Відкрити головне меню

Автомобільний завод імені Лихачова (ЗІЛ, рос. Открытое акционерное московское общество (ОАМО) «Завод имени И. А. Лихачёва») — один з основних виробників вантажних автомобілів в Росії, а також виробник бронемашин для більшості радянських лідерів, автобусів, бойових броньованих машин і аеросаней. Компанія виробляє ручної збірки лімузини і високого класу розкішні седани в дуже низьких кількостях, в першу чергу для уряду Росії (легкові автомобілі ЗІЛ за ціною еквівалентної моделі від Maybach і Rolls-Royce, але значною мірою невідомі за межами СНД і виробництво рідко перевищує десятка машин в рік).

«Завод імені І. О. Лихачова»
Открытое акционерное московское общество (ОАМО) «Завод имени И. А. Лихачёва»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності Акціонерне товариство і публічна компанія
Галузь Автомобільна
Спеціалізація автомобільна промисловість
Попередник(и) Завод імені Сталіна (ЗіС)
Засновано 1915
Засновник(и) Рябушинські
Закриття (ліквідація) 2013
Штаб-квартира Москва, Росія Росія
Ключові особи Костянтин Лаптєв, генеральний директор (2002-теперішній час)
Продукція Вантажівки, лімузини, автобуси, військова техніка
Виторг 3,436 млрд руб. (2006)
Операційний прибуток (EBIT)
  • −1 273 561 000 російський рубль (2016)[1]
Чистий прибуток 679,678 млн руб. (2005)
Холдингова компанія Уряд Москви
Сайт amo-zil.ru
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Автомобільний завод ім. І. О. Лихачова у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

АМОРедагувати

АМО
Автомобильное Московское Общество
Тип бізнес
підприємство і Об'єкт культурної спадщини Росіїd
Форма власності Акціонерне товариство і публічна компанія
Галузь Автомобільна
Наступник(и)
(спадкоємці)
Завод імені Сталіна (ЗіС)
Засновано 1915
Засновник(и) Рябушинські
Закриття (ліквідація) 2013
Штаб-квартира   СРСР, Москва
Продукція Автомобілі
Виторг
  • 809 851 000 російський рубль (2016)[1]
Операційний прибуток (EBIT)
  • −1 273 561 000 російський рубль (2016)[1]
Чистий прибуток
  • −1 441 158 000 російський рубль (2016)[1]
Власник(и) Рябушинські
Холдингова компанія Уряд Москви
Сайт amo-zil.ru
Нагороди

Автомобільний завод ім. І. О. Лихачова у Вікісховищі?

У 1915 році мільйонери Рябушинські заснували «Товариство на паях автомобільного московського заводу АМО». До 1917 це були майстерні, в яких складали з імпортних частин близько 100 автомобілів на рік.

Найбільш обладнаним заводом до початку жовтневої революції був завод Рябушинського і Ко[2].

28 червня 1918 підприємство націоналізовано. Спочатку завод АМО ремонтував старі автомобілі і трактори.

1 листопада 1924 зібрана перша вантажівка АМО-Ф-15 (1,5-тонний автомобіліь з двигуном 36 кінських сил). Цю дату прийнято вважати днем народження радянського автомобілебудування.[3]

Випуск автомобілів по роках:[2]

1924 рік 1924-25рр. 1925-26рр. 1926-27рр.
10 100 275 425

АМО (рос. автомобильное московское общество) — став єдиним першим в СРСР автозаводом, який повністю будував у себе всі частини автомобіля.[4] Перший автомобіль АМО Ф-15 був випущений заводом кустарним способом — без штампів, кондукторів і приспосіблень, а 31 березня 1928 року було випущено тисячний екземпляр вже стандартного автомобіля.[4]


Завод імені СталінаРедагувати

ЗіС
Завод імені Сталіна
Тип бізнес
підприємство і Об'єкт культурної спадщини Росіїd
Форма власності Акціонерне товариство і публічна компанія
Галузь Автомобільна
Наступник(и)
(спадкоємці)
«Завод імені І.О.Лихачова»
Засновано 1915
Засновник(и) Рябушинські
Закриття (ліквідація) 2013
Штаб-квартира   СРСР, Москва
Продукція Автомобілі
Виторг
  • 809 851 000 російський рубль (2016)[1]
Операційний прибуток (EBIT)
  • −1 273 561 000 російський рубль (2016)[1]
Чистий прибуток
  • −1 441 158 000 російський рубль (2016)[1]
Холдингова компанія Уряд Москви
Сайт amo-zil.ru
Нагороди

Автомобільний завод ім. І. О. Лихачова у Вікісховищі?

У 1931 році фабрика була переобладнана і розширена за допомогою американської компанії AJ Brandt Co., і змінила свою назву на автомобільному заводі № 2 на «Завод імені Сталіна» (ЗІС).

В 1929—1931 завод реконструйовано, його потужність в 1932 доведено до 25 тис. вантажних 3-тонних автомобілів АМО-3. Після реконструкції підприємства було налагоджено виробництво американських вантажівок марки AUTOCAR 5S під радянською назвою АМО-ЗІС. Вантажівки збирали з отриманих з США комплектів, їм було присвоєно ім'я АМО-2. У 1931 році вантажівка отримала оновлений більш потужний мотор і була перейменована в АМО-3. Пізніше, в 1933 році, вантажівка була модернізована і надалі випускалась під назвою ЗІС-5.

ЗіЛ — піонер застосування в радянському автомобілебудуванні конструктивних нововведень: гідравлічний привод гальм (1931), 12-вольтова система електрообладнання (1934), 8-циліндровий двигун і радіоприймач (1936), гіпоідна головна передача і склопідйомники з сервопривідом (1946), 4-камерний карбюратор і кондиціонер (1959), 4-фарна система освітлення (1962), дискові гальма (1967).

В 1934—1937 проведено нову реконструкцію підприємства, в результаті якої збільшено випуск автомобілів ЗІС-5 до 90 тис. на рік. До 1941 року зовод випускав близько 20 моделей і модифікацій автомобілів. В 1941 на заводі налагоджено масове виробництво воєнної продукції. В 1943 відновлено повний цикл автовиробництва.

Один з перших спортивних автомобілів — ЗІС-101а-Спорт. Цей автомобіль, випущений в одному примірнику на заводі в місті Москва. Створений на шасі ЗІС-101. Назва ЗІС-101а-Спорт — неофіційна.

В післявоєнні роки внаслідок дальшої механізації і автоматизації виробничих процесів середньодобовий випуск автомобілів у порівнянні з 1940 значно зріс.

З 30 квітня 1950 ЗіЛ розпочав випуск холодильників. З січня 1951 — велосипедів, виробництво яких припинилось в 1959.

На початку 1953 на заводі створено спеціальне управління з проектування першого автозаводу в Китаї.[3]


 
Автомобіль Зіл-130 з кузовом-фургоном, 2005/2006

Завод імені ЛихачоваРедагувати

Після того, як Микита Хрущов засудив культ особистості Йосипа Сталіна, в 1956 році назва була змінена знову. Цього разу завод одержав назву «Завод імені Лихачова» (після того, як його колишнім директором був Іван Олексійович Лихачов).

З 1958 завод випускає 4-тонні автомобілі ЗІЛ-164, автомобілі підвищеної прохідності ЗІЛ-157, автобуси ЗІЛ-158, легкові автомобілі вищого класу ЗІЛ-111. Завод нагороджено двома орденами Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

МоделіРедагувати

ЛімузиниРедагувати

ВантажівкиРедагувати

АвтобусиРедагувати

Спортивні та гоночні автомобіліРедагувати

РізнеРедагувати


Концентраційний табірРедагувати

На теперішній території житлового масиву колишнього автомобільного заводу ЗІЛ розташовувався Кожуховський концтабір — більшовицький концентраційний табір, заснований ВЧК 18 жовтня 1919 поблизу залізничної станції Кожухово рос. Кожухово (нині у складі Москви, Росія). Відкритий з 18 жовтня 1919.[1] Первісно у ньому утримували білогвардійських офіцерів. У травні 1920 до табору прибуло понад 260 старшин УГА на чолі з отаманом С. Горуком. Загалом через концтабір пройшло близько 600 вояків УГА.

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д е ж http://www.amo-zil.ru/upload/iblock/6db/xyvlwoximzxwdavkljvfyrorps%20nxtxyrvtdriaauzxrdym%20okvjqu%20aflpxz_2016.pdf
  2. а б «Промышленности в СССР», Проф. Е. А. Чудаков, с.-6. Журнал «За рулем» № 1, 1928 рік. Тираж 15 000.
  3. а б http://www.avtomash.ru/pred/zil/zil_istori.htm
  4. а б Стаття «Пока тысяча!..», с.-18. Журнал «За рулем» № 1, 1928 рік. Тираж 15 000.


Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати