Захаров Марк Анатолійович

(Перенаправлено з Марк Захаров)

Марк Анатолійович Захаров (рос. Марк Анатольевич Захаров; * 13 жовтня 1933, Москва, Російська РФСР — 28 вересня 2019, Москва) — радянський і російський режисер театру й кіно. Народний артист СРСР (1991). Лауреат Державної премії СРСР (1987), Державної премії Росії (1992, 1996). Академік Російської акдемії мистецтв (2000), художній керівник московського театру «Ленком».

Захаров Марк Анатолійович
рос. Марк Анатольевич Захаров
Ім'я при народженні рос. Марк Анатольевич Ширинкин[1][2]
Народився 13 жовтня 1933(1933-10-13)[4][5]
Москва, Російська РФСР
Помер 28 вересня 2019(2019-09-28)[3] (85 років)
Москва, Росія
·пневмонія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність актор, театральний режисер, кінорежисер, сценарист, театральний педагог
Галузь кінорежисураd[6] і постановкаd[6]
Alma mater Державний інститут театрального мистецтва (1955)
Відомі учні Фоміних Юрій Федоровичd
Знання мов російська[6]
Заклад МАТС, Ленком
Членство СК СРСР
Роки активності 19552019
Magnum opus 12 стільців
Партія КПРС
Діти Захарова Олександра Марківна
Нагороди

Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2008 Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2003 Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 1997 Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2013 Орден Дружби народів  — 1980

Медаль В пам'ять 850-річчя Москви

Медаль Ветеран праці артист СРСР (1991) артист РРФСР Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1977) Державна премія РФ (2002)

Державна премія СРСР — 1987 Державна премія Російської Федерації- 1992 Державна премія Російської Федерації- 1997
IMDb ID 0952272

Життєпис ред.

1955 — закінчив акторський факультет ГІТІСу, навчався у В. М. Раєвського, Р. Р. Кінського, П. В. Леслі.

1955 став актором Пермського драматичного театру. З 1956 року почав займатись режисурою в самодіяльному студентському колективі Пермського університету.

1959 — повернувся з дружиною Н. Лапшиновою до Москви, почав працювати в Московському драматичному театрі, потім у Московському театрі мініатюр (театр «Ермітаж»). Там же грала його дружина, після цього працював в Студентському театрі МДУ.

1965 — став режисером Московського театру сатири, 1973 — головним режисером «Ленкому». У 1970-1980-х роках знімає кіно, екранізує п'єси О. Шварца і Р. Горіна в жанрі фантастичної притчі.

З 1973 р. — художній керівник Московського театру «Ленком».

1989 став народним депутатом СРСР від Спілки театральних діячів СРСР[7].

Помер 28 вересня 2019 року у віці 85 років.

Фільмографія ред.

Поставив телефільми:

та ін.

Співавтор сценарію української стрічки «В'язень замку Іф» (1988).

Громадянська позиція ред.

У березні 2014 роки значився серед тих, хто підписав звернення діячів культури Росії з осудом агресії Росії проти України[8]. Пізніше заперечив факт підпису під «фальшивкою провокаційного характеру»[9] і додав, що з пропозицією підписати лист на підтримку Путіна до нього також ніхто не звертався, проте, за умови такого звернення, обов'язково підписався б під ним.

В серпні 2016 схвально відзначав «бережне ставлення до російської історії як науки», політичний курс Путіна стосовно Криму та безальтернативність російської провладної партії Єдина Росія[10].

Нагороди ред.

  • Отримав 49 нагород та премій, серед яких ордени «за визначний внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність».
  • 2009 — премія «Персона року»

Вшанування пам'яті ред.

Сім'я ред.

Примітки ред.

  1. https://lenta.ru/lib/14173202/
  2. https://books.google.ru/books?hl=ru&id=ZgwYAQAAIAAJ&dq=марк+захаров+ширинкин&focus=searchwithinvolume&q=ширинкин
  3. а б Умер художественный руководитель Ленкома Марк Захаров
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #123179173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Filmportal.de — 2005.
  6. а б в Czech National Authority Database
  7. Помер знаменитий Марк Захаров: біографія режисера, відео. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  8. Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  9. «УКРАИНА — ЭТО НАША БОЛЬ». Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  10. Марк Захаров: «Необходимо вкладываться в развитие науки и промышленности». Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.

Література ред.

  • Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.284;
  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.436—437;
  • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С. 162—163.