Абд ар-Рахман III

останній емір Кордови (правління 912–929); засновник і перший халіф Кордови (правління 929–961)

Абд ар-Рахман III (араб. عبد الرحمن الثالث‎, 7 січня нар. 891 — пом. 961) — емір (912929), а потім халіф (929961). Найвідоміший представник династії кордовських Омеядів.

Абд ар-Рахма́н ІІІ ан-Насір
араб. عبد الرحمن الثالث
Абд ар-Рахма́н ІІІ ан-Насір араб. عبد الرحمن الثالث‎
Абд ар-Рахма́н ІІІ ан-Насір
араб. عبد الرحمن الثالث
Срібний дирхем за часів правління Абдаррахмана III
емір
912 — 929
ПопередникАбдаллах Ібн-Мухаммед
Наступникпосаду скасовано
халіф
929 — 961

Народився11 січня 889(0889-01-11)
Кордова, Андалусія, Іспанія
Помер15 жовтня 961(0961-10-15)[1][2] (72 роки)
Кордова, Андалусія, Іспанія
ПохованийАлькасар Християнських монархів
Відомий якполітик
КраїнаКордовський емірат і Кордовський халіфат
МатиMuznad
ДітиАль-Хакам II і Abu al-Mutarrif al-Mughirad
Релігіясунізм і іслам

В результаті 30-річної боротьби з місцевими феодалами та племенами відновив єдність держави, яка розпалася за його попередників: ліквідував незалежність володінь синів Ібн Хафсуна. 932 року захопив Толедо, воював проти Леонського та Наваррського королівств, володарі яких після 955 стали його данниками. Успішно боровся проти розповсюдження панування Фатімідів у Північній Африці, 931 року захопив Сеуту (Марокко). В деяких військових походах особисто брав участь. Встановив дипломатичні стосунки (обмін посольствами) з Візантією та Оттоном I у Німеччині.

Абд ар-Рахман III створив сильний флот у Середземному морі. Для своєї охорони, боротьби з непокірними феодалами та придушення повстань сформував гвардію з рабів європейського походження, основу якої склали слов'яни (сакаліба). Абд ар-Рахман III досяг доброї організації державних фінансів, заохочував будівництво палаців, шкіл та мечетей. Саме за його правління було розширено Велику кордовську мечеть, а під Кордовою було збудовано Захру — «місто палаців та садів», де оселилися халіф, його родина та гвардія.

В агіографічній літературі, пов'язаній з життєписом святого Пелагія Кордовського, Абд ар-Рахман постає як педофіл і гомосексуал.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.