Вікіпедія

Астон Мартін (команда Формули-1)

Aston Martin — британський виробник автомобілів, який брав участь у Формулі-1 в різних формах. Компанія вперше брала участь у Формулі-1 в сезоні 1959 року, де дебютувала з шасі DBR4 з використанням власного двигуна, але команді не вдалося набрати жодних очок. Вони продовжили невдалі виступи протягом сезону 1960 року, знову не набравши жодного очка. В результаті Aston Martin вирішила покинути Формулу-1 під час сезону.

Комерційний ребрендинг Racing Point F1 Team привів до повернення команди під назвою Aston Martin у 2021 році, на своїх болідах команда використовує силові агрегати Mercedes. Власником команди є Лоуренс Стролл,а в якості гонщиків за команду виступають Фернандо Алонсо і Ленс Стролл. Штаб-квартира команди знаходиться в Сільверстоуні.

Історія ред.

David Brown Corporation (1959–1960) ред.

 
Aston Martin DBR4 на якому виступали Рой Сальвадорі та Керролл Шелбі.

Aston Martin вперше вступила у Формулу-1 з DBR4, їхнім першим гоночним болідом з відкритими колесами. DBR4 був вперше виготовлений і протестований у 1957 році, але дебютував у Формулі-1 лише в 1959 році. Ця затримка була викликана тим, що компанія віддала перевагу розробці спортивного автомобіля DBR1, який у 1959 році виграв 24 години Ле-Мана. До дебюту в чемпіонаті світу DBR4 на Гран-прі Нідерландів він застарів і сильно поступався швидкістю своїм конкурентам, а Керролл Шелбі та Рой Сальвадорі кваліфікувалися 10-м та 13-м відповідно з 15-и.[1][2] Сальвадорі зійшов з гонки на перших колах через несправність двигуна, а болід Шелбі спіткала та ж доля пізніше в гонці.[3]

Наступна заявка команди була на Гран-прі Великобританії, де Сальвадорі здивував, здобувши 2-е місце у кваліфікації.[4] На початку гонки у Шелбі вийшло з ладу одне з магнето запалювання, що вплинуло на швидкість його боліду. Друге магнето вийшло з ладу наприкінці гонки, що стало причиною його сходу. Сальвадорі зміг фінішувати лише на 6-му місці, за крок від здобуття перших очок.[5] На Гран-прі Португалії обидва боліди уникли проблем і фінішували 6-м і 8-м, але все одно не змогли набрати очки.[6] Останнім виступом Aston Martin у сезоні був Гран-прі Італії, де обидві машини продовжили невдалі виступи, здобувши лише 17-е та 19-е місце в кваліфікації.[7] Під час гонки Сальвадорі досяг 7-го місця, перш ніж зазнав поломки двигуна, а Шелбі фінішував 10-м.[8] Болід був сильно застарілим в порівнянні з конкурентами і не здобув жодного очка в сезоні.[1]

Aston Martin побудував DBR5 для змагань у сезоні 1960 року. DBR5 був заснований на своєму попереднику, але був легшим і мав незалежну підвіску. Однак у автомобіля був важкий двигун спереду, і його регулярно перевершували більш звичні боліди з двигуном позаду.[1][9] Перший виступ команди в сезоні відбувся на Гран-прі Нідерландів, але DBR5 ще не був готовий до змагань. В результаті в гонці виступив лише Сальвадорі, керуючи запасним DBR4. Він зміг кваліфікуватись лише 18-м.[10] Незважаючи на те, що Aston Martin отримали дозвіл на старт, організатори гонки сказали, що вони не заплатять команді за виступ. Тому команда відмовилася виходити на старт гонки.[11] DBR5 були готові до наступної гонки у Британії, в якій взяли участь Сальвадорі та Моріс Трентіньян. Сальвадорі зійшов з гонки через проблеми з керуваннями, а Трентіньян зміг фінішувати лише 11-м, відставши на п’ять кіл від лідера.[12]

Після цієї низки незадовільних результатів, коли команда не змогла набрати жодного чемпіонського очка,[13] Aston Martin повністю відмовилася від виступів в Формулі-1 після Гран-прі Великобританії, щоб зосередитися на інших серіях перегонів.

Можливе повернення та спонсорство (2008, 2010, 2016–2020) ред.

У 2006 році Девід Річардс, який очолював консорціум, що володів Aston Martin, і його технічна компанія Prodrive отримали місце як потенційний учасник чемпіонату Формули-1 2008 року.[14] Після припущень про повернення Aston Martin F1, Річардс дав зрозуміти, що Aston Martin має пройти довгий шлях перед тим, як створити команду Формули-1. Він вважав, що шлях до конкурентоспроможності полягає у партнерстві з існуючою командою, а не в створенні нової команди з Aston Martin та Prodrive.[15] У 2009 році Річардс знову оголосив про свій намір повернутися до Формули-1 в 2010 році з можливістю використання назви Aston Martin, однак цього не вдалося досягти.[16] У період з 2016 по 2020 рік Aston Martin був спонсором Red Bull Racing, а також титульним спонсором команди з 2018 по 2020 рік.[17][18]

Aston Martin Formula One Team (2021–) ред.

Див. також: Racing Point F1 Team

Клієнтські двинуни Mercedes (2021–2025) ред.

 
Себастьян Феттель за кермом AMR21 під час Гран-прі Великої Британії 2021 року

У січні 2020 року власник Racing Point Лоуренс Стролл інвестував кошти в Aston Martin, щоб придбати 16,7% акцій компанії.[19][20] Це призвело до комерційного ребрендингу команди Racing Point F1 Team в Aston Martin F1 Team на сезон 2021 року.[21][22] Команда виступає з силовими агрегатами Mercedes.[23] Серхіо Перес мав контракт з командою до 2022 року, але на сезон 2021 року його замінив чотириразовий чемпіон світу Себастьян Феттель, який раніше виступав за Ferrari.[24][25] У рамках ребрендингу команда змінила свій рожевий колір від компанії BWT на сучасну ітерацію британського гоночного зеленого Aston Martin. Cognizant також було оголошено новим титульним спонсором команди в січні 2021 року.[26] Aston Martin AMR21 був представлений у березні 2021 року і став першим болідом Aston Martin у Формулі-1 після 61-річної відсутності в спорті.[27] Aston Martin має новий завод площею 37 000 квадратних метрів, який запрацює до 2023 року на базі в Сільверстоуні.[28] Фабрика має три з'єднаних між собою будівлі і базується на території площею 30 акрів прямо навпроти траси Сільверстоун.[29] Aston Martin є шостим конструктором, який працює на базі в Сільверстоуні з 1991 року.[30]

Феттель завоював перший подіум Aston Martin, зайнявши друге місце на Гран-прі Азербайджану.[31] Феттель знову фінішував другим на Гран-прі Угорщини, але був дискваліфікований через проблему зі зразком палива.[32] У червні 2021 року керівник команди Отмар Сафнауер підтвердив, що команда розширить песонал з 535 до 800 співробітників.[33] У вересні 2021 року Aston Martin підтвердив, що змагатиметься у 2022 році з незмінним складом пілотів.[34] У січні 2022 року керівник команди Отмар Сафнауер залишив команду після 12 років.[35] Майк Крек, який раніше працював у гоночних командах BMW і Porsche, був оголошений його заміною в тому ж місяці.[36] У лютому 2022 року Aramco було оголошено титульним спонсором команди після того, як було укладено довгострокову партнерську угоду.[37]

Феттель пропустив дві стартові гонки 2022 року через позитивний результат тесту на COVID-19. Його замінив резервний пілот команди Ніко Гюлькенберг. Феттель повернувся на третій гонці сезону на Гран-прі Австралії.[38][39] Наприкінці сезону Феттель завершив свою кар'єру в Формулі-1.[40][41] Фернандо Алонсо, дворазовий чемпіон світу, замінив його на 2023 рік, підписавши багаторічний контракт з командою.[42] Стоффель Вандорн приєднався до команди як новий тестовий і резервний пілот, роль якого він розділив з Феліпе Друговічем.[43][44] Гюлькенберг покинув Aston Martin і повернувся до ролі основного пілота Формули-1 у команду Haas у 2023 році.[45][46]

Aston Martin отримала новий завод площею 37 000 кв.м. на своїй базі в Сільверстоуні. Будівництво розпочалося у вересні 2021 року.[47][48] Фабрика складається з трьох з’єднаних між собою будівель і розташована на ділянці площею 16 га прямо навпроти траси Сільверстоун.[49] Перша будівля слугуватиме основною будівлею, у якій розмістяться ресурси команди для проектування, виробництва та маркетингу. Друга будівля є реконструйованими та перепрофільованими оригінальними приміщеннями фабрики, та виступає в якості центральної будівлі зі зручностями для персоналу, а також слугує логістичним центром. У другій будівлі планується розмістити оздоровчий центр команди, аудиторію, симулятор і музей команди, а в третій будівлі буде розміщуватись нова аеродинамічна труба.[50][51][52] Aston Martin є шостим різним конструктором, який працює з бази в Сільверстоуні з 1991 року.[53]

Заводські двигуни Honda (2026–) ред.

Див. також: Хонда в Формулі-1

У 2026 році Aston Martin розпочне партнерство з виробником силових агрегатів Honda, чиєю програмою Формули-1 керуватиме їхній гоночний підрозділ Honda Racing Corporation (HRC).[54] Партнерство передбачає, що команда отримає повну заводську підтримку від Honda, включаючи спеціальні силові агрегати, розроблені спеціально для їхнього шасі, а також обидва партнери зможуть співпрацювати разом, щоб інтегрувати шасі та силовий агрегат без небажаних компромісів.[55] Статус заводської команди часто розглядається як необхідний для того, щоб команда стала справжнім претендентом на титул.[56] Команда з Сільверстоуна, використовувала двигуни Mercedes протягом сімнадцяти сезонів з 2009 року,[57] а ще раніше команда використовувала двигуни Mugen-Honda між 1998 і 2000 роками та чисті агрегати Honda в 2001 і 2002 роках, коли вона була відома як Jordan.[58]

Результати виступів в Формулі-1 ред.

1959–1960 ред.

Рік Шасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Очки Місце
1959 DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 A
D 		МОН 500 НІД ФРА ВЕЛ НІМ ПОР ІТА США 0 НК
  Рой Сальвадорі Схід 6 6 Схід
  Керролл Шелбі Схід Схід 8 10
1960 DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 D АРГ МОН 500 НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США 0 НК
  Рой Сальвадорі НС
DBR5 Схід
  Моріс Трентіньян 11
Джерело:[59][60]

2021–дотепер ред.

Рік Щасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Очки Місце
2021 AMR21 Mercedes M12 E Performance 1.6 V6 t P БАХ ЕМІ ПОР ІСП МОН АЗЕ ФРА ШТИ АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА РОС ТУР США МЕХ САП КАТ САУ АБУ 77 7
  Ленс Стролл 10 8 14 11 8 Схід 10 8 13 8 Схід 20 12 7 11 9 12 14 Схід 6 11 13
  Себастьян Феттель 15 15° 13 13 5 2 9 12 17  Схід ДСК 5  13 12 12 18 10 7 11 10 Схід 11
2022 AMR22 Mercedes M13 E Performance 1.6 V6 t P БАХ САУ АВС ЕМІ МАЯ ІСП МОН АЗЕ КАН ВЕЛ АВТ ФРА УГО БЕЛ НІД ІТА СІН ЯПО США МЕХ САП АБУ 55 7
  Ленс Стролл 12 13 12 10 10 15 14 16  10 11 13 10 11 11 10 Схід 6 12 Схід 15 10 8
  Себастьян Феттель Схід 8 17† 11 10 6 12 9 17 11 10 8 14 Схід 8 6 8 14 11 10
  Ніко Гюлькенберг 17 12
2023 AMR23 Mercedes M14 E Performance 1.6 V6 t P БАХ САУ АВС АЗЕ МАЯ МОН ІСП КАН АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА СІН ЯПО КАТ США МЕХ САП ЛВГ АБУ 280 5
  Фернандо Алонсо 3 3 3 46 3 2 7 2 55 7 9 5 2 9 15 8 68 Схід Схід 3 9 7
  Ленс Стролл 6 Схід 4 78 12 Схід 6 9 94 14 10 9 11 14 Від Схід 11 7 17† 5 5 10
2024 AMR24 Mercedes M15 E Performance 1.6 V6 t P БАХ САУ АВС ЯПО КИТ МАЯ ЕМІ МОН КАН ІСП АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА АЗЕ СІН США МЕХ САП ЛВГ КАТ АБУ 33* 5*
  Фернандо Алонсо 9 5 8 6
  Ленс Стролл 10 Схід 6 12
Джерело:[59]
Примітки
  •   – Пілоти, що не фінішували на Гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.
  •   – Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.
  • *  – Сезон триває.


