Список переможців і фіналістів Суперкубка УЄФА

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Суперкубок УЄФА є щорічним футбольним турніром, заснованим у 1972 році[1]. У розіграші Суперкубка УЄФА беруть участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА і Ліги Європи УЄФА. Діючий переможець турніру — англійський «Челсі», який 11 серпня 2021 року у Белфасті на стадіоні «Віндзор Парк» обіграв з рахунком по пенальті 6:5 (1:1 в основний та додатковий час) іспанський «Вільярреал».

Трофей

Матчі за Суперкубок

ред.

Двоматчеві змагання

ред.
Рік Команда-господар Рахунок Команда-гість Арена
1972[2]   Рейнджерс (КК) 1 — 3   Аякс (ЛЧ) Айброкс,
Глазго
  Аякс 3 — 2   Рейнджерс Де Мер,
Амстердам
Аякс переміг 6-3 за сумою двох матчів[2]
1973   Мілан (КК) 1 — 0   Аякс (ЛЧ) Сан-Сіро,
Мілан
  Аякс 6 — 0   Мілан Олімпійський стадіон,
Амстердам
Аякс переміг 6-1 за сумою двох матчів
1974 Не відбувся
Баварія (ЛЧ) проти Магдебурга (КК)
Не відбувся через політичні обставини
1975   Баварія (ЛЧ) 0 — 1   Динамо Київ (КК) Олімпіаштадіон,
Мюнхен
  Динамо Київ 2 — 0   Баварія Республіканський стадіон,
Київ
Динамо Київ виграло 3-0 за сумою двох матчів
1976   Баварія (ЛЧ) 2 — 1   Андерлехт (КК) Олімпіаштадіон,
Мюнхен
  Андерлехт 4 — 1   Баварія Парк Астрид,
Брюссель
Андерлехт переміг 4-3 за сумою двох матчів
1977   Гамбург (КК) 1 — 1   Ліверпуль (ЛЧ) Волькспаркштадіон,
Гамбург
  Ліверпуль 6 — 0   Гамбург Енфілд,
Ліверпуль
Ліверпуль переміг 7-1 за сумою двох матчів
1978   Андерлехт (КК) 3 — 1   Ліверпуль (ЛЧ) Парк Астрид,
Брюссель
  Ліверпуль 2 — 1   Андерлехт Енфілд,
Ліверпуль
Андерлехт переміг 4-3 за сумою двох матчів
1979   Ноттінгем Форест (ЛЧ) 1 — 0   Барселона (КК) Сіті Ґраунд,
Ноттінгем
  Барселона 1 — 1   Ноттінгем Форест Камп Ноу,
Барселона
Ноттінгем Форест переміг 2-1 за сумою двох матчів
1980   Ноттінгем Форест (ЛЧ) 2 — 1   Валенсія (КК) Сіті Ґраунд,
Ноттінгем
  Валенсія 1 — 0   Ноттінгем Форест Луїс Казанова Стадіум,
Валенсія
За сумою двох матчів: 2-2
Валенсія перемогла завдяки голу на виїзді
1981 Не відбувся
Ліверпуль (ЛЧ) проти Динамо Тбілісі (КК)
Не відбувся, оскільки Ліверпуль не знайшов часу для зустрічі з Динамо Тбілісі
1982   Барселона (КК) 1 — 0   Астон Вілла (ЛЧ) Камп Ноу,
Барселона
  Астон Вілла 3 — 0 дч   Барселона Вілла Парк,
Бірмінгем
Астон Вілла перемогла 3-1 за сумою двох матчів
1983   Гамбург (ЛЧ) 0 — 0   Абердин (КК) Волькспаркштадіон,
Гамбург
  Абердин 2 — 0   Гамбург Піттодрі Стадіум,
Абердин
Абердин переміг 2-0 за сумою двох матчів
1984   Ювентус (КК) 2 — 0   Ліверпуль (ЛЧ) Стадіо Комунале,
Турин
1986   Стяуа Бухарест (ЛЧ) 1 — 0   Динамо Київ (КК) Стадіон Луї II,
Монако
Проводився один матч на нейтральному стадіоні через політичні причини
1987   Аякс (КК) 0 — 1   Порту (ЛЧ) Де Мер,
Амстердам
  Порту 1 — 0   Аякс Анташ,
Порту
Порту переміг 2-0 за сумою двох матчів
1988   Мехелен (КК) 3 — 0   ПСВ (ЛЧ) Актер де Каземе,
Мехелен
  ПСВ 1 — 0   Мехелен Філіпс Стадіон,
Ейндговен
Мехелен переміг 3-1 за сумою двох матчів
1989   Барселона (КК) 1 — 1   Мілан (ЛЧ) Камп Ноу,
Барселона
  Мілан 1 — 0   Барселона Сан-Сіро,
Мілан
Мілан переміг 2-1 за сумою двох матчів
1990   Сампдорія (КК) 1 — 1   Мілан (ЛЧ) Стадіо Луіджи Феррарі,
Генуя
  Мілан 2 — 0   Сампдорія Сан-Сіро,
Мілан
Мілан переміг 3-1 за сумою двох матчів
1991   Манчестер Юнайтед (КК) 1 — 0   Црвена Звезда (ЛЧ) Олд Траффорд,
Манчестер
Проводився лише один матч, оскільки політична ситуація у Белграді була напруженою.
1992   Вердер Бремен (КК) 1 — 1   Барселона (ЛЧ) Весерштадіон,
Бремен
  Барселона 2 — 1   Вердер Бремен Камп Ноу,
Барселона
Барселона перемогла 3-2 за сумою двох матчів
1993   Парма (КК) 0 — 1   Мілан (ЛЧ) Еніо Тардіні,
Парма
  Мілан 0 — 2 дч   Парма Сан-Сіро,
Мілан
Парма перемогла 2-1 за сумою двох матчів
Зауваження: Переможець Ліги чемпіонів   Олімпік (Марсель) було дискваліфіковано за хабарництво
1994   Арсенал (КК) 0 — 0   Мілан (ЛЧ) Хайбері,
Лондон
  Мілан 2 — 0   Арсенал Сан-Сіро,
Мілан
Мілан переміг 2-0 за сумою двох матчів
1995   Реал Сарагоса (КК) 1 — 1   Аякс (ЛЧ) Ромареда,
Сарагоса
  Аякс 4 — 0   Реал Сарагоса Олімпійський стадіон,
Амстердам
Аякс переміг 5-1 за сумою двох матчів
1996   Парі Сен-Жермен (КК) 1 — 6   Ювентус (ЛЧ) Парк де Пренс,
Париж
  Ювентус 3 — 1   Парі Сен-Жермен Стадіо ля Фаворіта,
Палермо
Ювентус виграв 9-2 за сумою двох матчів
1997   Барселона (КК) 2 — 0   Боруссія Дортмунд (ЛЧ) Камп Ноу,
Барселона
  Боруссія Дортмунд 1 — 1   Барселона Вестфаленштадіон,
Дортмунд
Барселона перемогла 3-1 за сумою двох матчів

