Відкрити головне меню

Глаго́лев Васи́ль Васи́льович (*21 лютого (4 березня) 1896(18960304) Калуга — †21 вересня 1947, Москва) — радянський воєначальник, четвертий Командувач ПДВ СРСР (квітень 1946 — вересень 1947), генерал-полковник (1944), Герой Радянського Союзу (1.11.1943).

Глаголев Василь Васильович
Glagolevvasilijviljevich.jpg
Народження 21 лютого (4 березня) 1896(1896-03-04)
Російська імперія Калуга, Російська імперія
Смерть 21 вересня 1947(1947-09-21) (51 рік)
СРСР Москва СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Російська імператорська армія, Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ кавалерія, піхота, повітряно-десантні війська,
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19151947
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування Командувач Повітряно-Десантних Військ СРСР,
командувач арміями, командир корпусу, командир дивізії
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна
Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За взяття Відня»

Нагороди інших країн

Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Командор ордена Почесного легіону
Глаголев Василь Васильович у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Під час Першої світової війни — рядовий.

У Червоній армії з 1918. Учасник Громадянської війни на Уралі і Північному Кавказі в 1919—20.

Закінчив Бакинські командні курси (1921), курси удосконалення комскладу (1926 і 1931) і курси удосконалення вищого начскладу при Військовій академії ім. М. В. Фрунзе (1941).

У міжвоєнний період займав посади від командира ескадрону до командира дивізії, був на штабній роботі.

В період Німецько-радянської війни командир 42-ї кавалерійської дивізії (липень 1941 — квітень 1942), потім 73-ї (квітень — жовтень 1942) і 176-ї (жовтень — листопад 1942) стрілецької дивізій. З листопада 1942 до лютого 1943 командир 10-го гвардії стрілецького корпусу, згодом командувач арміями: 9-ю (лютий — березень 1943), 46-ю (березень 1943 — травень 1944), 31-ю (травень — грудень 1944), 9-ю гвардійською (з грудня 1944 до кінця війни), що мали у своєму складі з'єднання та частини повітряно-десантних військ.

Брав участь у боях за Крим (1941), у битві за Кавказ (1942—1943), у Курській битві і битві за Дніпро (1943), в операціях з визволення Правобережної України (1944), у Білоруській (1944), Балатонській, Віденській і Празькій операціях (1945).

Уміло керував військами армії. Полководницький талант воєначальника найповніше виявився при проведенні Віденської наступальної операції і боїв з добірними танковими дивізіями СС: 3-тю «Мертва голова», 2-ю «Рейх», 12-ю «Гітлерюгенд» біля озера Балатон.

За уміле керівництва військами, особисту мужність і героїзм 1 листопада 1943 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував командувати армією, з квітня 1946 командувач повітряно-десантними військами.

Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, орденом Кутузова 1-го ступеня і медалями.

Помер на навчаннях у вересні 1947 року.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати


Попередник:
генерал-майор Коротеєв К. А.
вересень 1942лютий 1943
Командувач 9 А
лютий22 березня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант Коротеєв К. А.
березеньтравень 1943
Попередник:
генерал-майор Рижов О. І.
лютийберезень 1943
Командувач 46 А
березень 1943травень 1944
Наступник:
генерал-лейтенант Шльомін І. Т.
травень 1944січень 1945
Попередник:
генерал-лейтенант Глуздовський В. О.
27 лютого 194327 квітня 1944
Командувач 31 А
27 травня 194415 грудня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант Шафранов П. Г.
15 грудня 19449 липня 1945
Попередник:
посада створена
Командувач 9 гв.А
5 січня9 липня 1945
Наступник:
н/д
Попередник:
генерал-лейтенант Затевахін І. І.
19441946
 
4
Командувач ПДВ СРСР

квітень 1946вересень 1947
Наступник:
генерал-полковник Казанкин О. Ф.
19471948