Евстахій Потоцький

шляхтич

Евстахій Потоцький на Підгайцях (пол. Eustachy Potocki, 1720 — 23 березня 1768, Варшава або Радзинь-Підляський) — польський шляхтич гербу Срібна Пилява, воєначальник, урядник, меценат.

Евстахій Потоцький
Eustachy Potocki
Eustachy Potocki.jpg
Народився 1720(1720)
Помер 23 березня 1768(1768-03-23)
Радинь-Підляський, Седлецька губернія, Королівство Польське (1815–1915), Російська імперія
·Варшава або Радзинь-Підляський
Поховання Варшава
Громадянство Республіка Обох Націй Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність воєначальник, урядник, меценат
Посада чашник великий коронний, посол Сейму Речі Посполитоїd, учасник виборів короля Польщіd, deputyd, дубенківський старостаd, Генерал артилерії литовської, львівський старостаd, грабовецький старостаd, димерський старостаd, тлумацький старостаd і ужендівський старостаd
Військове звання ротмістр
Конфесія католик
Рід Потоцькі
Батько Єжи Потоцький
Мати Констанція Подбереська
Родичі Фелікс Казімєж Потоцький (дід)
Яблоновський Станіслав Вінцентій (шваґро)
У шлюбі з Марія з Ковцьких (Концьких, Контських)
Діти Каєтан, Іґнацій, Єжи Міхал, Ян, Станіслав Костка, Цецилія Уршуля
Нагороди
орден Білого Орла
Герб

ЖиттєписРедагувати

Син старости грабовецького, тлумацького Єжи Потоцького та його другої дружини Констанції Підберезької[1] (Друцької-Подбереської).[2] Старший брат маршалка утвореної 26 квітня 1768 р. конфедерації Галицької землі Мар'яна Потоцького (черкаський, грабовецький староста), Катажини Коссаковської.

Військові звання: полковник коронних військ з 1743 р., ґенерал-майор військ коронних з 1752 р., генерал артилерії литовської (1759—1768).

Уряди (посади): чашник коронний з 1754 р., староста львівський (посесор староства[3]) в 1762—1767 (11 серпня 1767 відступив його кузину Антонієві Потоцькому[4]) роках, староста грабовецький, тлумацький, ужендувський у 1738 р., дубенський у 1731 р.[5]

У 1743 р. видав грамоту-привілей для міщан Будзанова, в якій було визначено права мешканців міста. 1765 р. коштом Евстахія Потоцького та дружини Марії з Контських (Концьких) замок у Будзанові частково відбудували, його західне крило перебудоване на костел.[6]

Був похований разом з дружиною в костелі єзуїтів Варшави при вул. Сенаторській; Якуб Фонтана, на замовлення сестри Катажини Коссаковскої, виконали йому та дружині «castrum doloris» у костелі.

Сім'яРедагувати

Був одружений із Маріанною (Марією[джерело?]) з Концьких (Контських); шлюб 1741 року[1], дочка генерального подільського старости Яна Станіслава Концького, внучка Станіслава Антонія Щуки[джерело?], померла 1768 року[1]. Дружина привнесла, зокрема, маєтності Горностайпіль і Бородянка.[7] Діти:

Власність, маєтності, орендиРедагувати

Державив королівщини вартістю їх кварти 25690 злотих польських. Посідав Дубенку над Бугом у Белзькому воєводстві, Тлумацьке староство (отримав від батька 1738 року), тенуту Дембно в Белзькому воєводстві, села Хрептіїв, Дзюрдзянку, Данківці (під Кам'янцем) у Подільському воєводстві, Ужендувське староство в Люблінському воєводстві (відступив 8 січня 1768 р. сину Каєтанові), села в Руському воєводстві: Камінна, Братківці, Велесниця, Тернавиця Лісова, Тернавиця Пільна, Гринівці, Королівка, Димерське староство. Львівське староство відступив 11 серпня 1767 р. стриєчному брату Антонієві.[9] Записав фундуш для костелу міста Білгорай.[10]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Potoccy (02) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Konstancja Drucka-Podbereska h. Druck. (пол.)
  3. Baliński М., Lipiński T. Wojwództwo ruskie // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 559. (пол.)
  4. Szczygielski W. Potocki Antoni h. Pilawa (zm. ok. 1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 791. (пол.)
  5. Eustachy Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (пол.)
  6. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34—35.
  7. а б Hornodstajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 131. (пол.) — S. 131. (пол.)
  8. так зване графство
  9. Grosfeld B. Potocki Eustachy h. Pilawa (ok. 1720—1678)… — S. 806.
  10. Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, 1909. — S. 730. (пол.)


ДжерелаРедагувати

  • Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  • Grosfeld B. Potocki Eustachy h. Pilawa (ok. 1720—1678) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 804—807. (пол.)

ПосиланняРедагувати