Васильєва Віра Кузьмівна
Віра Кузьмівна Васильєва (30 вересня 1925, Москва — 9 серпня 2023, там само) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1986)[4][5][6]. Лауреатка двох Сталінських премій (1948, 1951).
| Васильєва Віра Кузьмівна | |
|---|---|
| рос. Ве́ра Кузьми́нична Васи́льева | |
 | |
| Народилася |
30 вересня 1925[2][3] Москва, РСФРР, СРСР |
| Померла |
8 серпня 2023[1] (97 років) Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | мемуаристка, акторка |
| Знання мов | російська |
| Заклад | МАТС |
| Членство | Спілка театральних діячів Російської Федерації |
| Роки активності | 1945 — 2023 |
| Партія | КПРС (2023) |
| У шлюбі з | Ушаков Володимир Петрович |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0890609 |
Біографія ред.
Віра Васильєва народилася 30 вересня 1925 року в Москві[7] (за іншими джерелами — в Сухом Ручье Тверській губернії[8]). В дитинстві багато часу проводила на батьківщині свого батька, в селі Сухий Струмок Тверської (на той час — Калінінської області.
У 1948 році закінчила Московське міське театральне училище при Театрі Революції (курс Володимира Готовцева).
Ще будучи студенткою, в 1945 році Віра Васильєва дебютувала в кіно, в епізодичній ролі в картині «Близнюки». Першу велику роль зіграла в 1947 році — Настю Гусенкову у фільмі «Сказання про землю Сибірської» Івана Пир'єва. За цю роль була нагороджена Сталінською премією. Після цього фільму була помічена глядачами.
Фільмографія актриси налічує понад 40 картин. Серед інших фільмів з її участю можна відзначити «Весілля з приданим» (1953), комедію «Зірка екрану» (1974), драму «Неповнолітні» (1976), музичну комедію «Карнавал» (1981), мелодраму «Вийти заміж за капітана» (1985), комедійну стрічку «Пригоди зубного лікаря» (1965).
З 27 березня 1948 року — актриса Московського академічного театру сатири. Зіграла понад 60 ролей. У театрі однією з найкращих зіграних нею ролей була графиня Альмавіва у виставі В. Плучека «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше (1968).
Грала в інших театрах.
У 1999 році разом з іншими відомими артистами взяла участь у проекті Віктора Мережко і композитора Євгенія Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де виступила як виконавиця романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».
Авторка двох книг мемуарів — «Продовження душі» (видавництво: Союз театральних діячів РРФСР, 224 стор., 1989 р.) і «Попелюшка з Чистих ставків» (видавництво: АСТ, 426 стор., 2017 р.).
Померла 9 серпня 2023 року на 98-му році життя. Церемонія прощання відбулася 12 серпня у столичному театрі сатири, де артистка служила 75 років та зіграла понад 40 ролей[9][10].
Громадська діяльність ред.
Протягом 20 років Віра Васильєвабула секретарем Спілки театральних діячів РФ (СТД), головою соціально-побутової комісії СТД, займалася наданням допомоги колегам, які потрапили у важку життєву ситуацію[11][12].
Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[13].
Виступала на захист бездомних тварин[14][15][16]. У 2013 році Віра Васильєва підписала відкритий лист з критикою закону про «іноземних агентів», які ускладнюють роботу некомерційних організацій[17][18][19].
Родина ред.
- Батько — Кузьма Васильович Васильєв.
- Мати — Олександра Андріївна Васильєва.
- Брат — Василь Кузьмич Васильєв.
- Сестри — Антоніна Кузьмівна, Валентина Кузьмівна.
- Чоловік — Володимир Петрович Ушаков (1920—2011), актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (2000). Перебували у шлюбі з 1956 року. Дітей не було.
Звання та нагороди ред.
- Заслужена артистка Російської РФСР (1954)[21]
- Народна артистка РРФСР (1970)[22]
- Народна артистка СРСР (1986) — «За великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва»[23]
- Сталінська премія першого ступеня (1948) — за виконання ролі Насті Гусенкової у фільмі «Сказання про землю Сибірської»
- Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Ольги Степанової у виставі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність[24]
- Орден Пошани (1995) — за заслуги перед державою і успіхи, досягнуті в працю, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами[25]
- Орден Дружби (2015) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[26]
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Премія «Кришталева Турандот» (1996) — за довголітнє і доблесне служіння театру[27].
- Премія імені А. А. Яблочкиной (1996)
- Премія «Кумир» (2003, у номінації «За високе служіння мистецтву»)
- Національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2010)[28].
- Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» (2014) — «за служіння російській репертуарному театру»
- Актрисі встановлена зірка на Зіркової алеї кіноакторів в Анапі[29].
Творчість ред.
.jpg)
Ролі в театрі ред.
- 1947 — «Сказання про землю сибірської» постановка Івана Пирьєва — Настенька Гусенкова
- 1948 — «Лев Гурич Синичкін» Олексія Бонді, Дмитра Ленського, постановка Емануїла Краснянського — Ліза Синичкіна
- 1948 — «Вас викликає Таймир» Олександра Галича, Костянтина Ісаєва, постановка Андрія Гончарова — Дуня .
- 1949 — «Положення зобов'язує» Георгія Мунбліта, постановка А. О. Гончарова — Віра
- 1949 — «День відпочинку» Валентина Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура (введення)
- 1950 — «Весілля з приданим» Миколи Дьяконова, постановка Бориса Равенських — Ольга Степанова
- 1951 — «Наречені» А. Токарєва, Василя Шкваркіна, постановка А. О. Гончарова — Сафі
- 1951 — «Одруження Белугіна» Олександр Островського, Миколи Соловйова, постановка А. О. Гончарова — Таня Сиромятова (введення)
- 1952 — «Пролита чаша» Ван Ши Фу (драматична композиція Андрія Глоби), постановники Миколи Петров, Валентина Плучек — Ін-ін
- 1952 — «Особисте життя» Костянтина Фінна, постановка Юрія Єгорова — Катерина Федорівна Круглова
- 1952 — «Подруги» Олексія Сімука, постановка Б. І. Равенських — Маша Ракітіна
- 1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок?» Володимира Диховичного, Моріса Слободського, постановка Є. Б. Краснянського — Галочка
- 1954 — «Суддя в пастці» Генрі Філдінга, постановка Сергія Колосова — Іларетта
- 1955 — «Остання сенсація» Михайла Себастьяна, постановка Є. Б. Краснянського — Магда
- 1955 — «Чужий дитина» В. В. Шкваркіна, постановка Олега Солюс — Маша
- 1955 — «Поцілунок феї» Зиновія Гердта, Михайла Львівського, постановка Є. Б. Краснянського — Зіна
- 1956 — «Професія місіс Воррен» Бернард Шоу, постановка Надії Слонової — Віві
- 1956 — «Справа була в Конську» В. П. Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура
- 1958 — «Тінь» Євгена Шварца, постановка Ераста Гаріна, Хесі Локшиної — Аннунціата
- 1959 — «Дамоклів меч» Назима Хікмета, постановка В. Н. Плучека — Дочка бензинщики
- 1959 — «Чарівні кільця Альманзора» Тамара Габбе, постановка О. П. Солюс — Королева
- 1960 — «12 стільців» за Іллею Ільфом, Євгеном Петровим, постановка Є. П. Гаріна — Еллочка Щукіна
- 1960 — «Сліпе щастя» Андрія Кузнецова, Г. Г. Штайна, постановка О. П. Солюс — Ліка
- 1961 — «Четвертий хребець» Мартті Ларні, постановка Давида Тункеля — Джоан
- 1961 — «Яблуко розбрату» М. А. Бірюкова, постановка В. Н. Плучека — Ганна Миколаївна
- 1962 — «24 години на добу» О. Н. Стукалова, постановка Андрія Крюкова — Віра Горова
- 1964 — «Брехня для вузького кола» Опанаса Салинського, постановка Георгія Менглета — Клавдія Бояринова
- 1964 — «Жіночий монастир» В. А. Диховичного, М. Р. Слобідського, постановка В. Н. Плучека — Віра Едуардівна
- 1964 — «Білий телефон» М. Гиндина, Генріха Рябкина, постановка Володимира Раутбарта — Надія Кленова
- 1967 — «Інтервенція» Лева Славіна, постановка В. Н. Плучека — Жанна Барб'є
- 1967 — «Прибуткове місце» Олександра Островського, постановка Марка Захарова — Анна Павлівна Вишневський
- 1967 — «Баня» Володимир Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Поля
- 1968 — «Останній парад» Олександра Штейна, постановка В. Н. Плучека — Даша
- 1969 — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше, постановка В. Н. Плучека — Графиня Розіна Альмавіва
- 1970 — «У часу в полоні» А. П. Штейна, постановка В. Н. Плучека — Соня
- 1970 — «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша, постановка М. А. Захарова, Олександра Ширвіндта — Тітка Тоні
- 1971 — «Звичайне диво» Е. Л. Шварца, постановка В. Н. Плучека, Маргарити Мікаелян — Придворна дама
- 1972 — «Ревізор» Миколи Гоголя, постановка В. Н. Плучека — Ганна Андріївна
- 1973 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка, постановка В. Н. Плучека — Лідія Семенівна
- 1974 — «Ляпас» Сергія Михалкова, постановка В. Н. Плучека, Леоніда Ейдлін — Ольга Іллівна Щеглова
- 1974 — «Клоп» Володимира Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Диктор
- 1976 — «Клеменс» К. К. Сая, постановка М. І. Мікаелян — Баба-одноочка
- 1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина, постановка О. О. Ширвіндта — Посол Об'єднаної Держави
- 1980 — «Тригрошова опера» Бертольта Брехта, постановка В. Н. Плучека — Селія Пічем
- 1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна, Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — Ведуча
- 1983 — «Вісімнадцятий верблюд» С. І. Альошина, постановка Євгена Каменьковіча — Агнеса Павлівна
- 1985 — «Мовчи, сум, мовчи …» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
- 1987 — «Тіні» Михайла Салтикова-Щедріна, постановка Андрія Миронова — Ольга Дмитрівна Меліпольска
- 1987 — «Останні» Максима Горького, постановка Анатолій Папанова — Пані Соколова
- 1988 — «Воітєльніца» за Миколою Лєсковим, постановка Бориса Львова-Анохіна, В. Є. Федоров — Домна Платонівна
- 1992 — «Молодість Людовика XIV» Александра Дюма, постановка Є. Б. Каменьковіча — Анна Австрійська
- 1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто, постановка Олександра Вількіна — Естер
- 2001 — «Андрюша» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
- 2001 — «Орніфль» Жана Ануя, постановка Сергія Арцибашева — Грифон
- 2002 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського, постановка Бориса Морозова — Домна Пантеліївна
- 2003 — «Нам все ще смішно» Олександра Ширвіндта, Олексія Колгана і С. Колпакова, постановка Олександра Ширвіндта, Олександра Колгана — ?
- 2009 — «Мольєр (Кабала святош)» Михайла Булгакова, постановка Юрія Єрьоміна — Мадлена
- 2009 — «Тріумф на Тріумфальній» Олександра Ширвіндта, С. Плотова, С. Коковкіна, А. Семенова, постановка Ю. Васильєва — костюмерка
- 2012 — «Реквієм по Радамесу» А. Ніколаї, постановка Романа Віктюка — Камелія
- 2014 — «Сумно, але смішно» С. Плотова, В. Жука, Олександра Ширвіндта (1 жовтня 2014 року — прем'єра). Постановка: Олександр Ширвіндт, Юрій Васильєв
- 2015 — «Фатальний потяг» нуар Андрія Житінкіна, постановка Андрія Житінкіна — Ірма Гарленд [30]
- 2018 — «Віра» С. Коковкіна за мотивами спогадів актриси В. К. Васильєвої (22 червня 2018 — прем'єра). Постановка: С. Б. Коковкін — Віра[31]
Ролі в інших театрах ред.
.jpg)
- Брянський обласний театр драми імені О. К. Толстого
- 1953 — «Дженні Герхардт» за Теодором Драйзером — Дженні Герхардт
- Тверський обласний академічний театр драми
- 1984 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Раневська
- Орловський драматичний театр імені В. С. Тургенєва
- 1990 — «Без вини винуваті» Олеександра Островського — Кручиніна
- Московський Новий драматичний театр
- 1996 — «Асамблея» Петра Гнєдича, режисер А. Сергєєв — Пехтерева
- 1997 — «Примха» Олександра Островського — Саритова
- Театр ляльок імені С. В. Образцова (Москва)
- 2006 — «Дивна місіс Севідж» Джона Патріка, режисер Андрій Денників — Місіс Севідж
- Театр «Модернъ»(Москва)
- 2008 — «Одного разу в Парижі» В. В. Асланової, режисер Юрій Васильєв — Елізабет
- Малий театр(Москва)
- 2012 — «Пікова дама» за Олександром Пушкіним, режисер А. А. Житинкін — графиня Ганна Федотівна
Ролі в кіно ред.
- 1945 — Близнюки — монтер
- 1947 — Сказання про землю Сибірську — Анастасія Петрівна Гусенкова
- 1951 — Великий концерт — колгоспниця Ліза
- 1953 — Чук і Гек (короткометражний) — Мама
- 1953 — Весілля з приданим — Ольга Степанівна Степанова, найкращий бригадир колгоспу «Іскра»
- 1957 — Вони зустрілися на шляху — Ганна Іванівна Личкова, сусідка Макара
- 1960 — Люди моєї долини — Парася
- 1965 — На завтрашній вулиці — Большакова
- 1965 — Погоня — Шура, дружина Анатолія
- 1965 — Пригоди зубного лікаря — Ласточкіна
- 1965 — Приїжджайте на Байкал — Клавдія Якимівна Гальцова
- 1972 — За все у відповіді — Лідія Степанівна Бєлова
- 1972 — 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Нещасний випадок — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знам'янського
- 1973 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Втеча — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
- 1974 — Жереб — Ліда
- 1974 — Зірка екрану — Ольга Сергіївна / партизанка Таня
- 1975 — Весна двадцять дев'ятого — Софія
- 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Удар у відповідь — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
- 1975 — Це ми не проходили — Наталя Іванівна
- 1976 — Легенда про Тіля — Каллекен
- 1976 — Неповнолітні — Поліна Борисівна, вчителька, мати Жені
- 1976 — Розвага для старичків — Галина Сергіївна
- 1977 — Подарунок долі — Любов Сергіївна
- 1981 — Карнавал — мама Микити
- 1982 — Ми жили по сусідству — Анна Ігорівна
- 1982] — Одружений холостяк — Марія Семенівна, дружина Гурама Отарович, мати Тамари, бабуся Кості, кандидат медичних наук
- 1983 — Як я був вундеркіндом — бабуся
- 1984 — Наказано взяти живим — Кузьмівна
- 1985 — Вийти заміж за капітана — Віра Семенівна Журавльова, мати фотокореспондентки Олени
- 1986 — Шкідлива неділя — Берта
- 1992 — Розшукується небезпечний злочинець — мати Михайла Черних
- 1996 — Ліза і Еліза
- 1997 — Вино з кульбаб — Естер
- 1999 — Чарівні негідники
- 2000 — Салон краси — Марія Петрівна
- 2001 — Часи не вибирають — Ольга Львівна
- 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Третейський суддя — мати Знаменського
- 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Пуд золота — мати Знаменського
- 2002 — Маска і душа
- 2006 — Все змішалося в домі … — Наталя Михайлівна Лозинська
- 2007 — Сваха — Галина Михайлівна
- 2012 — Вірю — Анна Федорівна
- 2012 — Поки цвіте папороть — Надія Ігорівна, бабуся Ігоря Князєва
- 2014 — Селюк — Софія Олександрівна, бабуся Ліди
- 2016 — Свято неслухняності — бабуся Лари
Телеспектаклі ред.
- 1953 — Весілля з приданим (фільм-спектакль) — Ольга
- 1971 — Жіночий монастир (фільм-спектакль) — Тамара
- 1971 — Офіцер флоту (фільм-спектакль) — Тамара
- 1973 — Божевільний день, або Одруження Фігаро — графиня Розіна Альмавіва
- 1973 — Мегре і людина на лавці — мадам Машер
- 1974 — Бенефіс Віри Васильєвої (фільм-спектакль) — головна роль
- 1974 — Бенефіс Сергія Мартінсона (фільм-спектакль) — виконує пісню «Три серця», «Мадам, вже падає листя»
- 1974 — Ось такі історії (фільм-спектакль) — Анюта Тимофіївна
- 1975 — Бенефіс Лариси Голубкіної (фільм-спектакль) — камео
- 1976 — Як важливо бути серйозним (фільм-спектакль) — міс Призм, гувернантка
- 1976 — Ляпас (фільм-спектакль) — Ольга Іллівна Щеглова
- 1978 — Місяць довгих днів (фільм-спектакль) — Віра Василівна
- 1978 — Таблетку під язик (фільм-спектакль) — Лідія Семенівна
- 1980 — У часу в полоні (фільм-спектакль) — Соня
- 1982 — Ревізор — Анна Андріївна
- 1982 — Солдат і змія (фільм-спектакль) — королева
- 2000 — Священні чудовиська (фільм-спектакль) — Естер
- 2001 — Андрюша (фільм-спектакль)
- 2004 — Зимородок (фільм-спектакль) — леді Евеліна
- 2004 — Орніфль (фільм-спектакль) — графиня '
- 2012 — Реквієм по Радамесу (фільм-спектакль) — Камелія
- 2014 — Пікова дама (фільм-спектакль) — Анна Федотівна
Озвучування мультфільмів ред.
- 1958 — Перша скрипка
- 1962 — Залізна маска (художній фільм) — мадам де Шом (роль Ж. Паскаль)
- 1965 — Світлячок № 6
- 1970 — Умка шукає друга — Ведмедиця
- 1974 — Чарівник Смарагдового міста — мама Еллі / добра чарівниця Вілліна
- 1976 — Слухається справа про ... Не дуже комічна опера
- 1977 — Два клена — Василіса-працівниця
- 1978 — Поштарська казка
- 1981 — Пригоди Васі Куролесова — мама Васі
- 2015 — Незвичайна подорож Серафими — тітка Ліза
Участь у фільмах ред.
- 1977 — Чи любите ви театр? (Документальний) — сцена з вистави «Одруження Фігаро» за Бомарше
- 1978 — Іван Пир'єв (документальний)
- 1989 — Голос пам'яті (документальний)
- 1998 — Борис Новиков (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
- 1999 — Віталій Доронін (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
- 2000 — Ні смерті для мене (документальний)
- 2001 — Борис Андрєєв (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
- 2005 — Андрій Миронов (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
- 2006 — Іван Пир'єв (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
- 2006 — Марина Ладиніна (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
- 2006 — Тетяна Пельтцер (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
- 2006 — Анатолій Папанов. Незакінчена війна (документальний)
- 2006 — Три з половиною життя Івана Пир'єва (документальний)
- 2007 — Анатолій Папанов. Зворотний бік слави (документальний)
- 2007 — Анатолій Папанов. Так хочеться пожити .. (документальний)
- Рік випуску 2008 — Марина Ладиніна. Грубіян і Галатея (з документального циклу «Острови»)
- 2008 — Валентина Токарська (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
- 2008 — Тетяна Пельтцер (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
- 2009 — Ераст Гарін (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
- 2009 — Олександр Ширвіндт. Щасливе життя щасливої людини (документальний)
- 2009 — Тетяна Пельтцер. Обережно, бабуся! (Документальний)
- 2010 — Віра Васильєва. Секрет її молодості (документальний)
- 2011 — Анатолій Папанов. Від комедії до трагедії (документальний)
- 2011 — Михайло Державін. Той ще «моторчик» (документальний)
Примітки ред.
- ↑ а б Умерла актриса Вера Васильева — Meduza, 2023.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123371546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — Т. 3. Бруней — Винча. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“», 2007. — 480 с.: ил.
- ↑ ВАСИЛЬЕВА Вера Кузьминична // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- ↑ Вера Кузьминична Васильева биография. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Інтерв'ю Віри Васильєвої для «Цілком Таємно». Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Віра Кузьмівна Васильєва біографія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Померла відома російська актриса. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ Померла знаменита радянська актриса Віра Васильєва. fakty.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ Лауреатом Премии Председателя СТД РФ стала Вера Васильева. Союз театральных деятелей Российской Федерации. 17 февраля 2015 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2018.
- ↑ Борзенко, Виктор (1 октября 2010 года). Актриса Вера Васильева: «В наше время искусство заменяло религию». Новые Известия. Архів оригіналу за 28 лютого 2018.
- ↑ Список членів Національної Академії кінематографічних мистецтв і наук Росії. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Копылова, Вера (5 октября 2012 года). Леонид Ярмольник: «В теме защиты животных я отделяюсь от государства». Аргументы и факты. Архів оригіналу за 7 березня 2016.
- ↑ Аронов, Никита. Коты в каменном мешке. Мир новостей. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
- ↑ Борзенко, Виктор (9 апреля 2014 года). Актриса Театра сатиры Вера Васильева: «Раньше сатиру понимали с полуслова». Новые Известия. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Мемориал. 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
- ↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Агентство социальной информации. 17 мая 2013 года.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Совет по правам человека. 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] Кіно: Енциклопедичний словник/Гл. ред. С. В. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. О. Баскаков, В. В. Вайсфельд та ін — М: Сов. енциклопедія, 1987.- 640 с., 96 л. іл.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 3 червня 1954
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 20 листопада 1970
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 лютого 1986
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2010 года № 1168 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Васильевой В. К.». Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 30 вересня 2010.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 11 августа 1995 года № 845 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 01.12.2015 № 584 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна[недоступне посилання з Июнь 2018] на сайті премії "Кришталева Турандот
- ↑ Лауреати премії «Золота маска» 2010 року // Офіційний сайт премії [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.]. — 17.04.2010.
- ↑ В Анапі площа Рад прикрасила «Алея зірок» «Зіркова алея кіноакторів». Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ Роковое влечение. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)
- ↑ Вера. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)
Джерела ред.
- Померла радянська акторка-довгожителька Віра Васильєва// Главред, автор -Анна Підгорна, Процитовано 9 серпня 2023 року
Посилання ред.
- Офіційний сайт Віри Васильєвої Кузьмівни (рос.)
- Віра Васильєва: хотілося все, що здавалося красиво [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] / Інтерв'ю провела Наталія Орлова // КоммерсантЪ. 1997. 16 серпня. № 134 (1316). (рос.)