Глаголев Василь Васильович

Глаго́лев Васи́ль Васи́льович (*21 лютого (4 березня) 1896(18960304) Калуга — †21 вересня 1947, Москва) — радянський воєначальник, четвертий Командувач ПДВ СРСР (квітень 1946 — вересень 1947), генерал-полковник (1944), Герой Радянського Союзу (1.11.1943).

Глаголев Василь Васильович
Glagolevvasilijviljevich.jpg
Народження 21 лютого (4 березня) 1896(1896-03-04)
Російська імперія Калуга, Російська імперія
Смерть 21 вересня 1947(1947-09-21) (51 рік)
СРСР Москва СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Російська імператорська армія, Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ кавалерія, піхота, повітрянодесантні війська,
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19151947
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування Командувач Повітрянодесантних військ,
командувач арміями, командир корпусу, командир дивізії
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна
Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За взяття Відня»

Нагороди інших країн

Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Командор ордена Почесного легіону
CMNS: Глаголев Василь Васильович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Під час Першої світової війни — рядовий.

У Червоній армії з 1918. Учасник Громадянської війни на Уралі і Північному Кавказі в 1919—20.

Закінчив Бакинські командні курси (1921), курси удосконалення комскладу (1926 і 1931) і курси удосконалення вищого начскладу при Військовій академії ім. М. В. Фрунзе (1941).

У міжвоєнний період займав посади від командира ескадрону до командира дивізії, був на штабній роботі.

В період Німецько-радянської війни командир 42-ї кавалерійської дивізії (липень 1941 — квітень 1942), потім 73-ї (квітень — жовтень 1942) і 176-ї (жовтень — листопад 1942) стрілецької дивізій. З листопада 1942 до лютого 1943 командир 10-го гвардії стрілецького корпусу, згодом командувач арміями: 9-ю (лютий — березень 1943), 46-ю (березень 1943 — травень 1944), 31-ю (травень — грудень 1944), 9-ю гвардійською (з грудня 1944 до кінця війни), що мали у своєму складі з'єднання та частини повітрянодесантних військ.

Брав участь у боях за Крим (1941), у битві за Кавказ (1942—1943), у Курській битві і битві за Дніпро (1943), в операціях з визволення Правобережної України (1944), у Білоруській (1944), Балатонській, Віденській і Празькій операціях (1945).

Уміло керував військами армії. Полководницький талант воєначальника найповніше виявився при проведенні Віденської наступальної операції і боїв з добірними танковими дивізіями СС: 3-тю «Мертва голова», 2-ю «Рейх», 12-ю «Гітлерюгенд» біля озера Балатон.

За уміле керівництва військами, особисту мужність і героїзм 1 листопада 1943 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував командувати армією, з квітня 1946 року — командувач повітрянодесантними військами.

Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, орденом Кутузова 1-го ступеня і медалями.

Помер на навчаннях у вересні 1947 року.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередник:
генерал-майор
Коротеєв К. А.
вересень 1942 — лютий 1943
Командувач 9 А
лютий — 22 березня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Коротеєв К. А.
березень — травень 1943
Попередник:
генерал-майор
Рижов О. І.
лютий — березень 1943
Командувач 46 А
березень 1943 — травень 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Шльомін І. Т.
травень 1944 — січень 1945
Попередник:
генерал-лейтенант
Глуздовський В. О.
27 лютого 1943 — 27 квітня 1944
Командувач 31 А
27 травня 1944 — 15 грудня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Шафранов П. Г.
15 грудня 1944 — 9 липня 1945
Попередник:
посада створена
Командувач 9 гв. А
5 січня — 9 липня 1945
Наступник:
н/д
Попередник:
генерал-лейтенант
Затевахін І. І.
1944 — 1946
 
4
Командувач ПДВ СРСР

квітень 1946 — вересень 1947
Наступник:
генерал-полковник
Казанкин О. Ф.
1947 — 1948