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в 1959 Aston Martin DBR4 - Images, Specifications and Information. Ultimatecarpage.com. Процитовано 5 червня 2022.
  2. ↑ 1959 Dutch Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  3. ↑ 1959 Dutch Grand Prix race report: Bonnier makes his mark. Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  4. ↑ British GP, 1959. www.grandprix.com. Процитовано 5 червня 2022.
  5. ↑ 1959 British Grand Prix race report - A walk-over for British cars. Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  6. ↑ 1959 Portuguese Grand Prix race report: Moss trounces the field. Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  7. ↑ 1959 Italian Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  8. ↑ 1959 Italian Grand Prix race report: Walker's cunning bests the reds. Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  9. ↑ A brief history of Aston Martin and F1. ESPN.com (англ.). 30 вересня 2017. Процитовано 5 червня 2022.
  10. ↑ 1960 Dutch Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  11. ↑ 1960 Dutch Grand Prix race report: Brabham throws kitchen sink (and more) at Moss to win. Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  12. ↑ 1960 British Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB) . Процитовано 5 червня 2022.
  13. ↑ Aston Martin - Seasons • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022.
  14. ↑ Q & A With FIA President Max Mosley. web.archive.org. 22 червня 2007. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
  15. ↑ Aston Martin owner rules out F1 (en-GB) . 13 березня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
  16. ↑ Richards keen on Formula 1 return (en-GB) . 23 квітня 2009. Процитовано 5 червня 2022.
  17. ↑ Red Bull announce Aston Martin tie-up. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  18. ↑ Aston Martin to become Red Bull title sponsor in 2018. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  19. ↑ Racing Point set to become Aston Martin Racing for 2021 | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  20. ↑ Aston Martin F1 team ‘will need to be competitive from the outset’ says Stroll | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  21. ↑ Racing Point F1 team to become Aston Martin in 2021. Reuters (англ.). 31 січня 2020. Процитовано 5 червня 2022.
  22. ↑ Racing Point to become Aston Martin team from F1 2021. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  23. ↑ 2020 & 2021 FIA Formula One World Championship Entry List. Federation Internationale de l'Automobile (англ.). 28 січня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  24. ↑ Sergio Perez reveals he is leaving Racing Point at the end of 2020 in shock announcement | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  25. ↑ Vettel to make sensational Racing Point switch in 2021 as they re-brand as Aston Martin | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  26. ↑ Aston Martin reveal title sponsor for F1 2021 season, tease green car. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  27. ↑ Aston Martin licensed to thrill in Formula 1 return as 2021 car revealed with historic green livery. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  28. ↑ Aston Martin start work on new F1 factory and wind tunnel campus at Silverstone base | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  29. ↑ 'New factory will make Aston Martin F1 title contenders within 5 years'. Motor Sport Magazine (en-GB) . 14 вересня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  30. ↑ Jordan 191 to 'Pink Mercedes' - The shifting fortunes of Aston's F1 forebearers. www.autosport.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  31. ↑ Vettel 'over the moon' with maiden Aston Martin podium after 'very rough' start of the season | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  32. ↑ Vettel loses second-place finish in Hungary after disqualification for fuel sample issue. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  33. ↑ Woodhouse, Jamie (10 червня 2021). Aston Martin target expansion to around 800 staff. PlanetF1 (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  34. ↑ Aston Martin Cognizant Formula One™ Team announces 2022 driver line-up. www.astonmartinf1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  35. ↑ Aston Martin announce departure of Team Principal Otmar Szafnauer | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  36. ↑ Aston Martin hire Mike Krack as new Formula 1 team principal to replace Otmar Szafnauer. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  37. ↑ Aston Martin Formula 1 team partners with oil giant Aramco. Autocar (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  38. ↑ Reuters (31 березня 2022). Vettel fit to race in Australia after COVID-19 absence. Reuters (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  39. ↑ Vettel fit for Australian GP after Covid-19. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 16 липня 2023.
  40. ↑ BREAKING: Four-time champion Sebastian Vettel to retire from Formula 1 at the end of the 2022 season | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  41. ↑ Vettel urges fellow drivers to continue his legacy after retiring from F1 with points finish in Abu Dhabi | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  42. ↑ Fernando Alonso signs to Aston Martin for 2023 on multi-year contract | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  43. ↑ Vandoorne to join Aston Martin as test and reserve driver for 2023 season | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  44. ↑ Vandoorne to join Aston Martin as test driver. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 16 липня 2023.
  45. ↑ Nico Hulkenberg seals F1 comeback with Haas in 2023. www.motorsport.com (англ.). 17 листопада 2022. Процитовано 16 липня 2023.
  46. ↑ Hulkenberg confirmed as Schumacher's replacement at Haas. ESPN.com (англ.). 17 листопада 2022. Процитовано 16 липня 2023.
  47. ↑ Aston Martin start work on new F1 factory and wind tunnel campus at Silverstone base | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  48. ↑ ‘We'll be Aston Martin forever' - full factory plan revealed. The Race (en-GB) . 14 вересня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
  49. ↑ Valantine, Henry (29 листопада 2022). Behind the scenes at Aston Martin as their 'game changer' factory takes shape. PlanetF1 (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  50. ↑ Aston Martin's best-in-F1 target for its 'game-changer' factory. The Race (en-GB) . 29 листопада 2022. Процитовано 16 липня 2023.
  51. ↑ How Aston Martin plans to become a championship challenger. ESPN.com (англ.). 29 листопада 2022. Процитовано 16 липня 2023.
  52. ↑ First Look Inside Aston Martin’s New ‘Game-Changer’ F1 Facility. Autoweek (амер.). 29 листопада 2022. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  53. ↑ Jordan 191 to 'Pink Mercedes' - The shifting fortunes of Aston's F1 forebearers. www.autosport.com (англ.). 17 березня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
  54. ↑ Honda to make full-scale F1 return in 2026 as they join forces with Aston Martin | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  55. ↑ Honda deal makes Aston Martin's grand F1 goals plausible. The Race (en-GB) . 24 травня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  56. ↑ Aston Martin and Honda announce 2026 F1 engine partnership. The Race (en-GB) . 24 травня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  57. ↑ Wolff: Aston Martin's Honda switch does not show Mercedes F1 engine has declined. www.motorsport.com (англ.). 1 червня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  58. ↑ Honda F1 2026 engine looking likely with Aston Martin. The Race (en-GB) . 10 травня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  59. ↑ а б Aston Martin - Grands Prix started 2022 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022.
  60. ↑ Aston Martin - Grands Prix not started • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про автоспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Астон_Мартін_(команда_Формули-1)&oldid=42181433