Калахарі
Калаха́рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР. Найжаркіша ділянка Калахарі — обширна впадина (довжиною з півночі на південь близько 2000 км, шириною понад 1200км, площею близько 630 тисяч км², окантована на сході і заході ступінчатими плато і глибовими хребтами; на півночі її кордоном служить водорозділ Конго—Замбезі, на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхні — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни (висота до 100 м на півдні і південному заході); на заході солончаки.
Зміст
КліматРедагувати
Клімат переважно тропічний, на захід від річки Замбезі — субекваторіальний. Опадів від 150 мм на рік на півдні і до 1 000 мм на півночі. Калахарі — один з найспекотніших районів Південної Африки. Середньомаксимальна температура — плюс 29°C, а середньомінімальна — плюс 12 °C, випаровуваність 3 тисячі мм.
Фауна та флораРедагувати
Рослинність — на півночі рідколісся, паркові савани з акаціями, молочайними і баобабами; на південь від 20° південної широти — опустиненні дерево-чагарникові савани; на південь і південний захід — ландшафти напівпустель і пустель, на значних просторах позбавлені рослинного покрову.
Національні паркиРедагувати
Крупні національні парки: Калахарі-Гемсбок (ПАР), Етоша (Намібія) та інші.
ЛітератураРедагувати
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 319(рос.)
Див. такожРедагувати
- 1702 Калахарі — астероїд, названий на честь місцевості.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |