Підгірці (Бродівський район)

село в Бродівському районі Львівської області (Україна)

Підгі́рці — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Підгорецька сільська рада, якій підпорядковані села Підгірці та Загірці. Населення становить 1076 осіб.

село Підгірці
Підгорецький замок
Підгорецький замок
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Підгорецька сільська рада
Код КОАТУУ 4620384801
Основні дані
Населення 1076
Площа 2,394 км²
Густота населення 449,46 осіб/км²
Поштовий індекс 80660[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°56′08″ пн. ш. 24°59′05″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
383 м
Відстань до
районного центру
24 км
Місцева влада
Адреса ради 80660, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Підгірці, тел. 3-07-35
Карта
Підгірці. Карта розташування: Україна
Підгірці
Підгірці
Підгірці. Карта розташування: Львівська область
Підгірці
Підгірці
Мапа

CMNS: Підгірці у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване при трасі Золочів — Броди, за 1,7 км від траси Київ — Львів на схилах горбів Вороняків, що підіймаються тут до 403 м над рівнем моря. Віддаль до районного центру — 24 км.

Підгірці відомі давньоруським поселенням — городищем Пліснесько, Підгорецьким замком, монастирем василіян, чудотворним джерелом та Підгорецькою іконою Божої Матері.

ІсторіяРедагувати

Давньоруські часиРедагувати

Околиці Підгорець здавна приваблювали людей. Вже у VII—XIV століттях тут на одній із гір на вигідному для оборони місці існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько. Під різними назвами воно згадується у літописах за 1188 і 1233 роки та в «Слові о полку Ігоревім». Перша літописна згадка пов'язана з невдалою спробою князя Романа Галицького вигнати з Пліснеська галицьких бояр та їх союзників — угорських феодалів. Друга — повідомляє про перемогу в Пліснеську Данила Романовича над боярами Арбузовичами. Від 981 р. місто входило до складу держави Рюриковичів, при тому від 1054 р. — до його Волинського князівства, а від 1199 р. — до об'єднаного Галицько-Волинського князівства.

Збереглись рештки стародавнього міста — городище площею близько 160 га, оточене системою земляних валів та ровів, загальна довжина яких становить приблизно 7 км. Це найбільша і найкраща пам'ятка руських фортифікаційних споруд. 1241 року давній Пліснеськ був зруйнований військами хана Батия.

Польська добаРедагувати

Поселення відновилося перед 1400 роком і вже під сучасною назвою. Його землі на той час опинилися в прикордонній смузі між Польським королівством та Литовсько-Руським великим князівством, між якими не припинялися війни за цю територію, під час яких Підгірці переходили з рук у руки, аж поки 1432 р. остаточно не закріпилися за Польським королівством, ввійшовши до його Руського воєводства. 1440 р. польський король Владислав III Варненьчик підтвердив шляхтичеві Іванові (Янушові[2]) Підгорецькому право власності на Підгірці.

Проте військові лихоліття не полишали Підгірців. Розташовані на вододілі сточищ Дніпра і Дністра, яким проходив Чорний шлях, шлях постійних нападів військ Кримського царства на Польське королівство від початку XVI століття, Підгірці часто зазнавали нападів і спустошень.

1633 р. Підгірці придбав великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, котрий майже відразу приступив до спорудження там замку, яке було закінчено 1640 р. Якщо їхати по шосе з Бродів на Львів, то відразу ж за Ясеновом погляд подорожніх привертає величний силует старовинного замку, що видніє на вершині сусідньої гори. Це і є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою 3-поверховий палац, заїжджий двір, костел і парк. 1643 р. С. Конєцпольський заснував у селі єдвабну мануфактуру.[3]

Під час походу 1648 р. Гетьмана Богдана Хмельницького до Львова Підгірці, найімовірніше, зазнали нападу українських військ, оскільки Александр Конєцпольський, тогочасний власник Підгірців, був особистим ворогом Б. Хмельницького. Чи було здобуто тоді замок у Підгірцях — невідомо. Проте селище напевно зазнало спустошень. Саме цим, очевидно, можна пояснити, що коли у червні 1651 р. до Підгірців підступив відділок українського війська (близько 2 тисяч) з полку Івана Богуна і на них тут 4 червня напав відділок польського війська, «хлопи Русь, що замкнулися були в замочку у Підгірцях», — як згадує Войцех М'ясковський, — вискочили й помагали нашим бити козаків".[4]

1682 р. дідич Станіслав-Ян Конецпольський, помираючи бездітним, заповів свій маєток у Підгірцях сину короля Яна ІІІ Якубу Людвіку Собеському. Фактично власником маєтку став його батько, тодішній король польський Ян ІІІ Собеський, який володів ним до своєї смерті 1696 р. Цей час позначений особливим розквітом маєтку.

1706 р. під час військових дій Великої Північної війни у замку в Підгірцях зупинився цар московський Петро І Романов, який не втримався від спокуси поживитися чужим — прихопив із собою погруддя Яна ІІІ Собеського та його дружини, які ще й досі прикрашають собою його Літній палац у Санкт-Петербурзі.

