Дроздов Микола Миколайович

радянський і російський вчений-зоолог, доктор біологічних наук, професор МДУ. З 1975 року є ведучим телепередачі «У світі тварин»

Дроздов Микола Миколайович
рос. Дроздов Николай Николаевич
Микола Дроздов, Сидней, Австралія, 2011
Микола Дроздов, Сидней, Австралія, 2011
Народився 20 червня 1937(1937-06-20) (82 роки)
Москва, РРФСР
Громадянство СРСР, Росія
Національність Росіянин
Діяльність натураліст, телеведучий, журналіст
Alma mater Московський державний університет, географічний факультет
Сфера інтересів Зоологія
Заклад Географічний факультет Московського державного університетуd
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомий завдяки: ведучий телепередачі «У світі тварин»
Батько Микола Сергійович Дроздов (1902-1963)
Матір Надія Павлівна Дрейлінг (1906-1993)
У шлюбі з Тетяна Петрівна Дроздова
Діти Дочки: Надія і Олена
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Дроздов Микола Миколайович на Вікісховищі

Микола Миколайович Дроздов (рос. Николай Николаевич Дроздов; нар. 20 червня 1937, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський вчений-зоолог, телеведучий[1], доктор біологічних наук, професор МДУ, громадський діяч. З 1975 року є ведучим телепередачі «У світі тварин».

БіографіяРедагувати

У 1968 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Культурні ландшафти аридних областей СРСР і їх орнітофауна». Після захисту працює на кафедрі біогеографії географічного факультету МГУ, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до професора. Читає курси екології, орнітології, охорони природи, біогеографії світу, виступає з лекціями.

У 1968 році вперше виступив в телепередачі «У світі тварин». Був науковим консультантом фільмів про тварин «Чорна гора», «Ріккі-Тіккі-Таві» та інших. З 1977 року — ведучий «У світі тварин».

З 1971 по 1972 роки проходив 10-місячну наукове стажування на факультеті зоології Австралійського національного університету (Канберра, Австралія). Свої подорожі по Австралії описав у книзі «Політ бумеранга».

У 1975 працював у складі радянської делегації на XII Генеральної асамблеї Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) в місті Кіншаса (Заїр).

У 1979 здійснив сходження на вершину Ельбрусу.

У 1980 році брав участь у 4-місячній експедиції ЮНЕСКО на науково-дослідному судні АН СРСР «Каллісто» на острови Фіджі, Тонга і Самоа.

У 1989 році включений до Почесного списку провідних екологів і фахівців з охорони навколишнього середовища всіх країн світу «Глобал-500» ЮНЕП.

У 1992 році нагороджений «Золотою пандою» («Зелений Оскар»)[2] «3а видатне досягнення» на кінофестивалі фільмів про природу в місті Брістолі (Велика Британія).

У 1993 і 1995 роках побував в експедиціях російського криголама «Ямал» до Північного полюса і по Північному морському шляху, та на судні «Дискаверер» вздовж узбережжя Аляски і Канади.

У 1995 році став Лауреатом премії ЮНЕСКО в галузі популяризації науки «Калинга» за 1994 рік, володарем срібної медалі Альберта Ейнштейна.

Член Міжнародного Клубу дослідників (1994) і Нью-Йоркської академії наук (1995).

У 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук на тему «Фауна, тварина населення і охорона біологічного різноманіття в аридних регіонах Землі».

У 2002 році в складі Міжнародної експедиції здійснив висадку на Північний полюс і прожив тиждень в льодовому таборі «Барнео».

Озвучував російський переклад ряду кінофільмів студії BBC про природу та Девіда Аттенборо[3].

Громадська діяльністьРедагувати

  • Активно виступає на захист тварин і їх збереження середовища проживання. Багато років плідно співпрацює з вітчизняними та міжнародними природоохоронними організаціями.
  • Підтримує організації та осіб, що сприяють охороні природи[4].
  • Останнім часом пропагує здоровий спосіб життя і вегетаріанство.
  • Підтримує тісні зв'язки з РПЦ.
  • Ініціатор та співголова російської культурно-патріотичної програми «Прапор Перемоги»[5][6].

Громадянська позиціяРедагувати

Підтримує Володимира Путіна[7] і його політику[8]. Брав участь в агітаційній кампанії Путіна 2012 року[9]. Підписав листа на підтримку політики Путіна щодо України[10].

У липні 2017 року відвідав окупований Росією Крим, вперше[11] був учасником міжнародного дитячого кінофестивалю «Алые паруса»[12][13] у Артеку. Внесений у базу даних центру «Миротворець» як особа, яка свідомо порушила державний кордон України[14]. Вважає цю подію власним досягненням[15].

РодинаРедагувати

Народився в родині науковців. Батько — Микола Сергійович Дроздов (1902–1963), професор кафедри органічної хімії 2-го Московського медичного інституту[ru]. Мати — Надія Павлівна Дрейлінг (1906–1993), лікар-терапевт 5-ї міської лікарні Москви[ru], працювала під керівництвом академіка П. Е. Лукомського[ru], була його незамінним помічником[16].

Дружина — Тетяна Петрівна Дроздова, працює викладачем біології в Московському Палаці творчості дітей та юнацтва. Дочки: Надія (біолог) і Олена (ветеринар)[16][17][18]. Онук — Філарет[19].

Наукові праціРедагувати

КнигиРедагувати

  • Второв П. П.[ru], Дроздов М. М. Біогеографія. Київ: Вища школа, 1987.
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография материков. — М.: Просвещение, 1974. — 224 с. (2-е издание — 1979, 208 с.) (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Рассказы о биосфере. — М.: Просвещение, 1976. — 128 с. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография. — М.: Просвещение, 1978. — 271 с. — 37 000 экз. (ИБ № 1875); 2 изд. М.: Владос-Пресс, 2001. 302, [2] с. : 8 л. ил. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Определитель птиц фауны СССР. — М.: Просвещение, 1980. — 256 с. — 100 000 экз. (ИБ № 4169) (рос.)
  • Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира. — М.: Высшая школа, 1985. — 272 с. (переиздания: 1999, 2002, 2003) (рос.)
  • Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с. — (Природа мира). — 100 000 экз. (ИБ № 2002) (рос.)

СтаттіРедагувати

  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Летне-осеннее население птиц таёжных ландшафтов Вологодской области // Орнитология. 1960. Вып. 3. С. 131—138. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Некоторые аспекты количественного анализа населения птиц // Орнитология в СССР. Кн. 1. Ашхабад, 1969. С. 188—202. (рос.)
  • Банников А.Г, Второв П. П., Дроздов Н. Н. В национальном парке Вирунга // Природа. 1976. № 8. С. 108—120. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Кахузи-Бьега — обитель гориллы // Природа. 1976. № 10. С. 112—123. (рос.)
  • Дроздов Н. Н. Петр Петрович Второв // Московские орнитологи. М.: изд-во Московского университета. 1999. С. 84-99. (рос.)

НагородиРедагувати

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011 рік)[20].
  • Орден Дружби.
  • Орден Пошани (2006)[21].
  • Нагородна холодна зброя — офіцерський кортик[22].
  • Премія Калінгі (ЮНЕСКО) за популяризацію науки.
  • Медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна.
  • Почесний диплом Всесвітнього фонду охорони природи «За видатний внесок у справу охорони природи в Росії і в усьому світі».
  • Велика Костянтинівська медаль Російського географічного товариства (вручена вперше за 80 років, як пам'ятний сувенір, без статусу нагороди)[23].
  • Орден святителя Макарія, митрополита Московського, II ступеня (2012 рік)[24].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Николай Дроздов (рос.)
  2. Николай Дроздов: «Я ем всего семь продуктов, потому и не толстею» (рос.)
  3. Телепередача BBC: Планета Земля (Planet Earth)
  4. Радио свободы, Час прессы: Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров (рос.)
  5. Николай Дроздов // Звезда на "Звезде" (рос.)
  6. Культурно-патриотическая программа «Знамя Победы 2015-2020» (рос.)
  7. Микола Дроздов виконав реп на честь польоту Путіна зі стерхами
  8. Дроздов голосует за Путина
  9. Митинг в "Лужниках": Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров (рос.)
  10. Союз писателей России поддержал позицию Путина по отношению к Украине
  11. Артековцы выбрали победителей международного детского кинофестиваля «Алые Паруса» // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 09:25 09.07.2017
  12. Николай Дроздов дал артековцам совет // crimea-news, 08.07.2017, 09:30
  13. Международный детский кинофестиваль "Алые паруса" // Ассоциация деятелей искусств по развитию и пропаганде детского кино «Киногром»
  14. Дроздов Микола Миколайович // «Миротворець»
  15. Поздравьте меня с этим - Дроздов о попадании в список «Миротворца» // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 10:11 20.07.2017
  16. а б Николай Николаевич Дроздов / Nikolay Drozdov (рос.)
  17. Николай Дроздов: «Я мечтал стать кентавром…» (рос.)
  18. Николай Дроздов — царь зверей[недоступне посилання з квітень 2019] (рос.)
  19. Труд, 29.11.2007
  20. Указ Президента Российской Федерации от 16 ноября 2011 года № 1492 Архівовано 3 січень 2012 у Wayback Machine. (рос.)
  21. Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 Архівовано 1 листопад 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  22. Мария Олькина. «Лучших граждан России» вооружили кортиками // «Коммерсантъ С.-Петербург» N 84/П (3415) от 15.05.2006[недоступне посилання з травень 2019] (рос.)
  23. Вести. Ru: Николай Дроздов удостоен высшей награды Русского географического общества У статті дослівно сказано: «Председатель правительства РФ Владимир Путин вручил памятные медали и дипломы Русского географического общества. Золотой Константиновской медали удостоен известный телеведущий Николай Дроздов». (рос.)
  24. Патриаршее поздравление доктору биологических наук, профессору Н. Н. Дроздову с 75-летием (рос.)