Йоахім Потоцький (підчаший)

польський шляхтич

Йоахім Кароль Потоцький гербу Золота Пилява (пол. Joachim Karol Potocki; 1710 або 1725 — 1791[1]/перед[2] 1796) — польський шляхтич, воєначальник, державний діяч, генеральний регіментар Барської конфедерації.

Йоахім Кароль Потоцький
Joachim Potocki
Псевдо Йоахім Потоцький
Народився 1725 або 1710
Теребовля, Галицька земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита або Тшебова, Ґміна Добжиця, Плешевський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер травень 1791
Мурафа, Брацлавське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
Підданство Республіка Обидвох Націй
Діяльність воєначальник, державний діяч, меценат
Членство Барська конфедерація
Посада підчаший литовський
Військове звання ротмістр
Конфесія католик
Рід Потоцькі
Батько Ян Потоцький
Мати Констанція з Собєських
Родичі Павел Потоцький (дід),Теодор Потоцький (брат), Міхал Францішек Потоцький (стрий)
Брати, сестри Теодор Потоцький
У шлюбі з Тереза з Сапєгів, Анна Саломея з Ґрохольських
Діти Кристина, Йоанна
Нагороди
Орден Білого Орла
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Про народження Йоахіма Потоцького майже нічого невідомо. Науковці й досі не можуть визначити його дату народження. Він міг народитися або 1710, або 1725 року.

24 квітня 1768 р. Йоахім Потоцький в Підгайцях закликав галицьку шляхту «обдумувати рятунок віри і вітчизни», 26 квітня утворено конфедерацію Галицької землі на чолі з маршалком Мар'яном Потоцьким (черкаський, грабовецький староста, молодший брат Евстахія). Тут зробив свою головну штаб-квартиру, отримав титул маршалка воєводств Брацлавського, Київського, Руського, Волинського, Подільського, Чернігівського, й став генеральним регіментарем. Наприкінці квітня біля Бучача опанував кінний регімент гетьмана Вацлава Пйотра Жевуського, а на початку травня у Бережанах забрав декілька гармат(точна кількість невідома), багато амуніції та надвірну піхоту Августа Чарторийського. 11 травня під Підгайцями атакував частину російського війська (командир — полковник Вайсман), що складалося з 400 вершників, однак зазнав поразки. Перебрався до Городенки, потім на Буковину. Росіяни захопили його маєтки, потім жорстоко пограбували і знищили. 22 травня 1768 р. очолював військо, яке складалося з 400 вояк, здійснивши напад на Снятин.[3]

У 1750 році продав Еліяшівку з прилеглими селами (Брацлавщина), 1761 р. продав Городище (Луцький повіт Волинського воєводства). У березні-квітні 1773 р. в Мюнхені врегульовував маєткові справи з Іґнацієм (старостою канівським) та Пйотром (старостою щирецьким, зятем) Потоцькими. На початку 1779 року повернувся додому. Після відставки з посади литовського підчашого присвятив себе родині. В основному проживав на території Мурафі Брацлавського воєводства (мав місто і 8 фільварків, які отримав 1758 року від стрия Міхала Францішека — старости теребовлянського). 1787 р. австрійський уряд надав йому маєтки старостинські в любуські, освєнцимські, городельські замість солеварень у Дунаєві та Болехові (Львівська земля). Після смерті 10 лютого 1790 року подільського воєводи Яна Якуба Замойського, Йоахім Потоцький безуспішно намагався очолити цю посаду.[4] Влітку 1763 р. останнім з поляків з рук короля Августа III отримав орден Білого Орла.[3]

21 лютого 1791 р. склав заповіт, за яким Мурафу записав дружині Анні. Помер у травні 1791 р. в Мурафі, був похований у костелі домініканів у Мурафі в підготовленому за життя склепі.[5]

Маєтності, меценат

ред.
  • Після Миколи Василя Потоцького став дідичем Городенки[6] 1780 року, як дідич підтвердив міські права Будзанова[7].
  • 62 000 золотих на своїх маєтностях Городенці та околицях для діяльности семінарії дієцезіяльної при кляшторі (монастирі) оо. Місіонарів у Городенці.[8]
  • Кошти на виготовлення органу для костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Теребовлі львівськими майстрами Стефаном Уніцьким, Францішеком Енджеєвським у 1759 році,[9] ймовірно, кошти для виготовлення другого годинника для костелу в 1750 році[10].

Посади

ред.

31 жовтня 1769 р. в Бялій став коронним генеральним регіментарем.[11] Підчаший литовський з 3 лютого 1763 p.[3] по 1780 р., шеф кінного реґіменту імени королеви Ядвиги, староста ґжибовський, теребовельський (став 1758 р. за консенсом короля після стрийка Міхала Францішека[1]).[12]

Сім'я

ред.

Був двічі одружений. Перша дружина: донька генерал-майора військ литовських, підскарбія надвірного литовського[13] Юзефа Францішека Сапеги Тереза (розведена в 1745 році з першим чоловіком — підчашим литовським Геронімом Флоріаном Радзивіллом,[14] пом. 1777[15]). Діти:

Друга дружина — Анна Саломея з Ґрохольських (донька брацлавського воєводи Марціна Ґрохольського,[17]). Дітей не мали.[12] Молодша приблизно на 50 років, разом з нею 19 травня 1787 p. вітав у Тульчині короля, який повертався з Канева[15]).

Примітки

ред.
  1. а б Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 50.
  2. Potocki family [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
  3. а б в Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 51.
  4. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 55-56.
  5. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 56.
  6. Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 80.
  7. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 35.
  8. Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 82.
  9. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 366.
  10. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 367.
  11. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 53.
  12. а б Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  13. Sapiehowie (04) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. Książęta Radziwillowie (05) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  15. а б Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 55.
  16. Czappe M. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 127—132. (пол.)
  17. Grocholscy (04) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]

Джерела

ред.
  • Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 508 s., 806 il. — S. 360—370. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 508 s., 806 il. — S. 78—83. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1-176 s. — S. 50—57. (пол.)

Посилання

ред.