Ніко Гюлькенберг
| Ніко Гюлькенберг | |
.jpg)
| |
| Громадянство |  Німеччина
|
| Дата народження | 19 серпня 1987 (32 роки) |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Гран-прі Бахрейну 2010 |
| Остання гонка | Гран-прі Італії 2019 |
| Сезони | 2007-2019 |
| Команди | Вільямс, Заубер, Форс Індія, Рено |
| Гран-прі (старти) | 170 (168) |
| Найкраще підсумкове місце в чемпіонаті |
7 (2018) |
| Перемоги | 0 |
| Подіуми | 0 |
| Поули | 1 |
| Найшвидші кола | 2 |
| Очки | 491 |
| Місце у сезоні 2018 року |
7 (69 оч.) |
Ніколас «Ніко» Гюлькенберг (нім. Nicolas Hülkenberg, народився 19 серпня 1987 року в Еммеріхі-на-Рейні) — німецький автогонщик. У 2015 році виступав на двох етапах FIA World Endurance Championship за команду Porsche та з першого разу переміг у перегонах 24 години Ле-Мана 2015 року. Є чемпіоном сезону 2009 GP2, сезону 2008 Євросерії Формули-3 та сезону 2006-07 А1 Гран-прі. Він один з трьох пілотів з 2005 року, який виграв чемпіонат GP2 у свій дебютний сезон (інші два пілоти, яким вдалося теж саме це Ніко Росберг та Льюїс Гамільтон).
У 2010 році дубютував за команду Формули-1 Williams. Проте незважаючи на те, що він виграв перший поул за п'ять років для команди, контракт з ним не було продовжено на 2011 рік і він вимушений був перейти до команди Force India як тест-пілот. Проте вже у 2012 році Ніко став основним пілотом команди разом з Полом ді Рестою. З 2017 року — пілот команди Рено.
Рання кар'єраРедагувати
Гюлькенберг дебютував у картингу в 1997, коли йому було 10 років. У 2002 він був чемпіоном Німеччини серед юніорів, а на наступний рік виграв чемпіонат Німеччини.[1]
У 2005 він дебютував у німецькій Формулі-БМВ. Його перший сезон був дуже успішний, він лідирував по ходу сезону і без проблем домігся титулу. Він фінішував першим у світовому фіналі Формули-БМВ, але пізніше був позбавлений перемоги через те, що різко зупинився поблизу інших машин в період того, коли на трасі знаходився автомобіль безпеки.[1]
Формула-3Редагувати
Гюлькенберг перейшов у Формулу-3 в 2006 році, вигравши одну гонку німецького чемпіонату. Також він приєднався до команди Німеччини в А1 Гран-прі у сезоні 2006-07. Дев'ять перемог у дебютному сезоні зробили його найуспішнішим пілотом в історії А1 Гран-прі. Це також означало практично одноосібну перемогу Німеччини в чемпіонаті з 128 очками, на 35 більше ніж у команди Нової Зеландії.[1]
У 2007 він переключив свою увагу на Євросерію Формули-3 і йому дісталося місце в команді ASM в якій Льюїс Гамільтон і Пол ді Реста виграли два попередні чемпіонати. Свою першу перемогу він здобув на Норисринзі[1] стартувавши вісімнадцятим, наступну перемогу він здобув у дощовій гонці на трасі Зандвоорт[2], а третю на Нюрбургринзі.[3] Але зіткнувся з проблемами в Маньї-Куре, він отримав штраф за друге коло в кваліфікації після фінішного прапора, а також врізався в Філіпа Салакварду під час гонки.[1]
Він виграв (не входить в залік чемпіонату) перегони Формула-3 Мастерс в Зольдері випередивши напарника (і лідера чемпіонату Ф3) Ромена Грожана після зіткнення француза на старті.[4]
Чинним менеджером Ніко є Віллі Вебер, який довгий час був менеджером Міхаеля Шумахера. Вебер на інтерв'ю сказав що Гюлькенберг буде готовий до Формули-1 в 2008. Також він похвалив німця назвавши його «неймовірним талантом» і сказав, що нагадує Шумахера в молодості.[5]
Гюлькенберг провів свої перші тести в Формулі-1 у 2007 році. Віллі Вебер підтвердив про свої контакти з босом Renault Флавіо Бріаторе про організацію тестів, але в підсумку він провів тести 4 грудня 2007 року; а можливість йому надала команда Williams в Хересі. Його дводенні тести пройшли добре. Він показав більш швидкий час ніж Кадзукі Накадзіма, офіційний пілот Williams-Toyota в наступному сезоні у свій перший день і опинився на 0.4 секунди повільніше Ніко Росберга. Його бездоганна робота на тестах вразила команду Williams і вона надала йому місце тест-пілота на чемпіонаті 2008 року.[6] Наприкінці 2008 року Williams підтвердила продовження контракту на чемпіонат 2009 року.[7]
GP2Редагувати
Гюлькенберг виграв чемпіонський титул Євросерії Формули-3 в 2008. Майже непереможний в суботу Гюлькенберг набрав 76 очок з 85 можливих в основних перегонах, що проходили цього дня, заробивши 7 перемог. Ніко дебютував у серії GP2 Asia з тією ж командою ART Grand Prix на третьому етапі сезона 2008-09 GP2 Asia в Бахрейні, де заробив поул-позицію з першої спроби.[8] В обох гонках він фінішував на четвертому місці і пересунувся на сьоме місце в чемпіонаті. На свій другий гоночний уїк-енд в Катарі він став першим володарем поула в нічний час доби, а також став першим переможцем і володарем швидкого кола в нічних умовах. Також він на тринадцять секунд випередив Серхіо Переса, що прийшов другим.[9] Гюлькенберг фінішував третім у спринті, набравши цілих 27 очок за чотири гонки. На цьому він завершив свій виступ, але так і залишив за собою шосте місце.
Повна таблиця результатівРедагувати
СтатистикаРедагувати
| Сезон | Серія | Команда | Старти | Перемоги | Поули | ШК | Подіуми | Очки | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2005 | Формула-БМВ ADAC | Josef Kaufmann Racing | 20 | 8 | 9 | 6 | 14 | 287 | 1 |
| Formula BMW World Final | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | N/A | 3 | ||
| 2006 | Німецька Формула-3 | Josef Kaufmann Racing | 18 | 1 | 3 | 5 | 6 | 78 | 5 |
| V de V Challenge Endurance Moderne | Griffith's | 2 | 1 | 2 | ? | 1 | 50 | 17 | |
| 2006–07 | А1 Гран-прі | A1 Team Germany | 20 | 9 | 3 | 5 | 14 | 128 | 1 |
| 2007 | Євросерія Формули-3 | ASM Formule 3 | 20 | 4 | 2 | 3 | 8 | 72 | 3 |
| Гран-прі Макао | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | N/A | 23 | ||
| Формула-3 Мастерс | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | N/A | 1 | ||
| 2008 | Євросерія Формули-3 | ART Grand Prix | 20 | 7 | 6 | 7 | 8 | 87 | 1 |
| Формула-3 Мастерс | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | N/A | 2 | ||
| 2008–09 | GP2 Asia | ART Grand Prix | 4 | 1 | 2 | 0 | 2 | 27 | 6 |
| 2009 | GP2 | ART Grand Prix | 20 | 5 | 3 | 5 | 10 | 100 | 1 |
| Формула-1 | AT&T Williams | Тест пілот | |||||||
| 2010 | Формула-1 | AT&T Williams | 19 | 0 | 1 | 0 | 0 | 22 | 14 |
| 2011 | Формула-1 | Force India F1 Team | Тест пілот | ||||||
| 2012 | Формула-1 | Sahara Force India F1 Team | 20 | 0 | 0 | 1 | 0 | 63 | 11 |
| 2013 | Формула-1 | Sauber F1 Team | 19 | 0 | 0 | 0 | 0 | 51 | 10 |
| 2014 | Формула-1 | Sahara Force India F1 Team | 19 | 0 | 0 | 0 | 0 | 96 | 9 |
| 2015 | Формула-1 | Sahara Force India F1 Team | 19 | 0 | 0 | 0 | 0 | 58 | 10 |
| FIA World Endurance Championship | Porsche Team | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 58 | 9 | |
| 24 години Ле-Мана | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | N/A | 1 | ||
| 2016 | Формула-1 | Sahara Force India F1 Team | 21 | 0 | 0 | 1 | 0 | 72 | 9 |
| 2017 | Формула-1 | Renault Sport F1 Team | 20 | 0 | 0 | 0 | 0 | 43 | 10 |
| 2018 | Формула-1 | Renault Sport F1 Team | 21 | 0 | 0 | 0 | 0 | 69 | 7 |
| 2019 | Формула-1 | Renault F1 Team | 12 | 0 | 0 | 0 | 0 | 17* | 14* |
* Сезон триває.
Результати виступів у Формулі-1Редагувати
| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| 18 | Не фінішував, але кваліфікований |
| Схід | Не фінішував і не кваліфікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| тест | Тестер по п'ятницях |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| Не брав участі | |
| О | Гонка скасована |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Швидке коло |
† Пілот не зміг завершити перегони, але був класифікований, подолавши понад 90 % дистанції.
* Сезон триває.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г д Meet the rookies: Nico Hülkenberg. F1Fanatic.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ F3 Euro Zandvoort 2: Hülkenberg wins in wet. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ F3 Euro Nürburgring 1: Hülkenberg dominates. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-09-03.
- ↑ Hülkenberg wins F3 Masters as Grosjean stalls. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ Weber: he's the next Schumi!. Overdrive. 2006-12-05. Процитовано 2006-12-05.
- ↑ Williams sign Hulkenberg as test driver. autosport.com. 2007-12-13. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2007-12-14.
- ↑ Hulkenberg not perturbed by test ban — F1 | ITV Sport. Архів оригіналу за 16 квітень 2009. Процитовано 23 грудень 2010.
- ↑ Hulkenberg takes pole on GP2 debut. autosport.com. 2009-01-22. Процитовано 2009-01-22.
- ↑ Hulkenberg storms to Qatar victory. autosport.com. 2009-02-13. Процитовано 2009-02-13.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про гонщика Формули-1. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |