Відкрити головне меню

Агаджа́н Гельди́йович Баба́єв (туркм. Agajan Babaýew, * 10 травня 1929, Мари) — туркменський географ, фахівець із вивчення та освоювання пустель[2]. Дійсний член Академії наук Туркменістану (1975), член-кореспондент Російської академії наук (1976), член Ісламської академії наук (1993).

Бабаєв Агаджан Гельдийович
туркм. Agajan Babaýew
Народився 10 травня 1929(1929-05-10)[1] (90 років)
Мари, Туркменістан
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан
Діяльність географ, політик, викладач університету
Alma mater Туркменський державний педагогічний інститутd
Сфера інтересів географія
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор географічних наук
Член Академія наук СРСР
Нагороди

БіографіяРедагувати

Бабаєв Агаджан Гельдийович народився 10 травня 1929 року в туркменському місті Мари. 1949 року закінчив географічний факультет Ашгабатського педагогічного інституту[3]. У 1950—1960 роках викладав у Туркменському державному університеті імені Горького[3]. 1953 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 року — докторську. 1954 року вступив до лав КПРС[3]. 1959 року був обраний головою Географічного товариства Туркменістану. Від 1960 до 1986 року займав (з перервою в 1970-ті роки) посаду директора Інституту пустелезнавства та екологічних проблем Академії наук Туркменістану[3]. Від 1965 року член-кореспондент, а від 1975 року академік Академії наук Туркменістану, від 1976 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (зараз Російської академії наук)[2]. Брав участь у багатьох наукових експедиціях, географія яких охоплювала Монголію, Індію, Алжир, Лівію, Китай, Іран.

Депутат Верховної ради Туркменської PCP 9-го скликання[2]. Двічі обирався депутатом Ради національностей Верховної ради СРСР X (1979—1984) и XI скликань (1984—1989) від Туркменської РСР[4][5]. У добу перебудови підтримував неформальні демократичні організації «Агзибірлік» та клуб «Пайхас». У часи правління Туркменбаші йому було заборонено виїзд із країни[6]. 1986 року Ніязов Сапармурат Атаєвич, перший секретар комуністичної партії Туркменської РСР, ініціював його відставку. Незважаючи на спротив Ніязова, був знов обраний 1989 року і очолював академію аж до її розпуску 1993 року, інститут був підпорядкований міністерству охорони навколишнього середовища. З 1992 року очолює Комітет з державних премій Туркменістану імені аль-Хорезмі. 1993 року обраний членом міжнародної Ісламської академії наук. На початку 2009 року обраний до Ради старійшин при президентові Туркменістану.

Наукові праціРедагувати

Бабаєв Агаджан Гельдийович автор понад 300 наукових праць та 5 монографій. Засновник та головний редактор міжнародного журналу «Проблеми освоєння пустель».

Найвидатніші праці:

Нагороди і відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор VIAF
  2. а б в г д Лавров П. Бабаєв Агаджан Гельдійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. а б в г д Бабаев Агаджан Гельдыевич // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  4. Депутаты Верховного Совета СССР X-го созыва 1979—1984 : [арх. 18 квітня 2019 року] : [рос.] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  5. Депутаты Верховного Совета СССР XI-го созыва 1984—1989 : [арх. 18 квітня 2019 року] : [рос.] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  6. http://www.watan.ru/rus/view.php?nomer=591&razd=new_nov_ru&pg=157
  7. Рецензии на книгу «Пустыни» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати