Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/8 листопада 2018

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 10 квітня 11 квітня 12 квітня 13 квітня 14 квітня 15 квітня 16 квітня	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Бої у Львові. 1—21 листопада 1918 року

• Поставив: --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 20:14, 8 листопада 2018 (UTC)
•  За:

1. Завчасно говорити про енциклопедичну значимість книги. Лише посилання на джерела про презентацію книги, звісно кожна презентація містить якісь відгуки про неї, але це стосується практично кожної книжки що випускається солідними видавництвами — це ще не говорить про їх значимість. Банальний сторічний тест поки що книжка не проходить. Варто зачекати якусь кількість часу і побачити чи про цю книгу будуть незалежні АД. Фактично Вікіпедію використано як ще одну платформу для презентації книги, це дещо впізнається у стилі, хоча стаття і не віддає відвертою рекламою як це іноді буває. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 20:14, 8 листопада 2018 (UTC)

   Що? Шановний? Знову тролите? Ну нічого, з Вами я вже не вітаюсь, тож певно й в одній організації з Вами теж не буду. --Arxivist (обговорення) 20:40, 8 листопада 2018 (UTC)

   p.s. Зайдіть на місячник Фантастичних творів. Певно вилучите все, що не проходить 100-річний банальний тест. --Arxivist (обговорення) 21:10, 8 листопада 2018 (UTC)

   Чоловіче, Ви фігню городите. Ви книжку бачили? це єдине серйозне дослідження боїв за Львів 1918-го, а не побрехеньки з слабкими джерелами як ми це бачимо в інших, зокрема польських виданнях.--Mochurad (обговорення) 06:15, 10 грудня 2018 (UTC)

2. Не знайшов жодної відповідності критеріям ВП:КЗК. Отже сторінка про книгу створена зарано і може бути використана в якості реклами книги. --Олександр Гаврик (обговорення) 07:32, 9 листопада 2018 (UTC)

   Олександр Гаврик Жодної? Серйозно? читайте уважніше: Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. Це перше наукове дослідження цієї події. Чи багато знаєте наукових монографій на цю тему? --Arxivist (обговорення) 07:39, 9 листопада 2018 (UTC)

   Знаковість книжки має визначати не автор чи видавництво, що видало цю книжку. Потрібні авторитетні рецензії. --Олександр Гаврик (обговорення) 09:52, 11 листопада 2018 (UTC)

3. Категорично проти таких методів захисту статті. Хочете «голосування»? Тримайте мій голос тут.--Анатолій (обг.) 23:10, 9 листопада 2018 (UTC)
4. джерела у статті: 2) сайт видавництва; 3) реклама презентації книги; 4) ютуб Прес-клуб — прес-реліз книги; 5) текстова стаття Прес-клубу; 6-7) інформація про вихід книги. На даному етапі не бачу відповідності критеріям ВП:КЗК. А для того щоб книга стала знаковою, потрібна критика і публікації фахових джерел, а не інформаційних ЗМІ. Щодо 100 річного тесту є ВП:НЕПРОРОК --『　　』 ^Обг. 01:01, 10 листопада 2018 (UTC)

   @AlexKozur: Відверто з Вами не згоден. По-перше очевидно, що ця номінація викликана якимись сторонніми причинами, а зовсім не якістю статті, її значимістю і т.д. Стосовно джерел. Я думаю, що вони досить надійні для написання енциклопедичної статті. Кілька років тому з Брунеєм сперечався в якійсь номінації на вилучення стосовно відсутності джерел. Я доводив, що треба йти назустріч, що мало хто взагалі займається ураїномовним інтернетом, а вимагати щоб ще й на вузьку тему були джерела, це якось уже придирки. А він мені казав щось типу того, що деякі вікіпедисти примудряються на основі півтора українських джерел писати статті, при цьому не уточнюючи, що це повинні бути за джерела. Тобто в нього логіка була, що хоча би щось повинно бути, я так зрозумів. А тут аж 10 різних джерел використано, причому це не згадки, а справді опис предмету. Які можуть бути претензії?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:39, 11 листопада 2018 (UTC)

   @Oleksandr Tahayev: я дивився лише на нинішній стан статті відповідно до ВП:КЗК (відповідно п.1 "не включає наступне"). Думаю, що сильно також зіграло свіжість статті, яка більш схожа на рекламу. У грудні вона мала б більше шансів. Також скажу, що Ютуб також не АД, бо потребуються друковані джерела згідно з ВП:АД та ВП:КЗК. П.С: деякі вікіпедисти умудряються на основі сайту погоди писати статті про села.--『　　』 ^Обг. 12:47, 11 листопада 2018 (UTC)

5. Ті ж аргументи що й в AlexKozur. За альтернативу можливо, з додаванням відповідної інфо, перейменувати на ст про автора. Якщо це не єдиний твір О. Дєдика то не має викликати подібних номінацій --Юрій (обговорення) 16:44, 10 листопада 2018 (UTC)
6. На жаль, мій голос тут. AlexKozur загалом озвучив те, що я збирався написати. Всі джерела пов'язані з однією подією - презентацією книги, що суперечить ВП:КЗ: якщо всі джерела пов'язані з однією подією (презентація книжки), то предмет статті може бути не значимим. Проте додам ще кілька аргументів: 1. основним джерелом для значимості є ютуб-трансляція, яка по своїй суті є первинним джерелом інформації, а отже не відповідає найголовнішому принципу Вікіпедії - використанні вторинних джерел; 2. по факту незалежних огляди відсутні, оскільки наукова рецензія чи науковий огляд представляються у наукових виданнях або на історичних порталах, але не на прес-конференціях. Тобто попри те, що є думка певного кола осіб що ця книжка є неординарною, але належно оформлених рецензій немає, що суперечить правилу про незалежність джерел. Додам, що відео та аудіо-матеріали є дуже слабким авторитетним джерелом, оскільки відповідно до правил перевага віддається писемним джерелам, а відповідно до п. 1 ВП:КЗК публікації про книгу не включають передрук прес-релізів і реклами книг. Достатньо складно говорити про значимість книги, якщо ми можемо зробити висновок щодо цього лише по презентації та публікаціям, що виникли в її наслідок. Це справді дуже слабенькі аргументи. Очевидно, що книга із часом набуде значимості відповідно до ВП:КЗ, ВП:КЗК та инших правил, але оскільки ВП:НЕПРОРОК, то створення статті є передчасним. Тому я вважаю, що статтю слід перенести в особистий простір автора для доопрацювання, поки не буде показано значимості цього видання відповідно до згаданих вище правил Вікіпедії. --Kharkivian (обг.) 09:36, 14 листопада 2018 (UTC)
7. З джерелами тут великі проблеми. Жодної рецензії чи хоча б згадки у працях авторитетних дослідників. Наразі значимість відсутня.--Venzz (обговорення) 14:35, 14 листопада 2018 (UTC)

   Якщо Ви не тримали книгу, це не означає, що рецензії немає. Вона там є. І оцінки фахівцями унікальність дослідження підпадає під критерій для залишення статті. Раджу зайнятися астероїдами. --Arxivist (обговорення) 11:55, 15 листопада 2018 (UTC)

   Рецензія у самій книжці не враховуються, бо вона не є незалежною. Не розумію Вашу репліку про астероїди, я не астроном,а історик. І я добре розумію, що потрібно цій книзі для значимості. Рецензія незалежного, авторитетного дослідника опублікована у науковому журналі. І все, претензії відпадають автоматично. Так далеко не всі вагомі монографії отримують такі рецензії. Буває таке, що рецензію публікують через два-три роки. Якщо ця книга справді значима, то рецензії будуть. Також підійшли б згадки про цю книгу у наукових працях інших дослідників. Не посилання, а саме згадки. Буває у статтях при посилання, науковець дає коротку характеристику праці на яку посилається. Інколи така характеристики бувають досить об'ємні. Звичайно такі згадки за півмісяця не з'являться. Ви просто поспішили, ну справді хто пише статтю про наукову книгу одразу після презентації? Це ж не худлітра, котра орієнтована на масового читача.--Venzz (обговорення) 11:02, 18 листопада 2018 (UTC)

   VenzzВи плутаєте вікіпедичну значимість із науковою значимістю. Справді, всестороннньої дискусії про методологічні, концептуальні, які там ще підходи автора і його вплив на якісь аспекти висвітлення досліджуваного питання треба чекати і дехто не дочікується. Але: книга видана у певний "щасливий" момент і тому отримала як мінімум, згадку в десятках повідомлень журналістів, яких можна запідозрити в надмірній лояльності до "державницьких" питань, у падкості на "ювілейні" інфоприводи і т.д., але аж ніяк ну в тому, що вони якимось чином "прикормлені" чи "залежні". Автор отримав можливість і запрошення на прес-конференції і круглі столи через ажіотажну зацікавленість у даний короткий момент річниці ЗУНР і мав змогу проанонсувати працю у ZIKу, DailyLviv, Meta-Новинах, на Істправді, TeNews, GalInfo, Oino.site, MeestOnline та інших ЗМІ (це також вам VoidWanderer не Фейсбук!). Праця отримала, принаймні локальний, розголос — а це й рахується у Вікі. Названі ЗМІ - це не блоги, не соціальні мережі і не "самопублікація" чи якийсь єдиний Ютюб, як дехто намагається представити. Друге: Львівська обласна рада до 100-річчя ЗУНР нагородила визначних особистостей у т.ч. Дєдика. Це не Нобелівська премія і не літературна нагорода, але... Це явне визнання. Не бачив подання (хто цікавиться, хай піде в нагородний відділ ЛОДА), але гарантую, там написано щось як: "...за визначний внесок у дослідження ЗУНР... перелік праць". Не вірю, що ЛОДА є підконтрольна Автору книжки. Чесно, мене вже навіть дуже дратує активна недоброзичливість навіть колег, а не якихось вікі-мізантропів, до людей, які реально зробили якийсь, більший ніж звичайний, внесок до своєї галузі. Історики мочать історика, орнітологи - орнітолога, журналісти - журналіста. Та що це таке, врешті решт! Mykola Swarnyk (обговорення) 23:59, 25 листопада 2018 (UTC)

   Фейсбук? Ви згадали про десятки повідомлень журналістів, то чому б не навести найбільш ґрунтовні їх відгуки у статті, яка цього потребує? --VoidWanderer (обговорення) 00:07, 26 листопада 2018 (UTC)

   Ну це ж не я якусь маячню про 837 бомб, скинутих оскаженілими німцями на героїчний радянський річковий човен, з Фейсбука переносив у текст статті, ще й з посиланням, а людина, яка називає себе істориком? Я ботанік. І як ботанік, просто загуглив ключові слова - навіть як відкинути Астролябію, лишається більше десятка. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:21, 26 листопада 2018 (UTC)