1718 («продавець» маєтку — королевич Константій Владислав Собєський[5]), 1720 або 1725 р. (за різними даними) маєток у Підгірцях придбав у Собеських Станіслав Матеуш Жевуський — майбутній гетьман великий коронний. 1720 р. до Підгірців з Поділля було перевезено і встановлено дерев'яну церкву Святого Миколая, яка на довгий час стала осередком місцевого громадського життя.

Справжній розквіт Підгірці пережили 1728—1767 рр., коли маєтком у них володів Вацлав-Пйотр Жевуський, пізніший гетьман великий коронний. Крім того, що замковий палац було надбудовано й додатково оздоблено та поповнено колекцією цінних речей, у ньому 1754 р. було влаштовано оркестр та театр, драматичні твори для якого писав сам власник замку. У той же період у Підгірцях було побудовано пивний завод. 1766 р. у Підгірцях було завершено будівлю храму (латинського обряду) Воздвиження Святого Хреста та Святого Йосипа.

У складі Австро-УгорщиниРедагувати

1767 р. Вацлав-Пйотр Жевуський потрапив до московського полону. За його відсутності відбувся Перший поділ Речі Посполитої 1772 р., за яким Підгірці опинилися у складі держави Габсбургів. Влада цієї держави влаштувала розпродаж замкового майна Підгірців на торгах 1782, 1786 та 1787 рр. На останньому з цих торгів маєток був викуплений гетьманом польним коронним Северином Жевуським, сином Вацлава-Пйотра Жевуського. Проте через свою участь у боротьбі за відновлення польської державності Жевуські не могли приділити уваги своєму маєтку у Підгірцях і він поступово занепадав, хоча 1826 року при замку почав діяти приватний музей.

Лише Лев Жевуський, повернувшись 1833 р. до Підгірців, почав відновлювати маєток. Незадовго до смерті, не маючи спадкоємців, 1864[6] або 1865 р. продав маєток Володиславу-Єрониму Сангушку за умови, що той відновить замок. Син останнього — Остап-Станіслав Сангушко — протягом 1867—1903 рр. провів у замку ґрунтовні відновлювальні роботи. У 1870-х роках у Підгірцях побували видатні митці Наполеон Орда і Ян Матейко, які створили високомистецькі малюнки замку.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1517 осіб, з яких 790 чоловіків та 727 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1056 осіб.[8]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 99,26 %
російська 0,74 %

Підгорецький замокРедагувати

Підгорецький замок побудований протягом 16351640 рр. під керівництвом відомого архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями[10].

Замок має форму квадрата. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, оточена глибоким ровом та земляними валами.

Ренесансно-бароковий замок оточений двома парками: на півночі — парком італійського типу (на терасах), на півдні — регулярним парком французького типу у спрощених формах. Парк італійського типу заклали за єдиним планом. Йому притаманні неабиякий смак і високі художні якості. Для його створення були використані фонтан, партери різних типів, мармурові скульптури. Це був один з найкращих барокових садів на теренах України.

Відомі людиРедагувати

Пам'яткиРедагувати

6 березня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку.

ЦерквиРедагувати

КультураРедагувати

ТрадиціїРедагувати

  • У Підгірцях існував звичай приносити священику теля від корови-первістки, однак, як стверджував о. О. Пристай, селяни вкрай рідко дотримувалися цього через матеріальну скруту й відсутність у господарстві худоби.[13][14]

Фестивалі, забавиРедагувати

12 липня 2018 року, в день апостолів Петра і Павла, на території Підгорецького замку відбувся 1-ий Обласний фестиваль весільних музик «Лабух-фест». Фестиваль проводиться з метою популяризації весільної музики, традицій українських весіль. Дрес-кодом заходу є вишиванка.[15]

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. Bania Z. Pałac w Podhorcach // Rocznik Historii Sztuki. — 1981. — № XIII. — S. 102. (пол.)
  3. Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok. 1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 481—638. (пол.)
  4. Грушевський М. Історія України-Руси. Том ІХ-1. — К., 1996. — С. 275.
  5. Jarosław Poraziński. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000.— Tom XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 501. (пол.)
  6. Stefan Kieniewicz. Rzewuski Leons (Leon) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 129. (пол.).
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  10. Томчук В., Набір листівок «Фортеці Замки Палаци», Львів.
  11. Отець Василь Пришляк (УГКЦ) — репресований радянською владою парох с. Підгірці
  12. Сайт парафії
  13. Пристай О. З Трускавця у світ хмародерів. Спомини з минулого і сучасного: у 4 т. — Львів — Нью-Йорк, 1935. — Т. 2. — С. 140.
  14. Матеріальне становище галицького сільського духовенства (кінець ХІХ — 30-ті рр. ХХ ст. / Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск XV. // О. Я. Баран. — С. 14—19.
  15. У Підгорецькому замку пройде фестиваль весільних музик

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати