Кордова (місто, Аргентина)
Ко́рдова (ісп. Córdoba, скорочено CBA, читається як ⓘ) — місто в Аргентині, столиця провінції Кордова. Місто розташоване в центральному районі Аргентини, неподалік від географічного центру країни. Населення становить близько 1,33 млн мешканців (2010)[5]. Це друге за населенням, економічним, політичним і культурним значенням місто країни.
Кордова Córdoba | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
31°25′00″ пд. ш. 64°11′00″ зх. д. / 31.41667° пд. ш. 64.18333° зх. д.Координати: 31°25′00″ пд. ш. 64°11′00″ зх. д. / 31.41667° пд. ш. 64.18333° зх. д. | |||||
Країна | Аргентина | ||||
Регіон | Кордова | ||||
Столиця для | Кордова (провінція Аргентини) | ||||
Поділ |
| ||||
Засновано | 6 липня 1573 | ||||
Площа | 576 км² | ||||
Населення | ▲1 359 736 осіб (2016) | ||||
· густота | 2360,65 осіб/км² | ||||
Агломерація | 1 535 868 осіб | ||||
Висота НРМ | 352-544 м | ||||
Міста-побратими | Турин, Тверія, Іжевськ (13 червня 2006)[1], Тампа, Неаполь, Калама, Хуанхуїd, Сьюдадела, Копіапо, Куритиба, Чунцін, Вальпараїсо, Натал, Сальтільйо[2], Кордова (1969)[3], Кампінас (21 грудня 1993)[4] | ||||
Телефонний код | (+54) 351; 3543 | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
GeoNames | 3860259 | ||||
OSM | ↑1862787 ·R (Столичний департамент) | ||||
Поштові індекси | 5000 | ||||
Міська влада | |||||
Mayor of Cordobad | Даніель Гьякоміно | ||||
Вебсайт | www.cordoba.gov.ar | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Кордова у Вікісховищі |
Історія
ред.Місто було засноване 6 липня 1573 року конкістадором Херонімо Луїсом де Кабрерою, який назвав поселення на честь однойменного іспанського міста — Кордова-де-Нуева-Андалусія (ісп. Córdoba de la Nueva Andalucía — Кордова Нової Андалусії). Одночасно із заснуванням міста було створено його герб[6].
1577 року влада вирішила перемістити Кордову на південний берег річки Сукіа[7].
1580 року розпочалося будівництво кафедрального собору Кордови, яке завершилося 1758 року. 1599 року місто стало центром місіонерської діяльності єзуїтів у регіоні[8]. 1608 року вони заснували у Кордові послушництво, а 1610 року — коледж, який 1613 року перетворився на Університет. Національний університет Кордови є найстарішим в Аргентині і четвертим за давністю в Америці[9].
1687 року було засновано один з найстаріших у країні Коледж Монсеррат[10], яким у 1687—1767 роках керували єзуїти.
1699 року Кордова стала центром єпархії Тукуман. Таким чином, місто перетворилося на адміністративний, релігійний і освітній центр регіону[6].
Згідно з даними перепису 1760 року, населення Кордови становило 22 000 мешканців, з яких 1500 були іспанцями, а решта метисами, мулатами і неграми.
1776 року іспанський король Карл III створив віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1785 року місто Кордова стало столицею Інтендантства Кордова-де-Тукуман, яке об'єднувало території сучасних провінцій Кордова, Ла-Ріоха і регіону Куйо.
1784 року до міста прибув губернатор-інтендант Рафаель де Собремонте. За його правління у Кордові було створено систему поліції, розширено в'язницю, розбито парки, впроваджено систему освітлення вулиць і водопровід, побудовано міст над річкою Ла Каньяда.
1806 року під час англійських вторгнень в Ріо-де-ла-Плату до Кордови тимчасово було перенесено столицю віце-королівства. 29 червня 1829 року у Кордові відбулася битва між генералом Хосе Марією Пасом і каудільйо Факундо Кірогою.
У квітні 1854 року Університету Кордови і Коледжу Монсеррат було надано статус національних.
1871 року у місті було відкрито обсерваторію.
1876 року до міста було проведено залізницю. У липні 1878 року розпочала роботу перша лінія трамваїв.
1 січня 1881 року у Кордові почав функціонувати перший рагс в Аргентині. Перший шлюб у ньому було укладено 27 січня[11].
На початок XX ст. у місті налічувалося 90 000 жителів.
1927 року у Кордові відкрилася Військова Фабрика Літаків — одне з перших промислових підприємств у місті і наріжний камінь важкого машинобудування Аргентини. У 1940-х роках фабрика стала однією з найбільших і найвідоміших у світі. З 1952 року на фабриці розпочався випуск моторів, автомобілів, мотоциклів, човнів, тракторів, парашутів та різноманітних машин[12].
15 січня 1939 року річка Ла Каньяда вийшла з берегів і затопила центральну частину міста. Після цього розпочалися роботи по укріпленню берегів ріки, які завершилися 1944 року.
У 1954 році на підприємствах Кордови працювало понад 67 тисяч робітників. 1955 року у місті стала до роботи фабрика «Industrias Kaiser Argentina» — перше серійне виробництво автомобілів у Аргентині, яке випускало 30 000 машин на рік.
16 вересня 1955 року у Кордові спалахнуло збройне повстання, яке невдовзі повалило диктатуру Хуана Домінго Перона.
У травні 1969 року у місті пройшов ряд громадських виступів, який отримав назву Кордовасо (ісп. Cordobazo). 1970-ті роки пройшли у Кордові неспокійно. Після військового перевороту 1976 року у місті й околицях відбувалися заворушення.
1978 року Кордова стала одним з міст, яке приймало Чемпіонат світу з футболу.
З 1970-х років у Кордові почався спад виробництва. Випуск автомобілів скоротився на половину, а тракторів на чверть. Місто повільно втрачало своє значення як індустріальний центр[13].
У 2000 році «Єзуїтський квартал» (ансамбль будівель, що включає резиденцію прелата, церкву, університет, школи і чотири заміські місії) став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Під час кризи 2001—2002 років в Аргентині Кордова знову стала центром промисловості Аргентини.
2006 року місто було назване культурною столицею Америки.
Економіка
ред.З другої половини 20 століття Кордова — центр аргентинської авіаційної промисловості. Також розвинені машинобудування, харчова, шкіряна промисловість.
Промисловість міста розвинена значно сильніше, ніж сільське господарство. У Кордові знаходяться заводи по виробництву автомобілів марок Renault, Fiat, Iveco, Marcopolo і Volkswagen, які випускають близько 25 % машин в Аргентині[14].
На 2006 рік із загальної кількості у 49 281 підприємство 21 423 (43 %) належали до комерційного сектора, 20 449 (41 %) до сфери послуг і 6.984 (14 %) до виробництва. Водночас саме виробництво становить найбільш значиму галузь економіки Кордови[15].
У 2007 році частка Кордови у ВВП Аргентини склала 3,65 %[16].
Останнім часом місто швидко росте і розвивається. У Кордові з'явилося багато нових комерційних центрів, компаній сфери інформаційних технологій, новий міжнародний аеропорт, завдяки чому місто перетворилося на важливий економічний центр Меркосур[17]. Навколо Національного Університету Кордови розвиваються високотехнологічні виробництва.
У місті знаходяться підприємства компаній HP, Motorola, IBM, Intel, Gameloft, R&D, Totvs, Indra та інших[18][19].
Після кризи в Аргентині 2001 року в Кордові розпочався бум будівництва, яке зросло на 158 %.
Рівень безробіття на 2008 рік становить 6,5 %[20]. Кількість жителів за межею бідності становить 12,7 %[21].
Клімат
ред.Клімат міста помірний з добре вираженими порами року. Зими не дуже холодні та з невеликою кількістю опадів. Літа вологі, з теплими днями та прохолодними ночами, часті грози та град. Вітри зі сходу та заходу нечасті та слабкі. Навесні дмуть сильні вітри з півночі і північного сходу[22].
Річна кількість опадів близько 800 мм. Середня річна температура за XX ст. 18 °C. Середній максимум січня 31 °C, мінімум 17 °C. Середній максимум липня 19 °C, мінімум 4 °C. Снігопадів майже не буває, за весь час спостережень вони реєструвалися лише у 1984, 2007 і 2009[23][24]. У місті часті торнадо[25].
Клімат Кордови (1961—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 41,3 | 41,2 | 38,6 | 34,6 | 32,4 | 32,8 | 33,1 | 38,2 | 38,2 | 39,2 | 40,3 | 43,1 | 43,1 |
Середній максимум, °C | 31,1 | 30,1 | 27,6 | 24,9 | 22,0 | 18,5 | 18,6 | 21,0 | 23,3 | 26,1 | 28,4 | 30,3 | 25,2 |
Середня температура, °C | 24,1 | 23,1 | 20,9 | 17,9 | 14,9 | 11,3 | 11,3 | 13,2 | 15,6 | 18,9 | 21,3 | 23,2 | 18,0 |
Середній мінімум, °C | 18,1 | 17,4 | 15,6 | 12,3 | 9,3 | 5,7 | 5,5 | 6,7 | 9,1 | 12,6 | 15,2 | 17,3 | 12,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 8,5 | 7,5 | 4,0 | −0,5 | −4,3 | −5,2 | −7,1 | −3,8 | −2,6 | 2,8 | 3,7 | 7,5 | −7,1 |
Годин сонячного сяйва | 257,3 | 229,6 | 204,6 | 189,0 | 170,5 | 150,0 | 170,5 | 204,6 | 213,0 | 238,7 | 255,0 | 251,1 | 2533,9 |
Норма опадів, мм | 121.7 | 99.8 | 110.3 | 52.2 | 18.9 | 11.4 | 12.8 | 9.7 | 33.8 | 66.4 | 96.6 | 136.9 | 770.5 |
Вологість повітря, % | 64 | 67 | 72 | 71 | 69 | 67 | 64 | 56 | 54 | 57 | 59 | 62 | 64 |
Джерело: NOAA[26] |
Освіта
ред.Рівень неграмотності у Кордові серед жителів віком понад 10 років становить 0,8 %[27].
33,13 % осіб старше 15 років мають повну середню освіту і неповну вищу, а 12,23 % мають повну вищу освіту, що значно вище ніж у середньому по провінції і країні[28].
У Кордові є достатня кількість освітніх закладів усіх рівнів, зокрема приватні та державні університети. Найважливішими серед них є:
- Національний університет Кордови (ісп. Universidad Nacional de Córdoba) — найстаріший університет Аргентини, заснований 1613 року. У ньому навчається близько 115 тисяч студентів і 7 тисяч аспірантів[29] на 90 спеціальностях на 12 факультетах. Також до складу університету входять 98 науково-дослідницьких інститутів і 3 центри післядипломної освіти, 20 бібліотек, 14 музеїв, 2 обсерваторії і 2 коледжі[30]. Також вишу належить суперкомп'ютер Крістіна, найпотужніший в Аргентині.
- Католицький університет Кордови (ісп. Universidad Católica de Córdoba), заснований 8 червня 1956 року. У ньому навчаються близько 10 тисяч студентів на 11 факультетах[31].
- Національний технологічний університет (ісп. Universidad Tecnológica Nacional),
- Університет XXI століття (ісп. Universidad Empresarial Siglo 21) — приватний навчальний заклад
- Університет Блеза Паскаля (ісп. Universidad Blas Pascal) — приватний навчальний заклад, заснований 1990 року
- Університет Аеронавтики (ісп. Instituto Universitario Aeronáutico), заснований 1947 року. Підпорядковується військово-повітряним силам Аргентини
Транспорт
ред.У місті Кордова розвинена система громадського транспорту:
- автобуси — 10 ліній і 700 машин
- тролейбуси — 3 лінії і 35 машин
- таксі — 4000 машин
- маршрутні таксі (ісп. remises) — 3000 машин
- міський поїзд, відкритий 2009 року. Наразі працює лише одна експериментальна лінія
- до 1965 року у місті функціонувала мережа трамваїв, 2005 року було затверджено план її відновлення[32]
Найдешевшими і найпопулярнішими видами транспорту є автобуси і тролейбуси. Також планується спорудження метрополітену у Кордові на 4 лінії і 29 станцій.
Місто має такі шляхи сполучення:
Туризм
ред.В центрі Кордови збереглися будівлі колоніального часу, що привертають велике число туристів. У 2000 році «Єзуїтський квартал» (ансамбль будівель, що включає резиденцію прелата, церкву, університет, школи і чотири заміські місії) став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
У 2007 році Кордову відвідали 1 737 331 особа. У квітні 2008 року більшість туристів були з Німеччини, Бразилії, Ізраїлю, США, Франції і Чилі[16].
У центрі міста переважають висотні будинки, але не хмарочоси (зазвичай не вище 17 поверхів). Найвища будівля Кордови башта Ангела має 30 поверхів. Багато вулиць у центрі виконані у стилі ар деко.
У Кордові є 1200 га зелених насаджень, серед яких 641 парк і 110 скверів[33]. Парк Сарм'єнто — один із найдавніших у Південній Америці, має стиль Belle Époque.
У місті є ботанічний сад і зоопарк, у якому живуть більше тисячі тварин.
Найвідоміші театри Кордови:
- Театр Сан-Мартіна (ісп. Teatro del Libertador San Martín)
- Муніципальний театр комедії (ісп. Teatro Municipal Comedia)
- Королівський театр (ісп. Teatro Real)
Найбільші музеї міста:
- Музей образотворчих мистецтв (ісп. Museo Superior de Bellas Artes Evita)
- Провінційний музей образотворчих мистецтв Еміліо Караффа (ісп. Museo Provincial de Bellas Artes Emilio Caraffa)
- Музей релігійного мистецтва Хуан де Техеда (ісп. Museo de Arte Religioso Juan de Tejeda)
- Провінційний історичний музей Маркес де Собремонте (ісп. Museo Histórico Provincial Marqués de Sobremonte)
- Музей природничих наук (ісп. Museo de Ciencias Naturales)
- Музей Сан Альберто (ісп. Museo San Alberto)
- Ібероамериканський музей ремесел (ісп. Museo Iberoamericano de Artesanías)
- Музей Хенаро Пас (ісп. Museo Genaro Pérez).
-
Торговий центр Патіо Ольмос
-
Будинок по вулиці Ентре-Ріос
-
Провінційний музей образотворчих мистецтв Еміліо Караффа
-
Будинок уряду провінції
Найвідоміші церкви міста:
-
Кафедральний собор
-
Церква святого Франциска
-
Монастир
Українці у Кордові
ред.11-15.07.1923 р. у місцевому театрі Визволителя генерала Сан-Мартіна, раніше театрі Рівера Індарте відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої С. Петлюрою), що подорожувала Америкою вже як комерційний проект Макса Рабінова. Дати концертів: 11, 12, 14, 15 (2 концерти). 07.1923 р.[34]
У 1926 році у місті було засновано українську організацію взаємодопомоги (ісп. Asociación de ayuda mutua), яка ставила на меті надання економічної допомоги новоприбулим українським іммігрантам.[35]
Видатні особистості
ред.У місті Кордова народилися чотири аргентинські президенти:
- Сантьяго Деркі (ісп. Santiago Derqui) — перший президент Аргентини
- Мігель Анхель Хуарес Сельман (ісп. Miguel Ángel Juárez Celman) — президент Аргентини (1886—1890)
- Хосе Фігероа Алькорта (ісп. José Figueroa Alcorta) — президент Аргентини (1906—1910)
- Фернандо де ла Руа (ісп. Fernando de la Rúa) — президент Аргентини (1999—2001)
Міста-побратими
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.izh.ru/i/info/16265.html
- ↑ https://vanguardia.com.mx/coahuila/saltillo/saltillo-tiene-pacto-de-hermanamiento-con-15-ciudades-solo-con-austin-mantiene-contacto1-EVVG3490150
- ↑ https://www.diariocordoba.com/cordoba-ciudad/2020/02/09/12-hermanas-cordoba-36064687.html
- ↑ https://www.campinas.sp.gov.br/governo/cooperacao_internacional/irmas/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 25 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2008. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2010. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2010. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 28 вересня 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б http://www.cordoba.gov.ar/cordobaciudad/principal2/imagenes/Diseno/Gu%EDa%20Estadistica%5CCAPITULO%205%20-%20ECONOMIA%202008.pdf
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.lavoz.com.ar/09/09/27/Cordoba-entro-mapa-tecnologico.html[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ http://www.lavoz.com.ar/suplementos/economia/09/09/27/nota.asp?nota_id=554496
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 30 листопада 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.lavoz.com.ar/07/07/09/secciones/sociedad/nota.asp?nota_id=88961
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 30 листопада 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 листопада 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ CORDOBA OBS Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2006. Процитовано 22 травня 2006.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Парнікоза, Іван. Театр Визволителя генерала Сан Мартина, раніше Театр Рівера Індарте. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 22 грудня 2019.
- ↑ Los ucranios en la República Argentina[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Уряд провінції Кордова [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.]