Відкрити головне меню

Дудикевич Богдан Корнилович

український радянський державний службовець

Богдан Корнилович Дудикевич (12 квітня 1907(19070412), село Кропивник Австро-Угорщина, тепер Калуського району Івано-Франківської області — 5 січня 1972, місто Львів) — український радянський партійний діяч, історик, журналіст, директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Кандидат історичних наук (1957).

Дудикевич Богдан Корнилович
Народився 12 квітня 1907(1907-04-12)
село Кропивник Австро-Угорщина, тепер Калуського району Івано-Франківської області
Помер 5 січня 1972(1972-01-05) (64 роки)
місто Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Національність українець
Діяльність державний службовець, історик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Партія КПРС
Діти Дудикевич Валерій Богданович
Нагороди Орден ЛенінаОрден Жовтневої Революції

БіографіяРедагувати

З 1923 року — секретар Львівського підміського окружного комітету Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ).

З 1925 року навчався у Львівському університеті, брав активну участь у роботі революційних студентських організацій.

1929 року вступив до Комуністичної партії Західної України (КПЗУ).

Працював у відділі пропаганди й агітації ЦК КПЗУ, був редактором комсомольського журналу «Сяйво», легальної газети «Молот», нелегальної газети «Прапор комунiзму» (орган КПЗУ).

Був арештований польською владою у 1930, потім у 1934 році. На Луцькому процесі 57-ми у 1934 році засуджений до 7 років позбавлення волі, але в 1936 році амністований.

У 1939—1941 р. — на педагогічній і профспілковій роботі в Львівській області.

У 1941—1942 р. — служив у Червоній армії.

У 1942—1944 р. — викладач, директор школи у Ворошиловградській області УРСР і Куйбишевській області РРФСР.

З 1944 року — лектор Львівського обласного лекційного бюро.

У 1945 — травні 1949 р. — директор Львівського історичного музею.

У 1948 році закінчив Львівський державний університет.

У 1949—1953 р. — директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна. Працював заступником голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.

У 1953—1954 р. — 2-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.

У 1954 — січні 1972 р. — директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна.

Очолював Львівську обласну організацію товариства «Знання», був головою Львівського обласного відділення Товариства радянсько-польської дружби.

Помер у Львові 5 січня 1972 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1а.[2]

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 119.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 122. — ISBN 966-8955-00-5.

ПосиланняРедагувати