Відкрити головне меню


Вороняки́ — низькогірне пасмо на північному-заході Подільської височини, частина Гологоро-Кременецького кряжу, в межах Львівської і (частково) Тернопільської та Рівненської областей.

Вороняки
Північно-західні відноги Вороняків
Північно-західні відноги Вороняків

49°56′03″ пн. ш. 25°10′10″ сх. д. / 49.93417° пн. ш. 25.16944° сх. д. / 49.93417; 25.16944Координати: 49°56′03″ пн. ш. 25°10′10″ сх. д. / 49.93417° пн. ш. 25.16944° сх. д. / 49.93417; 25.16944
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Львівська область
Бродівський район,
Золочівський район
Тернопільська область (частково)
Рівненська область (частково)
Система Подільська височина
Тип гора
Висота 300—350 м
(максимальна — 440  м)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 688991
Вороняки. Карта розташування: Львівська область
Вороняки
Вороняки
Вороняки (Львівська область)


Основна частина пасма розташована на півдні Бродівського району. Простягається від верхів'я річки Золочівки (притока Західного Бугу) до річок Ікви та Слонівки (притоки Стиру) майже на 70 км, ширина 8—30 км. На північному заході обривається високим уступом (перепад висот 50—250 м) до Малого Полісся.

Найвища вершина — гора Високий Камінь (440 м). Поверхня Вороняків горбисто-пасмова, розчленована долинами річок і балок. Складається з мергелів, крейди, вапняків та інших порід. Переважають місцевості крутосхилих пагорбів з ясно-сірими та сірими лісовими ґрунтами під буковими і грабово-буковими лісами, а також пологосхилими темно-сірими та сірими лісовими та чорноземними ґрунтами під дубово-грабовими лісами і сільгоспугіддями. Північна межа Вороняків збігається з північною межею поширення бука, північніше бук трапляється тільки острівцями. У заплавах річок — луки та болота.

Південно-західною частиною Вороняків проходить Головний європейський вододіл.

Зміст

Пам'ятки природи, заповідні урочищаРедагувати

У межах Вороняків розташовано чимало цікавих об'єктів і пам'яток природи:

Гіпотеза про походження назви ВоронякиРедагувати

Колись у Західній Україні проживали давні булгари, предки сучасних чувашів, і залишили в Західній Україні після себе назви багатьох населених пунктів, таких як, наприклад, Гавареччина, Жукотин, Верин, Хирів, Кимир, Кукезів, Куткир, Якторів та багато інших. Назва гірського пасма Вороняки також може мати булгарське походження і перекладатися як «гладке, рівне місце» відповідно до чув. вырăн «місце» і яка «гладкий». Така розшифровка назви добре пасує для цієї місцевості і семантично близька до назви Гологори.[1]

Оронім постав способом трансонімізації ойконіма Вороняки в Золочів, похідного від родової назви першопоселенців на прізвище Вороняк. [2]

ВершиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Булгарська топоніміка в Східній Європі
  2. Лучик, Василь (2014). Nota Bene. Етимологічний словник топонімів України (Українською). Київ: ВЦ "Академія". с. 141. ISBN 978-966-580-454-3. 

ДжерелаРедагувати