Кордова (Іспанія)

муніципалітет в Іспанії

Ко́рдова (ісп. Córdoba, МФА[ˈkoɾðoβa][1]) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Андалусія, провінція Кордова. Адміністративний центр провінції. Розташоване у південній частині країни. Лежить на правому березі річки Гвадалквівір, у родючій, спекотній місцевості. Засноване 169 до н.е. як римська колонія в часи панування Риму. У середньовіччі була столицею Кордобського халіфату. Має багато історичних пам'яток. Старе місто — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Площа муніципалітету — 1252 км², населення муніципалітету — 321 164 ос.; густота населення — 256,52 осіб/км² . Висота над рівнем моря — 106 м.

Кордова
ісп. Córdoba

Герб

Прапор
Муніципалітет
КраїнаІспанія Іспанія
Автономна спільнотаАндалусія
ПровінціяКордова
Координати37°53′ пн. ш. 4°47′ зх. д. / 37.89° пн. ш. 4.78° зх. д. / 37.89; -4.78
Площа1253 км²
Висота120 ± 1 м
Поштові індекси14000–14999
Розташування
Муніципалітет
Влада
МерJosé María Bellidod
Офіційна сторінка

Назва

ред.
  • Ко́рдова (ісп. Córdoba, МФА[ˈkoɾðoβa]) — сучасна іспанська назва.
  • Ко́рдоба — альтернативний запис.
  • Корду́ба (лат. Corduba) — латинська назва міста.
  • Куртуба (араб. قرطبة, Qurṭuba) — арабська назва міста.

Історія

ред.

Про перші поселення на місці сучасної Кордови відомо з часів фінікійців. Так, у 3 ст. до н.е. воно було завойоване римлянами. Під час влади імператора Августа Кордова стала найбільш відомим центром римської провінції Бетіка. Після того, як влада Римської імперії ухвалила рішення про залишення міста, воно було завойоване вандалами, а трохи пізніше вестготами та Візантією[2].

У 711 році вже н.е. Піренейський півострів потрапив до рук арабів та берберів. У 756 році Кордова стає столицею халіфату Омеядів. Під час їх правління місто досягло "золотої ери" своєї могутності та розвитку. До 10 століття Кордова залишалася одним з найбільших міст Європи: її населення сягало сприблизно 1 млн жителів, у самій Кордові було розташовано безліч палаців, мечетей, караван-сараїв, і взагалі місто було центром арабської науки, поезії та мистецтва. Після падіння Халіфату Кордова залишалася під владою мусульман до підкорення її Фердінандом III в 1236 р[2].

Визначні місця

ред.
 
Сади і башти Алькасару

Релігія

ред.

Знаменитості

ред.

Кордова — місце народження відомих філософів і поетів: стоїка Сенеки і його племінника Лукана, арабського філософа Аверроеса, єврейського теолога Рамбама. Крім того, Кордова відома видатними артистами фламенко.

Персоналії

ред.

Галерея

ред.

Скульптури

ред.

Пісні

ред.

Примітки

ред.
  1. Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.
  2. а б Мандри-клуб (9 червня 2019). Кордова (Іспанія) - все про місто, пам'ятки та фото Кордови. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 6 червня 2023.
  3. Reflections on Isaac Albéniz’s Cordoba (PDF). static1.squarespace.com (eng) . Архів оригіналу (pdf) за 28 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.

Джерела

ред.
  • Aguilar Gavilán, Enrique (1995). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-7737-053-2.
  • Cuenca Toribio, José Manuel (2002). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-604-6684-1.
  • Jaén Morente, Antonio (1976). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-400-2177-1.
  • Pérez de la Lastra y Villaseñor, Manuel (2004). Las Ermitas de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-609-1657-X.
  • Primo Jurado, Juan José (2007). Córdoba, ciudad eterna. Córdoba. ISBN 978-84-96968-46-2.
  • Ramírez de Arellano, Teodomiro. Paseos por Córdoba. Córdoba. ISBN.
  • Vaquerizo Gil, Desiderio (2003). Guía Arqueológica de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-932945-4-3.
  • Urquízar Herrera, Antonio, y de Haro García, Noemi (2007). La escritura visual de Córdoba. Gramática de un imaginario colectivo. Córdoba. ISBN 84-7801-851-4.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кордова (Іспанія)