Одноматчеві змагання

ред.
Рік Переможець Ліги чемпіонів УЄФА Рахунок Переможець Ліги Європи УЄФА Арена Суддя
1998   Реал Мадрид 0 — 1   Челсі «Луї II», Монако,   Монако   Марк Батта
1999   Манчестер Юнайтед 0 — 1   Лаціо   Ришар Вуйцик
2000   Реал Мадрид 1 — 2 (дч)   Галатасарай   Гюнтер Бенко
2001   Баварія 2 — 3   Ліверпуль   Віктор Мелу Перейра
2002   Реал Мадрид 3 — 1   Феєнорд   Г'ю Даллас
2003   Мілан 1 — 0   Порту   Грехем Бербер
2004   Порту 1 — 2   Валенсія   Тер'є Гауге
2005   Ліверпуль 3 — 1 (дч)   ЦСКА   Рене Теммінк
2006   Барселона 0 — 3   Севілья   Стефано Фаріно
2007   Мілан 3 — 1   Севілья   Конрад Плауц
2008   Манчестер Юнайтед 1 — 2   Зеніт   Клаус Бо Ларсен
2009   Барселона 1 — 0 (дч)   Шахтар   Франк Де Блекере
2010   Інтернаціонале 0 — 2   Атлетіко   Массімо Бузакка
2011   Барселона 2 — 0   Порту   Бйорн Кейперс
2012   Челсі 1 — 4   Атлетіко   Дамир Скомина
2013   Баварія 2 — 2 (5 — 4 пен.)   Челсі «Еден Арена», Прага,   Чехія   Йонас Ерікссон
2014   Реал Мадрид 2 — 0   Севілья «Кардіфф Сіті Стедіум», Кардіфф,   Уельс   Марк Клаттенбург
2015   Барселона 5 — 4 (дч)   Севілья «Динамо Арена імені Бориса Пайчадзе», Тбілісі,   Грузія   Віллі Коллам
2016   Реал Мадрид 3 — 2 (дч)   Севілья «Леркендал», Тронгейм,   Норвегія   Милорад Мажич
2017   Реал Мадрид 2 — 1   Манчестер Юнайтед «Філіпп II Македонський», Скоп'є,   Македонія   Джанлука Роккі
2018   Реал Мадрид 2 — 4 (дч)   Атлетіко «А. Ле Кок Арена», Таллінн,   Естонія   Шимон Марциняк
2019   Ліверпуль 2 — 2 (5 — 4 пен.)   Челсі «Водафон Парк», Стамбул,   Туреччина   Стефані Фраппар
2020   Баварія 2 — 1 (дч)   Севілья «Пушкаш Арена», Будапешт,   Угорщина   Ентоні Тейлор
2021   Челсі 1 —1 (6 — 5 пен.)   Вільярреал «Віндзор Парк», Белфаст,   Північна Ірландія   Сергій Карасьов
2022   Реал Мадрид 2 — 0   Айнтрахт «Олімпійський стадіон», Гельсінкі,   Фінляндія   Майкл Олівер
2023   Манчестер Сіті 1 —1 (5 — 4 пен.)   Севілья «Георгіос Караїскакіс», Пірей,   Греція   Франсуа Летексьє

дч — доля поєдинку вирішувалася у додатковий час.

Найбільше перемог

ред.
Команда Перемог Других місць
1   Барселона 5 4
2   Реал Мадрид 5 3
3   Мілан 5 2
4   Ліверпуль 4 2
5   Аякс 3[2] 1
6   Атлетіко 3 0
7   Баварія 2 3
  Челсі 2 3
9   Валенсія 2 0
  Ювентус 2 0
  Андерлехт 2 0
12   Севілья 1 6
13   Манчестер Юнайтед 1 3
14   Порту 1 2
15   Динамо Київ 1 1
  Ноттінгем Форест 1 1
17   Астон Вілла 1 0
  Абердин 1 0
  Стяуа Бухарест 1 0
  Мехелен 1 0
  Парма 1 0
  Лаціо 1 0
  Галатасарай 1 0
  Зеніт 1 0
  Манчестер Сіті 1 0
26   Гамбург 0 2
27   Рейнджерс 0 1[2]
  ПСВ 0 1
  Сампдорія 0 1
  Црвена Звезда 0 1
  Вердер Бремен 0 1
  Арсенал 0 1
  Реал Сарагоса 0 1
  Парі Сен-Жермен 0 1
  Боруссія Дортмунд 0 1
  Феєнорд 0 1
  ЦСКА Москва 0 1
  Шахтар Донецьк 0 1
  Вільярреал 0 1
  Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні) 0 1


Переможці за країною

ред.
Країна Переможців Фіналістів Клуби-переможці
  Іспанія 16 15 Барселона (5), Реал Мадрид (5), Атлетіко (3), Валенсія (2), Севілья (1)
  Англія 10 10 Ліверпуль (4), Челсі (2), Ноттінгем Форест (1), Астон Вілла (1), Манчестер Юнайтед (1), Манчестер Сіті (1)
  Італія 9 4 Мілан (5), Ювентус (2), Парма (1), Лаціо (1)
  Нідерланди 3[2] 3 Аякс (2[2])
  Бельгія 3 0 Андерлехт (2), Мехелен (1)
  Німеччина 2 8 Баварія (2)
  Португалія 1 3 Порту (1)
  Україна 1 2 Динамо (1)
  Росія 1 1 Зеніт (1)
  Румунія 1 0 Стяуа Бухарест (1)
  Туреччина 1 0 Галатасарай (1)
  Шотландія 1 1[2] Абердин (1)
  Франція 0 1
  Сербія 0 1

Переможці за кубком

ред.
Кубок Чемпіонів Фіналістів
1 Кубок європейських чемпіонів або Ліга чемпіонів 27[2] 20
2 Кубок володарів кубків 12 12[2]
3 Кубок УЄФА або Ліга Європи 8 15

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Суперкубок УЄФА - Історія. УЄФА. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 24 березня 2011. (англ.)
  2. а б в г д е ж и к УЄФА санкціонувала Суперкубок лише 1973 року. 1972 року це був неофіційний матч на честь сторіччя «Рейнджерса» (див. Історія Суперкубка УЄФА [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] на uefa.com).

Посилання

ред.