Відкрити головне меню

Вулиця Любінська

вулиця у Залізничному та Франківському районах Львова

Ву́лиця Лю́бінська — вулиця у Залізничному та Франківському районах Львова, одна з магістральних вулиць міста. Пролягає від початку вулиці Кульпарківської в районі Приміського залізничного вокзалу й до будівлі Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Прилучаються вулиці Народна, Теофіла Копистинського, Спокійна, Кондукторська, Канівська, Окружна, Зоряна, Вагонна, Бабія, Дмитра Яворницького, Симона Петлюри, Караджича, Івана Виговського, Коряцька та Михайла Кричевського.

Вулиця Любінська
Flag of Lviv.svg Львів
Житлова забудова вулиці Любінської
Житлова забудова вулиці Любінської
Місцевість Богданівка, Сигнівка, Скнилівок
Район Залізничний, Франківський
Назва на честь Великого Любіню
Історичні відомості: колишні назви
Богданівка, Дорога Любінська
польського періоду (польською) Bogdanówka, Droga Lubieńska
радянського періоду (українською) Любінська, Проспект Перемоги
радянського періоду (російською) Любинская, Проспект Победы
Загальні відомості
Протяжність 3 500 м
Координати початку 49°50′02″ пн. ш. 23°59′26″ сх. д. / 49.833944° пн. ш. 23.990750° сх. д. / 49.833944; 23.990750
Координати кінця 49°48′59″ пн. ш. 23°57′20″ сх. д. / 49.816556° пн. ш. 23.955750° сх. д. / 49.816556; 23.955750
Поштові індекси 79040, 79041, 79054[1]
Транспорт
Автобуси №№ 2А[Т 1], 2Н[Т 2], 16[Т 3], 111[Т 4], 138[Т 5], 142[Т 6], 190[Т 7], 195[Т 8]
Тролейбуси №№ 9[Т 9], 10[Т 10], 20[Т 11]
Маршрутні таксі 25[Т 12], 33[Т 13], 48[Т 14], 51[Т 15]
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Окружна», «Вулиця Зоряна», «Вулиця Яворницького», «Вулиця Караджича», «Вулиця Виговського», «Вулиця Кричевського», «Готель „Тустань“», «Аеропорт»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква Вознесіння Господнього[2]
Навчальні заклади СЗШ № 40, гімназія «Євшан»
Поштові відділення ВПЗ № 40 (вул. Патона, 4/1), ВПЗ № 41 (вул. Окружна, 33), ВПЗ № 54 (вул. Петлюри, 2)[1]
Забудова класицизм, сецесія,конструктивізм
Комерція Будинок меблів
Підприємства Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
Парки Скнилівський парк
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r3418118
Мапа
commons:Вулиця Любінська у Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Дорогу на місці сучасної вулиці Любінської можна побачити ще на плані Львова 1825 року[3], вона починалася від Городоцької рогатки та вела за межі міста[4]. У середині XIX століття зафіксовано її назву — Боґданівка)[5] — від назви місцевості, де пролягала ця дорога. Під час першого масового перейменування львівських вулиць у 1871 році її перейменували на Любінську дорогу (пол. Droga Lubieńska)[6], адже вулиця прямувала до містечка Великий Любінь.

Після війни, у 1944 році Любінська дорога була перейменована на вулицю Любінську. У 1985 році ділянка вулиці від вулиці Окружної до аеропорту «Львів» отримала назву проспект Перемоги, в ознаменування 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, про що було зроблено анотаційний надпис на будинку, розташованого на розі проспекту Перемоги та вулиці Терешкової. Цікаво, що після цього часткового перейменування будинки по проспекту Перемоги зберегли стару нумерацію[4]. У 1950-х роках наприкінці проспекту, під час будівництва аеропорту, облаштували невелику площу перед центральною будівлею останнього[4].

На початку 1990-х років Львівська міська рада повернула проспекту Перемоги стару назву — вулиця Любінська[7].

ТранспортРедагувати

На початку 1970-х років, у зв'язку із розбудовою житлового масиву на Сигнівці та Скнилівку, було розширено проїжджу частину вулиці Любінської з двох до чотирьох смуг[8]. Завдяки цьому вулиця має добре транспортне сполучення, передусім тролейбусне — маршрут № 9 та № 20, які курсують вулицею у напрямку центру міста, до вул. Університетської та маршрут № 10 — у напрямку вул. Ряшівської. Від перехрестя з вул. Виговського курсують тролейбусні маршрути № 3 — у напрямку автовокзалу, що на вул. Стрийській та маршрут № 10 — у напрямку центру міста, до вул. Університетської. Тролейбусний маршрут № 9 був відкритий у листопаді 1966 року, з нагоди 49-ої річниці Жовтневого перевороту[9].

Також вулиця Любінська має чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять міський автобус №№ 2А, 16 та міські маршрутні таксі №№ 25, 51, 48, 33, а також приміські маршрути №№ 111, 138, 184, які з'єднують села Зимна Вода, Лапаївка, Суховоля, Дубляни та смт. Рудне зі Львовом[10].

ЗабудоваРедагувати

У забудові вулиці представлені класицизм, сецесія, але переважно це конструктивізм, а також масова забудова радянського періоду. За перехрестям з вулицею Виговського, з лівого боку дороги на аеропорт, збереглася стара садибна забудова вулиці, до якої прилягає Скнилівський парк.

До середини XX століття вулиця забудовувалася малоповерховими приватними будинками[11], від яких збереглися кілька цікавих взірців історизму та функціоналізму, зокрема, будинок № 37. Біля перехрестя із сучасною вулицею Копистинського на початку XX століття розташовувалися порохові склади австрійського війська[11]. З іншого боку, на розі із вулицею Народною розташований стадіон «Львівсільмаш», який до 1939 року належав Робітничому спортивному клубові, а у 1962—1963 роках тут починав грати ФК «Карпати»[11].

У 1960-х роках середня частина вулиці Любінської почала забудовуватися типовими п'ятиповерховими панельними будинками — «хрущовками». У 1970-х роках звели кілька дев'ятиповерхівок, облицьованих білою силікатною цеглою.

Наприкінці парної сторони вулиці у 1970-х роках спорудили мікрорайон «Сріблястий», забудований типовими серійними будинками.

№ 4. — відділення поштового зв'язку № 15, відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також на третьому поверсі будинку міститься дитячо-юнацька спортивна школа «Автомобіліст». 10 серпня 2018 року в приміщенні колишньоого відділення поштового зв'язку № 15 відкрився магазин мережі міні-маркетів «Близенько».[12].

№ 6. — хостел «Любінь», мистецька школа Маріанни Ільків «ILkivSchool», аптека «D.S.». Цю адресу за радянських часів мав дитячий садок[13].

№ 48. — метеорологічна станція львівського аеропорту. У 1930-х роках вона розташовувалася з іншої сторони вулиці Любінської, але у 1950-х роках розташування метеостанції спричинило авіакатастрофу — транспортний літак Лі-2 зачепив крилом одну з двох металевих радіовеж і розбився[11].

 
Церква Вознесіння Господнього

№ 83. — Церква Вознесіння Господнього. На місці, храму спочатку постала каплиця, яку 22 листопада 1998 року освятив митрополит Львівський і Сокальський УПЦ (КП) Андрій. Від тоді почала функціонувати релігійна громада. 9 червня 2000 року відбулося освячення місця під будівництво нового храму та символічне закладення каменю (нині він зберігається у вівтарі святині), на якому розміщено напис із зазначенням імені архієрея, настоятеля і дати започаткування будівництва церкви. Зводили церкву за проектом архітектора І. Гнеся і освятили 22 листопада 2009 року.[2].

№ 89-В. — навчально-виховний комплекс «Один, два, три».[14]

№ 92. — «Будинок меблів», споруджений у 1985 році за проектом архітекторів С. Зем'янкіна, З. Підлісного, М. Столярова та інженера Я. Крука[15].

№ 93. — будівля колишнього кінотеатру, спорудженого у 1978 році, за переробленим типовим проектом, архітектора Людмили Нівіною. Спочатку був названий «Жовтень» й на ті часи був найбільшим кінокомплексом у Львові — площею близько 3 000 м², глядацькою залою на 800 місць, із площею перед будівлею, з правого боку якої розмістили рекламну конструкцію для анонсів кінострічок. На початку 1990-х років відбувся занепад кінопрокатної індустрії, кількість сеансів різко скоролилася. Саме у той час кінотетр перейменований на «Галичину». Від 1992 року заклад перебував у власності територіальних громад Львівщини, а його зал здавався в оренду для проведення різного роду масових заходів. Останній такий захід відбувся 2003 року. У березні 2005 року споруду виведено з комунальної власності та приватизовано. У фойє кінотеатру розпочав роботу радіоринок. Разом на першому поверсі тоді тривалий час співіснували радіоринок, гральні автомати та одна працююча білетна каса. Пізніше радіоринок було перенесено на стадіон «Торпедо», а від 2002 року кінотеатр остаточно припинив свою роботу. У 2007 році на одному з засідань ЛМР було розглянуто містобудівне обгрунтування розташування у будівлі колишнього кінотеатру готельно-розважального комплексу[16]. Наприкінці літа 2013 року й сама будівля була знесена будівельною компанією UDG[17], хоча за проектом повинна була проведена реконструкція цієї будівлі з надбудовою під офісні приміщення в межах тих розмірів, в яких вона перебувала на початок 2014 року[18]. Станом на липень 2018 року будівельні роботи так і не розпочалися, а на місці колишнього кінотеатру пустир, огороджений металевим парканом.

№ 93-А. — приміщення Львівських гімназії «Євшан» та середньої загальноосвітньої школи № 40 I-III ступенів.

№ 100. — Будинок громадського харчування, споруджений у 1978 році. За радянських часів тут був популярний ресторан «Молодіжний», який в 1990-х роках перейменували на «Едельвейс».

№ 144. — ресторан «Шекспір», споруджений наприкінці 2000-х років на місці приватної садиби.

№ 168. — комплекс будівель аеропорту «Львів», збудований у 1955 році. У 2012 році відкрилися: відремонтоване старе приміщення аеропорту «Львів» та новозбудований термінал А, який отримав назву — Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України на сайті Укрпошти. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б Храм Вознесіння Господнього у Львові: на перехресті вулиць та тисячоліть. velychlviv.com. Процитовано 3 січня 2017. 
  3. Краківське передмістя, 2011, с. 173
  4. а б в Краківське передмістя, 2011, с. 174
  5. Мельник, 2001, с. 100
  6. Мельник, 2001, с. 102
  7. Мельник, 2001, с. 37
  8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 355
  9. Мельник І.В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — друге, виправлене та доповнене. — Львів : Центр Європи, 2014. — Т. VI. — С. 215. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-7022-82-2.
  10. Марта Кривецька (8 грудня 2011 року). Транспортна схема у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 3 січня 2017. 
  11. а б в г Краківське передмістя, 2011, с. 175
  12. 10 серпня — відкриття нового магазину!
  13. Любінська вул,
  14. НВК «Один, два, три»
  15. Краківське передмістя, 2011, с. 176
  16. Львів, якого не повернеш. Кінотеатр «Галичина»
  17. Різноваріантні ескізи офісного центру на вул. Любінській 93 у м. Львові. udg.lviv.ua. Укрдизайнгруп. Процитовано 3 січня 2017. 
  18. На вул. Люблінській у Львові нежитлову будівлю перебудують під офіси. zik.ua. ZIK. Процитовано 3 січня 2017. 
Маршрути громадського транспорту
  1. Автобус № 2А. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  2. Автобус № 2H (нічний). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  3. Автобус № 16. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  4. Автобус № 111 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  5. Автобус № 138 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  6. Автобус № 142 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  7. Автобус № 190 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  8. Автобус № 195 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  9. Тролейбус № 9. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  10. Тролейбус № 10. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  11. Тролейбус № 20. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  12. Маршрутне таксі № 25. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  13. Маршрутне таксі № 33. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  14. Маршрутне таксі № 48. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 
  15. Маршрутне таксі № 51. www.eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 3 січня 2017. 

ДжерелаРедагувати