Відкрити головне меню

Церква святого Володимира (колишній костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) — культова споруда, діючий храм Православної церкви України в місті Теребовлі Тернопільської області. Пам'ятка архітектури. Становить єдиний комплекс разом з колишнім кляштором кармелітів.

Церква святого Володимира
Terebovlia church.jpg
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
49°18′02″ пн. ш. 25°41′58″ сх. д. / 49.30056° пн. ш. 25.69944° сх. д. / 49.30056; 25.69944Координати: 49°18′02″ пн. ш. 25°41′58″ сх. д. / 49.30056° пн. ш. 25.69944° сх. д. / 49.30056; 25.69944
Тип споруди церква
Розташування УкраїнаТеребовля, Тернопільська область
Скульптор Себастьян Фесінґер (ймовірно)[1] Йоган Ґертнер[2]
Належність ПЦУ
Церква святого Володимира (Теребовля). Карта розташування: Україна
Церква святого Володимира (Теребовля)
Церква святого Володимира (Теребовля) (Україна)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і кляштор кармелітівРедагувати

1617 року теребовлянський староста, майбутній коронний референдар Пйотр Ожґа запросив до міста кармелітів, записав для них фундуш (тобто надав кошти, майно); 1620 року подарував їм землю для будівництва костелу. Масштабний проект був підтриманий фінансовою допомогою місцевих шляхтичів і магнатів: 1620 року шляхтичі Миколай Осіньський з дружиною Катажиною (подарували монастирю броварню, крамницю та житловий будинок поблизу Гнізни), Броніслав Грушецький, Миколай Войновський офірували ґрунт під будову. 30 травня 1620 року латинський архієпископ Анджей Прухніцький дозволив пріору кс. Северину Пизнаровскому відправляти меси, 1625 року підтвердив фундацію кляштору. З 1635 до 1640 років відбувалося будівництво мурованих будівель костелу і монастиря. 1635 року власник села Лошнів Адам Коморовський надав монахам 6000 злотих. Приблизно тоді монастир отримав у своє володіння землі села Боричівка (1668 року була виключена зі складу Теребовельського староства, в селі був великий фільварок — значною мірою фінансова опора кляштору[3]), якими користувався до приходу радянської влади[4][5].

1649 року монахи на кілька тижнів втекли до Львова. 1672 року турки, татари спалили костел, кляштор, цегельню.

У 1755—1757 роках львівський різьбяр Йоган Гертнер виготовив амвон (казальницю) та орнамент для 2-х вівтарів костелу.[6] Інтер'єр храму прикрасив фресками художник Йозеф Маєр 1750 року.[7]

Церква святого ВолодимираРедагувати

ОписРедагувати

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в плані тринавний з прямокутною західною частиною. Зовнішнє оздоблення костелу доволі просте, без особливого декору. З південної та північної сторони споруджено по два контрфорси, з північної — келії[4]. Також були великі підземелля, у яких, зокрема, були захоронення духовенства та міської знаті.

У першій половині ХХ ст. проводилась реставрація. В післявоєнні часи в монастирі була влаштована фабрика ялинкових прикрас. 1987 року у костелі трапилася велика пожежа[8]. Невдовзі споруда була передана Українській автокефальній православній церкві. Після ремонту були встановлені два куполи на фасад храму. 1990 року у храмі відбулася перша літургія[9].

МеценатиРедагувати

Серед багатьох меценатів можна виділити:

ПриміткиРедагувати

  1. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 381.
  2. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 382.
  3. а б Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 353.
  4. а б Історія міст і сіл Теребовлянщини, 1997, с. 31
  5. Шаршаткіна С. Оборонні культові споруди // Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол. ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль : Збруч, 2001. — С. 147—148.
  6. Дуда І. Гертнер Іоанн // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 352. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 233.
  8. Шаршаткіна C. Оборонні культові споруди… — С. 148.
  9. Історія міст і сіл Теребовлянщини, 1997, с. 235
  10. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 356.
  11. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 385.
  12. Ковальчук М. Стефан Потоцький // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
  13. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 366.
  14. Там само. — S. 367.

ДжерелаРедагувати

  • Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

ПосиланняРедагувати