Відкрити головне меню

Ангола — південноафриканська країна, що знаходиться на південно-західному узбережжі континенту . Загальна площа країни 1 246 700 км² (23-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 246 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни майже удвічі більша за площу України.

Географія Анголи Picto infobox map.png
Географічне положення Анголи
Географічне положення Анголи
Континент Африка
Регіон Центральна Африка
Координати 12°30′ пд. ш. 18°30′ сх. д. / 12.500° пд. ш. 18.500° сх. д. / -12.500; 18.500
Площа 1 246 700 км² (23-тє)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 1600 км
Державний кордон 5369 км
Тип височинний
Найвища точка гора Мока (2620 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Тип тропічний,субекваторіальний
Найдовша річка Кванза (965 км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Природні ресурси вуглеводні, алмази, залізні руди, фосфати, руди кольорових металів, польовий шпат, золото, боксити, уранові руди
Стихійні лиха повіді, посухи
Екологічні проблеми ерозія ґрунтів, спустелювання, знеліснення

Зміст

НазваРедагувати

Офіційна назва — Республіка Ангола, Ангола (порт. Republica de Angola, Angola)[2]. Назва країни походить від спотвореної португальцями назви титулу правителів держави Ндонго, що існувала в XV-XVII століттях — нгола[3]. Колишня назва Народна Республіка Ангола.

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

 
Карта Анголи від ООН (англ.)
Файл:Angola – U.S. area comparison.jpg
Порівняння розмірів території Анголи та США

Ангола — південноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з ДР Конго (спільний кордон — 2646 км, з яких 225 км припадає на провінцію Кабінда), і Республікою Конго (231 км, провінція Кабінда), на півдні — з Намібією (1427 км), на сході — із Замбією (1065 км). Загальна довжина державного кордону — 5369 км[1]. Ангола на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1600 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пунктиРедагувати

ЧасРедагувати

Докладніше: Час в Анголі

Час в Анголі: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[6].

ГеологіяРедагувати

РельєфРедагувати

Докладніше: Рельєф Анголи

Середні висоти — 1112 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Мока (2620 м) масиву Біє. Велика частина території — плоскогір'я.

УзбережжяРедагувати

ОстровиРедагувати

Докладніше: Острови Анголи

КліматРедагувати

Докладніше: Клімат Анголи

Територія Анголи лежить у субекваторіальному (центр і північний схід) і тропічному кліматичному поясах (південний захід і узбережжя)[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Найтепліші місяці — вересень-жовтень (+21-29°С), найхолодніші — червень-липень (+15-22°С).Зволоження достатнє, але вдалині від моря чітко виражені два сезони — вологий (жовтень-травень) і сухий (червень-вересень)[9]. За рік випадає від 600 до 1500 мм опадів. На узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Середні температури найтеплішого місяця (березня) становлять +24-26 °C, найхолоднішого (липня) — +16-20 °C. Чітко простежуються пасатні вітри з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опадів випадає мало, або й зовсім відсутні. Опади головним чином випадають у лютому-березні — від 50 до 500 мм за рік. У теплий сезон можуть відмічатись шторми[9].

Клімат Анголи
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 27,5 27,7 27,9 27,6 27,2 25,7 25,5 26,9 28,1 28,2 27,6 27,2 27,5
Середня температура, °C 22,5 22,5 22,6 22,1 20,5 18,2 17,8 19,4 21,3 21,3 22,3 22,2 20,9
Середній мінімум, °C 17,5 17,8 17,9 16,8 14,1 11,1 10,8 12,6 15,2 16,9 17,2 17,5 15,5
Норма опадів, мм 128.2 122.8 158.9 108 16.2 0.5 0.2 4.2 21.3 72.9 131.9 137.1 920
Джерело: Клімат Анголи

Ангола є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні водиРедагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 148 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 860 км² зрошуваних земель[1].

РічкиРедагувати

Докладніше: Річки Анголи

Річки країни належать басейну Атлантичного (північ) і Індійського океанів (схід), на півдні безстічні області бассейну Окаванго. Густа річкова мережа, велика частина річок багата на пороги та водоспади. Рівень води у них коливається протягом року. Великі річки: Кванза, Квіто, Кубанго і Кунене. Судноплавні Кванза і Шилванго.

ОзераРедагувати

Докладніше: Озера Анголи

БолотаРедагувати

Докладніше: Болота Анголи

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

Докладніше: Ґрунти Анголи

РослинністьРедагувати

Докладніше: Флора Анголи

Близько 40 % території вкрито тропічними лісами (росте червоне і сандалове дерево, лімба, тола тощо) і листопадним рідколіссям. На морському узбережжі велика кількість пальм. На півночі, півдні, сході і у центральних областях — величезні савани (ростуть акації, баобаби, берлінії, брахістегії, пальми денде). На півночі провінції Кабінда — мангрові ліси. У пустелі Наміб (південь країни) зустрічається карликове дерево, вельвічія дивовижна.

Земельні ресурси Анголи (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 47,3 %,
    • орні землі — 3,8 %,
    • багаторічні насадження — 0,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 43,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 46,8 %;
  • інше — 5,9 %[1].

Загальна площа зрошуваних земель збільшилась з 750 км² 1998 року, до 800 км² 2003. Загальний обсяг поновлюваних водних ресурсів — 184 км³ (розрахунки 1987 року).

Див. також: Ліси Анголи

Тваринний світРедагувати

Докладніше: Фауна Анголи

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області, на півночі — Західноафриканська, на південному узбережжі — Південноафриканська підобласть[9]. Багата фауна — бегемоти, білі й чорні носороги, бородавочники, буйволи, газелі, гепарди, гігантські чорні антилопи, гієни, жирафи, зебри, кафрські довгоноги (великі гризуни), крокодили, леопарди, леви, мавпи, панголіни (ящіроподібні ссавці), слони, трубкозуби і шакали.Різноманітна орнітофауна — дрохви, нектарниці, папуги, птахи-носороги, птахи-секретарі, ткачики, одуди та інш. Багато плазунів і комах, у тому числі муха цеце. Створено декілька національних парків. У прибережних водах багато риби, ракоподібних і молюсків, водяться чорні кити і морські черепахи.

Охорона природиРедагувати

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

Докладніше: Екологія Анголи

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: містами сильні зливи призводять до періодичних повідей на плато[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територію Анголи можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Angola, Geography. Factbook
  2. ГЕС, 2004
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 18 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Ангола // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в г ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати