Відкрити головне меню
Індія (Львів, Збоїща).JPG

Львів  — місто обласного значення в Україніадміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни .

Зміст

ІсторіяРедагувати

1356 року король Казимир ІІІ здійснив повторну локацію міста, перемістивши новий центр на південь від первісного, княжого граду. У добу середньовіччя Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпадуАвстро-Угорщини був столицею Західноукраїнської Народної Республіки. До Другої світової війни належав Польщі, заПактом Молотова — Ріббентропа анексований Радянським Союзом. З 1991 року перебуває у складі незалежної України.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті розташована найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості.

У червні 1941 року Львів був окупований нацистською Німеччиною і став центром дистрикту Галичина в складі генерал-губернаторства, що було організоване на території колишньої Польщі. Українські націоналісти проголосили 30 червня 1941 року на площі Ринок у Львові Акт відновлення Української держави, проте німецька адміністрація розпочала проти них терор. Німці винищували також польську (Убивство львівських професорів) інтелігенцію, а внаслідок Голокосту загинуло майже все єврейське населення Галичини. У 1942українські націоналісти створили Українську Повстанську армію, яка почала військові дії проти німців. Від листопада 1943 року нею командував Роман Шухевич. Улітку 1944 року УПА та Армія Крайова намагалися взяти місто під свій контроль, зокрема, на ратуші висів прапор Польщі, однак, 27 липня 1944 року Львів зайняла Червона Армія.

Унаслідок війни Львів упродовж 1946 року покинуло більшість поляків, що населяли місто. Відбувся так званий обмін населенням із Польщею. На їхнє місце прибули переселенці з Росії, російськомовні євреї і українці зі Сходу. Проти УПА велася нещадна війна, що супроводжувалася жорстокими репресіями проти місцевого українського населення. 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув на конспіративній квартирі в околицях Львова у Білогорщі.

Радянська влада індустріалізувала Львів, звівши ряд промислових гігантів у місті. Сюди в 1950-х і особливо у 1960-хроках масово переселяються українці з навколишніх сіл. Було збудовано великі спальні райони, як-от СихівРясне,Збоїща, на вулицях ЛюбінськійНауковій, ін. У Львові вкотре змінилося населення. Тепер він став найбільшим україномовним містом (близько 80 % мешканців) і центром національно-визвольного руху, який привів до проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Тепер Львів залишається великим регіональним центром. Хоча місто поступово втрачає значення промислового центра, тут залишився великий освітній потенціал, розвивається сфера послуг, зокрема, туризм. У 2006 році місто відсвяткувало своє 750-річчя. У 2012 Львів був одним із приймальних міст Чемпіонату Європи з футболу, в майбутньому місто планує подавати свою кандидатуру на проведення Зимових Олімпійських ігор.

У листопаді 2013 — лютому 2014 львів'яни брали активну участь в Євромайдані1 грудня 2013 року на майдані перед пам'ятником Тарасові Шевченку — традиційному місці проведення міських мітингів — у вічі взяло участь понад 50 тисяч осіб. Львів збирав другі за чисельністю мітинги серед усіх міст України (після Києва).

Освіта і наукаРедагувати

Станом на початок 2010 року у Львові діє 96 дошкільних навчальних закладів (дитячих садочків), проте їх явно мало — лише 59 %дітей у місті мають доступ до дошкільної освіти. Батькам доводиться ставати в чергу, аби записати дитину до дошкільного закладу, на 100 місць претендує 143 дитини. Це пов'язано з тим, що у кризові 1990-ті окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в оренду, що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у 2009 році, наприклад, було відкрито 11 груп), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності.

У місті діють 143 середні навчальні заклади (школи). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади (технікумиколеджіучилища) та 30 вищих навчальних закладів.

Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет та перший у Східній Європі виш технічного спрямуванняЛьвівський університет Франка та Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих ВНЗ країни і періодично займають чільні місця в національних рейтингах. Вищі навчальні заклади, як-от Національний лісотехнічний університетУкраїнська академія друкарстваНаціональна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є Український католицький університетМузична академія імені ЛисенкаНаціональний медичний університетУніверситет ветеринарної медицини.

Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено гас, вперше у світі виготовлено вакцину проти висипного тифу. Під керівництвом Стефана Банаха в місті діяла всесвітньо відома Львівська математична школа. У Львові розроблялося програмне забезпечення для місяцехода, міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля багаторазового використання «Буран». Сьогодні тут діє 8 установ Національної академії наук України; за їхньою кількістю місто займає друге місце поруч з Харковом. Львів є основним центром діяльності Наукового товариства імені Шевченка — першої в Україні суспільної академії. Загалом, у місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів.

Зі Львовом пов'язане життя науковців Людвіга та Річарда МізесівСтефана БанахаЖозефа РотблатаЯна ЛукашевичаЄжи КуриловичаЮліуса ЛілієнфельдаРудольфа ВайгляОлега РоманіваМихайла ГрушевськогоБартоломея ЗиморовичаІвана Крип'якевичаОсвальда БальцераМаєра БалабанаШимона АшкеназіМартина Бубера та Фердинанда Ціркеля. Тут працював український першодрукар Іван Федоров.

Засоби масової інформаціїРедагувати

Найбільші у Львові газети за накладами — це «Високий замок»«Експрес»«Львівська газета»«Ратуша»«Львівська пошта», «Газета по-львівськи», «Поступ» та інші. У місті видаються культові часописи «Четвер»«Ї» та часопис присвячений книзі «Коло». Польська громада Львова продовжує традицію видання найстаршої, що виходить по сьогодні газети у Східній Європі — «Gazeta Lwowska».

Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс», «НТА» та «ZIK».

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 17 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: Радіо «Ера FM» (88.6 MHz), «Радіо Рокс»(89.1 MHz), «FM Галичина» (89.7 MHz), «Мелодія» (91.5 MHz), «Super Radio» (91.9 MHz), «Львівська Хвиля» (100.8 MHz), «Радіо ЄС» (101.3 MHz), «Хіт FM» (101.7 MHz),«Радіо 24» (102.1 MHz), «Ретро FM» (102.5 MHz), «NRJ Україна» (103.9 MHz), «Kiss FM» (104.3 MHz), «Lux FM» (104.7 MHz), «Авторадіо» (105.4 MHz), «Наше радіо» (106.0 MHz) та «Радіо Незалежність» (106.7 MHz).

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ZIK)«Zaxid.net», «Гал-Інфо», «Львівський портал» та інші.

Рясне - 2Редагувати

Рясне́ — місцевість Львова, яка поділяється на два житлових мікрорайони (масиви) — Рясне-1 і Рясне-2 та розташована у Шевченківському районі Львова, а саме на північно-західній його околиці. В межах мікрорайону діє: одна залізнична станція — Клепарів і два зупиночних пункти — Батарівка (залізничний парк) Рясна.

НаселенняРедагувати

За даними 1880 року, в селі (при селищній громаді — гміні) налічувався 201 будинок з загальною кількістю населення 1114 осіб, а на околиці села (хуторі), відповідно, 1 будинок і 11 осіб. Склад населення Рясної Польської за національною ознакою, за загальної кількості населення 1125 осіб, розподілявся так: поляків — 1114 осіб, русинів — 11 осіб. Склад населення Рясної Польської за релігійним віросповіданням розподілявся так: римо-католики — 1081 особа, греко-католики — 23 особи, юдеї — 21 особа.

ГеографіяРедагувати

Територія Рясного розташована в межах Опільського горбогір'я Західного лісостепу.

Місцевість розташована на північно-західній околиці Львова та межує на півночі з Брюховичами, на південному сході — зі Львовом та Рудним, на заході — з Рясною-Руською, на північному заході — з Бірками Янівськими.

Через південну частину села протікає один з рукавів Білогорського потоку, долина якого є болотистою, а сам потік належить до басейну Дністра.

Сільська забудова розташована на південному сході села, а на північ від неї — ліси (Нівіце та Родленже). На північ від забудови розташований пагорб — найвища точка в селі, висота якої сягає 343 м над рівнем моря, на південно-східному боці — пагорб «Рясна», висота якого 325 м. Через село проходить шлях Львів-Яворів.

ОсвітаРедагувати

Для наймолодших мешканців Рясного-1 споруджено ясла-сад та комунальний навчально-виховний комплекс школа-садок № 94, а у Рясному-2 діє дошкільна установа № 184 «Лісова казка». До 2000 року також діяла школа естетичного виховання при дитячому садку «Веснянка», але через складну демографічну ситуацію заклад закрили. Нині це приміщення займають приватна пекарня, фітнес клуб «FitCurves», та діагностичний центр «Медіс».

У Рясному-1 знаходиться середня школа № 92, а для учнів Рясного-2 — середня школа № 100.

Культурні заходиРедагувати

Колись до Рясного у рамках передвиборчої програми одного з кандидатів в депутати львівської міської ради приїздив гурт «Соколи», а у рамках передвиборчої програми іншого кандидата у народні депутати — гурт «Плач Єремії».

Територія, яку нині займає супермаркет «Сільпо», колись слугувала майданчиком для тимчасових зоопарків, пересувних атракціонів «Луна-парк», а до 2000 року на новорічні та різдвяні свята тут встановлювали головну ялинку мікрорайону. У 2015 році традицію встановлення головної ялинки Рясного відновлено.

Влітку в Рясне-2 відбулись два кінопокази просто неба: від організаторів фестивалю «Rover Films» в Рясному-2 і у філії № 31 централізованої бібліотечної системи для дорослих, яка є єдиною публічною бібліотекою для дорослих у мікрорайонах Рясне-1 та Рясне-2 і була заснована ще 1956 року, і зараз це один з осередків світського культурного життя мікрорайону, тут відбуваються різні заходи: майстер-класи, дитячі вертепи тощо.

Список використаних джерелРедагувати