Рясне-Руське
Рясне-Руське (пол. Rzęsna Ruska) — село в Україні, у складі Львівської міської громади Львівського району Львівської області. Розташоване у 8 км на захід від центра м. Львова та у 3 км від залізничної станції Клепарів, на шляху міжнародного значення Е40, М10 Львів-Краків. Адміністративно підпорядковане Залізничній районній адміністрації м. Львова, проте до складу Залізничного району міста не входить.
| село Рясне-Руське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Львівська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060250190091381 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1430 | ||||
| Населення | 1306 | ||||
| Площа | 12,42 км² | ||||
| Густота населення | 146,46 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81085 | ||||
| Телефонний код | +380 32 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°52′23″ пн. ш. 23°54′08″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
310 м | ||||
| Водойми | Забрід | ||||
| Відстань до обласного центру |
10 км | ||||
| Відстань до районного центру |
5 км | ||||
| Найближча залізнична станція | 0,5 | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, пл. Ринок, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Рясне-Руське | |||||
 Рясне-Руське | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Чисельність населення становить 1306 осіб.[1]
Історія
ред.Перша письмова згадка про Рясне зустрічається в привілеї короля Владислава Ягайла, датованим 1430 роком. Цим документом дозволялося в різних маєтностях львівського римо-католицького архієпископства, серед яких згадувалося і Рясне, перевести судочинство з руського та польського права на магдебурзьке.
У 1433 р. львівський архієпископ заснував нове поселення, назване Рясне.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 7 1/4 ланів (близько 180 га) оброблюваної землі[2].
Римо-католицька парафія знаходилася у Рясній-Польській, а греко-католицька парафія знаходилася в Рудному. В селі функціонувала початкова однокласна школа.
Станом на 1910 рік до греко-католицької парафії у Рудному належав 631 мешканець Рясної-Руської, а дочірньою церквою в селі була церква Святого Димитрія, збудована у 1858 році[3].
Населення
ред.За даними 1880 року в селі (при селищній громаді — гміні) налічувався 69 будинків з загальною чисельністю населення у 473 особи, а на околиці села (хуторі) відповідно 4 будинки та 29 осіб:
| Склад населення Рясної Руської
за національною ознакою | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Заг. число
мешканців |
поляки | русини | німці | |||||||||||
| 502 | 34 | 457 | 11 | |||||||||||
| Склад населення Рясної Руської
за релігійним віросповіданням | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| римо-
католики |
греко-
католики |
юдеї | інші | |||||||||||
| 34 | 333 | 133 | 2 | |||||||||||
- 2010 р. — 1743 особи.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1814 | 99.73% |
| російська | 4 | 0.21% |
| румунська | 1 | 0.06% |
| Усього | 1819 | 100% |
Географія
ред.На північному заході село межує з селом Кожичі, на заході — з селом Вороців Яворівського району, на сході — зі Львовом, на півдні — з смт. Рудно, на заході — з селом Підрясне. Через південно-західну частину села протікає один з рукавів Білогорського потоку. Сільська забудова знаходиться на півночі села. Через північну частину села проходить закинута недіюча залізнична колія Львів - Янів-Львівський. Одна з частин села має назву Тузяки.
Люди
ред.В селі народився Шах Роман Юрійович (нар. 1932) — український майстер художнього скла.
Галерея
ред.-
Дмитрівська церква (1858) -
Меморіал "Борцям за волю України" -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
.jpg)
Джерела
ред.- Хомік В. Рясна-Руська. — Львів: Камула, 2010.
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1909. Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1909. 369 с. (рос.) (укр.)
- [Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ] 1910. Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. 500 с. (рос.) (укр.)
- Sulimierski F., Walewski W. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: t. X: Rukszenice — Sochaczew / Warszawa: 1889. — 960 s. (пол.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s. (пол.)
- Rzęsna Ruska 2.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 166. (пол.)
- Інформація про село у статті про Карачинів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 828. (пол.)
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ https://city-adm.lviv.ua/lmr/lviv-community
- ↑ Zródla dziejowe... - s. 154
- ↑ Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910... ст. 219-220
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |