Дем'янці (Бориспільський район)

Дем'я́нці — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 1426 осіб. Перша згадка про село датована 1155 роком.

село Дем'янці
Demyantsi perh prapor.png
Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Громада Переяславська міська громада
Основні дані
Засноване 1155
Населення 1426
Територія 9360 км²
Площа 6,45 км²
Густота населення 221,09 осіб/км²
Поштовий індекс 08431
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°07′00″ пн. ш. 31°24′19″ сх. д. / 50.11667° пн. ш. 31.40528° сх. д. / 50.11667; 31.40528Координати: 50°07′00″ пн. ш. 31°24′19″ сх. д. / 50.11667° пн. ш. 31.40528° сх. д. / 50.11667; 31.40528
Середня висота
над рівнем моря
89 м[1]
Водойми р. Альта
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
Дем'янці. Карта розташування: Україна
Дем'янці
Дем'янці
Дем'янці. Карта розташування: Київська область
Дем'янці
Дем'янці
Мапа

CMNS: Дем'янці у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Братська могила радянських солдат, що загинули під час німецько-радянської війни, біля Будинку культури с. Дем'янці

За свідченнями місцевих старожилів, у 30-х роках XVIII століття, село перебувало у власності спочатку гетьмана Якима Сомка, а згодом переяславських полковників Сербина Войца та Леонтія Полуботка. Після них власником Дем'янців був Семен Шепеленко. Через деякий час село перейшло у власність Межигірського монастиря[2].

За гетьманщини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького[3].

З 1779 року в селі діяла церква Воздвиження Хреста Господнього[4].

За описом Київського намісництва 1781 року Дем'янці відносилось до Переяславського повіту даного намісництва і у ньому нараховувалось 174 хати виборних козаків, підпомічників, підсусідків, одного шляхтича, чотирьох різночинців, двох посполитих. Ще у селі були 2 духівник та ще 1 церковник[5].

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі мешкало 648 осіб. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — полковника Лукашевича, колезького асесора Михайла Гриневича, бунчукових товаришів Степана Ілляшенка і Христофора Константиновича.

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

Дем'янці позначені на мапі Російської імперії 1816 року[6].

1929 року утворений колгосп імені Політвідділу, за рік ще один — колгосп імені Ворошилова. Під час колективізації комуністи незаконно позбавили майна 16 заможних сімей, оголосивши їх «куркулями».

На початок 1932 року в селі Дем'янці було 458 дворів і мешкало 3374 особи. Загальна кількість людей, що загинули під час Голодомору 1932—1933 років складає близько 900 осіб. З них поіменно встановлено — 634[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Прогноз погоди в с. Дем'янці. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  2. Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729—1731 г.) / Соч. В. Мякотина. — Харьков : тип. Губ. правл, 1896. — 45 с.(рос.)
  3. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 pp / Рецензенти: Негодченко О. В., Швидько Г. К.; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Кафедра українознавства. — Дніпропетровськ : ПП «Ліра ЛТД», 2007. — С. 185—186. — 300 прим. — ISBN 978-966-383-095-7.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. cdiak.archives.gov.ua. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  5. Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст / Упорядн.: Г. В. Болотова, К. А. Вислобоков, І. Б. Гирич, Т. Ю. Гирич, Л. З. Гісцова, Н. С. Грабова, О. І. Гуржій, О. Л. Зотіков, П. П. Найденко, О. Г. Полегайлов, П. М. Сас, Г. Р. Якушкін; Ред. кол.: П. С. Сохань (відп. ред.), Л. З. Гісцова, О. І. Гуржій, В. А. Смолій (заст. відп. ред.), Ф. П. Шевченко. АН Української РСР. Археографічна комісія, Інститут історії; Центральний державний історичний архів УРСР у м. Києві; Центральний державний військово-історичний архів СРСР. — Київ : Наукова думка, 1989. — 392 с. — (Описово-статистичні джерела) — 300 прим. — ISBN 5-12-000656-6.
  6. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. etomesto.ru (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021. 
  7. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область / Упорядн. Гай А. І.; Гол. ред. кол. Ульянченко В. І.; Ред. кол.: Бутник В. Г., Гай А. І. (кер. ред.-вид. групи), Даниленко В. П., Єрема P. M. (заст. гол. ред. кол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г. Український інститут національної пам'яті; Київська обласна державна адміністрація. — Біла Церква : МП Вид-во «Буква», 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3.

ДжерелаРедагувати

  • Дем'янці // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 524.

ПосиланняРедагувати