Відкрити головне меню

Агаджа́н Гельди́йович Баба́єв (туркм. Agajan Babaýew, * 10 травня 1929, Мари) — туркменський географ, фахівець із вивчення та освоювання пустель[2]. Дійсний член Академії наук Туркменістану (1975), член-кореспондент Російської академії наук (1976), член Ісламської академії наук (1993).

Бабаєв Агаджан Гельдийович
туркм. Agajan Babaýew
Народився 10 травня 1929(1929-05-10)[1] (90 років)
Мари, Туркменістан
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан
Діяльність географ, політик, викладач університету
Alma mater Туркменський державний педагогічний інститут[d]
Сфера інтересів географія
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук
Член Академія наук СРСР
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Бабаєв Агаджан Гельдийович народився 10 травня 1929 року в туркменському місті Мари. 1949 року закінчив географічний факультет Ашгабатського педагогічного інституту[3]. У 1950—1960 роках викладав у Туркменському державному університеті імені Горького[3]. 1953 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 року — докторську. 1954 року вступив до лав КПРС[3]. 1959 року був обраний головою Географічного товариства Туркменістану. Від 1960 до 1986 року займав (з перервою в 1970-ті роки) посаду директора Інституту пустелезнавства та екологічних проблем Академії наук Туркменістану[3]. Від 1965 року член-кореспондент, а від 1975 року академік Академії наук Туркменістану, від 1976 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (зараз Російської академії наук)[2]. Брав участь у багатьох наукових експедиціях, географія яких охоплювала Монголію, Індію, Алжир, Лівію, Китай, Іран.

Депутат Верховної ради Туркменської PCP 9-го скликання[2]. Двічі обирався депутатом Ради національностей Верховної ради СРСР X (1979—1984) и XI скликань (1984—1989) від Туркменської РСР[4][5]. У добу перебудови підтримував неформальні демократичні організації «Агзибірлік» та клуб «Пайхас». У часи правління Туркменбаші йому було заборонено виїзд із країни[6]. 1986 року Ніязов Сапармурат Атаєвич, перший секретар комуністичної партії Туркменської РСР, ініціював його відставку. Незважаючи на спротив Ніязова, був знов обраний 1989 року і очолював академію аж до її розпуску 1993 року, інститут був підпорядкований міністерству охорони навколишнього середовища. З 1992 року очолює Комітет з державних премій Туркменістану імені аль-Хорезмі. 1993 року обраний членом міжнародної Ісламської академії наук. На початку 2009 року обраний до Ради старійшин при президентові Туркменістану.

Наукові праціРедагувати

Бабаєв Агаджан Гельдийович автор понад 300 наукових праць та 5 монографій. Засновник та головний редактор міжнародного журналу «Проблеми освоєння пустель».

Найвидатніші праці:

Нагороди і відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор VIAF
  2. а б в г д Лавров П. Бабаєв Агаджан Гельдійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. а б в г д Бабаев Агаджан Гельдыевич // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  4. Депутаты Верховного Совета СССР X-го созыва 1979—1984 : [арх. 18 квітня 2019 року] : [рос.] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  5. Депутаты Верховного Совета СССР XI-го созыва 1984—1989 : [арх. 18 квітня 2019 року] : [рос.] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  6. http://www.watan.ru/rus/view.php?nomer=591&razd=new_nov_ru&pg=157
  7. Рецензии на книгу «Пустыни» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати