Маєр Балабан
Маєр Самуель (Шмуель) Балабан (пол. Majer Bałaban, івр. מאיר בלבן; 20 лютого 1877, Львів — 26 грудня 1942, Варшава) — польський історик єврейського походження, орієнталіст, педагог, рабин.
| Маєр Самуель Балабан | |
|---|---|
| Majer Samuel Bałaban | |
.jpg) Маєр Балабан | |
| Народився |
20 лютого 1877 Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
26 грудня 1942 (65 років) Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх ·серцевий напад |
| Поховання | Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина→ Польща |
| Національність | єврей |
| Діяльність | історик, педагог |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | Варшавський університет |
| Посада | професор |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | Александер Балабан |
| Мати | Матильда (з Маєрів) Балабан |
| У шлюбі з | Ґізела Альтер |
Життєпис ред.
Маєр Балабан народився 20 лютого 1877 року у Львові, в родині Александра Балабана та Матильди з Маєрів.
1890 року закінчив Цісарсько-королівську гімназію імені Яна Длугоша у Львові[2]. У 1895—1897 роках вивчав право, а у 1902—1904 роках історію та філософію у Львівському університеті під керівництвом Шимона Ашкеназі. Докторський ступінь здобув у 1904 році. З 1904/1905 навчального року на посаді заступника вчителя викладав релігію давніх юдеїв у молодшій школі IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові, після чого у 1909/1910 навчальному році переведений до IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові[3]. Викладав релігію давніх юдеїв у приватній жіночій гімназії Софії Стшалковської (нині — львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6), що на вул. Зеленій, 22 у Львові[4].
Під час першої світової війни Маєр Балабан мобілізований до австро-угорського війська, де служив військовим рабином у Любліні. По війні він оселився у Варшаві, де був співзасновником та ректором рабинської семінарії «Тахкемоні» (у перекладі з івриту — «Знання»), заснованої за ініціативою партії мізрахі. 1930 року він покинув роботу в семінарії після конфлікту з Мойзесом Соловейчиком, який звинуватив Балабана у негативному впливі на молодь. У 1928 році він здобув габілітацію у Варшавському університеті[5].
Він був співзасновником Інституту юдейських наук у Варшаві, професором якого був з 1928 року. Він читав лекції у Вільному польському університеті, в єврейській гімназії «Аскола», а 1936 року став професором Варшавського університету. Він також працював у Міністерстві релігійних конфесій та народної освіти Польської Республіки. У 1940 році його переселили у варшавське гетто, де він очолив Архівний відділ Юденрату. У 1941 році він став головним рабином синагоги імені подружжя Залмана та Ривки Ножиків у Варшаві.
Він загинув за невідомих обставин і, за однією з версій, покінчив життя самогубством, а за іншою, від серцевого нападу у Варшавському гетто. Похований на єврейському цвинтарі при вулиці Окоповій у Варшаві (поле 9, ряд 10)[6].
Праці ред.
Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейська громада Львова виникла в княжу добу на місці пізнішого передмістя Підзамче. Впровадив до наукового обігу численні документи з історії євреїв Львова XVI—XIX століть. Перша наукова праця присвячена історії синагоги «Золота Роза» у Львові вийшла друком у 1902 році.
Опублікував понад 1000 праць 5 мовами, нижче перелічені лише деякі з них:
- 1903 — Przegląd literatury historii Żydów w Polsce [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1904 — Izak Nachmanowicz — Żyd lwowski XVI wieku. Studyum historyczne [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1906 — Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1909 — Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1914 — Bagno głębokie // Sprawy i rzeczy ukraińskie. Materyały do dziejów kozaczyzny i hajdamaczyzny. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
- 1916 — Dzieje Żydów w Galicyji i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772—1868 [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1928 — Kiedy i skąd przybyli Żydzi do Polski; wykład habilitacyjny na Wydziale Humanistycznym Uniwersytetu Warszawskiego, wygłoszony dnia 5 czerwca 1928 roku [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1932 — Z zagadnień ustrojowych żydostwa polskiego [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1938 — Żydzi w powstaniu 1863 r. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.].
Родина ред.
- Батьки — Александер Балабан та Матильда (з Маєрів) Балабан.
- Дружина — Ґізела Альтер, з якою одружився у 1911 році.
Вшанування ред.
1992 року на честь Маєра Балабана названо одну з вулиць у Галицькому районі міста Львова[7][8][9][10].
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sprawozdanie Dyrektora C. K. IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890 [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1890. — S. 120. (пол.)
- ↑ Władysław Kucharski Przegląd historyczny 50-lecia Gimnazjum IV im. Jana Długosza we Lwowie // Księga pamiątkowa Gimnazjum im. Jana Długosza we Lwowie, 1878—1928 [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Komitetu Jubileuszowego, 1928. — S. 49. (пол.)
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi Prywatnego Gimnazjum Żeńskiego Zofii Strzałkowskiej we Lwowie za rok szkolny 1906/07 [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1907. — S. 37. (пол.)
- ↑ Hanna Węgrzynek Bałaban Majer w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. — Warszawa: Demart, 2010. — S. 21. — ISBN 978-83-7427-3923. (пол.)
- ↑ Wirtualny cmentarz. Grób Majera Bałabana. cemetery.jewish.org.pl (пол.). Fundacja Dokumentacji Cmentarzy Żydowskich w Polsce. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 11. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Балабана вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 435. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — ISBN 966-603-115-9.
- ↑ Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 400. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Джерела ред.
- Ігор Смольський. Балабан Маєр Шмуель // Енциклопедія Львова: у 4-х т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 149—150. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Я. Д. Ісаєвич Балабан Маєр // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 171. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання ред.
- Маєр Балабан Спорудження синаґоґ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — Львів: Центр Європи, 2008. — № 51.