |
Сербія | 0 | 1 |
Переможці за кубком
ред.Кубок | Чемпіонів | Фіналістів | |
---|---|---|---|
1 | Кубок європейських чемпіонів або Ліга чемпіонів | 27[2] | 20 |
2 | Кубок володарів кубків | 12 | 12[2] |
3 | Кубок УЄФА або Ліга Європи | 8 | 15 |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Суперкубок УЄФА - Історія. УЄФА. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 24 березня 2011. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к УЄФА санкціонувала Суперкубок лише 1973 року. 1972 року це був неофіційний матч на честь сторіччя «Рейнджерса» (див. Історія Суперкубка УЄФА [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] на uefa.com).
Посилання
ред.- Суперкубок УЄФА. RSSSF. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 26 серпня 2011. (англ.)