   Я ж спитав чому ні в кого не піднімається рука поліпшити статтю, яка того потребує? Останнє редагування її було — 15 листопада, понад 10 днів тому. --VoidWanderer (обговорення) 00:43, 26 листопада 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Чергове безпідставне звинувачення. На цей раз про дослідження, фаховість якого підтверджують авторитетні експерти. Вважаю це переслідуванням, як це було з зображення у статті про облогу Високого замку 1648 року. --Arxivist (обговорення) 20:40, 8 листопада 2018 (UTC)
2. Цінність цієї книги не зрозуміла, адже книг на історичну тематику виходить чимало. Проте книга сама по собі більш важлива ніж сингли чи покемони, статі про яких у вікіпедії є. Тому можна залишити. Шкода, що немає статті про автора Олександр Дєдик. --N.Português (обговорення) 04:07, 9 листопада 2018 (UTC)
3. Погоджуюсь з аргументами N.Português. Додам, що стаття має вигляд у стократ кращий, аніж багато деяких інших, які можна було б з чистою душею видалити. На цю якось рука не підніметься, хоча й може комусь здаватися не вартою енциклопедичного втілення. Час покаже. Зараз — проти--LeonNef ^~обг 06:43, 9 листопада 2018 (UTC)
4. Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. --Нестеренко Оля (обговорення) 07:43, 9 листопада 2018 (UTC)
5. Тут взагалі питань жодних. Достатньо висвітлена у надійних джерелах. Проходить за загальними критеріями значимості.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:47, 9 листопада 2018 (UTC)
6. Шановний пане Arxivist, Ви занадто емоційно захищаєте дану статтю. Ну й тут відбувається скоріше обмін аргументами, ніж голосування. Аргументи, які підтверджують значимість дійсно є : 1) знакова для регіону (як мінімум) та окремої галузі (історія ЗУНР та українсько-польської війни), 2) має хороші відгуки фахівців, в т.ч. докторів історичних наук (хоча й не через 5 років), 3)існують незалежні публікації про книгу і автора у авторитетних ЗМІ. Так що статті об'єктивно нічого не загрожує. Побільше б таких книг. --Долинський (обговорення) 08:10, 9 листопада 2018 (UTC)

   Дякую за відгук! Розумію, що захищаю статтю надто емоційно. Проте, є на те підстави. У свій час користувач Base вирішив попсувати (ну або як він колись казав «тролити») мені нерви тим, що виставив на швидке вилучення одне зображення, яке було правильно оформлене для добропорядного використання в одній статті. Бачимо, йому закортіло знову познущатись, що рівноцінно переслідуванню. Певно, для нього це набагато краще, аніж писати статті. Ще раз вдячний за Ваш відгук. --Arxivist (обговорення) 08:31, 9 листопада 2018 (UTC)

   Долинський, а чи не складно вам було б навести незалежні публікації про книгу і автора у авторитетних ЗМІ? --VoidWanderer (обговорення) 18:44, 25 листопада 2018 (UTC)

7. Проти. «Хоча б одному з перерахованих» книжка, безумовно, відповідає. Варто мати статтю. dor (обговорення) 09:56, 9 листопада 2018 (UTC)
8. Значима, залишити.--Viiictorrr (обговорення) 11:19, 9 листопада 2018 (UTC)
9. --Shmurak (обговорення) 13:14, 9 листопада 2018 (UTC)
10. Гарна стаття. Важлива книга. Раджу ще почитати працю про Чортківську офензиву у 2-ох частинах того ж Олександра Дєдика. --Jim777 (обговорення) 16:10, 9 листопада 2018 (UTC)
11. --Jbuket (обговорення) 20:51, 9 листопада 2018 (UTC)
12. --За критеріями: - 1)Дєдик не є ні нардепом, ні кумом/братом знакового олігарха - тому публікації про книгу не має підстав вважати заангажованими, замовними тощо; 3)Книга знакова для Західного регіону і для політичного моменту (утворення ЗУНР і укр. держави загалом); 4/5)підсумовує 20-річний період досліджень, як згадувалось у рецензіях, має елемент енциклопедизму; є синтетичною і найповнішою щодо трактування Листопадового чину. Премії ще будуть, буде й у списку для вивчення, в цьому нема сумніву. На даний момент статтю слід залишити за комплексом критеріїв. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:06, 10 листопада 2018 (UTC)
13. Ґрунтовна публікація авторитетного автора. --Perohanych (обговорення) 14:49, 11 листопада 2018 (UTC)

    Про якого навіть статті не було досьогодні…--Анатолій (обг.) 14:50, 11 листопада 2018 (UTC)

    Дата створення статті ні про що не говорить. У нас немає статей про десятки членів-кореспондентів НАН України. Про Андрія Квятковського теж не було, аж до смерті. --Perohanych (обговорення) 14:54, 11 листопада 2018 (UTC)

    І при цьому є статті про їхні книжки?--Анатолій (обг.) 15:01, 11 листопада 2018 (UTC)

    Щодо книжок членів-кореспондентів НАН України не знаю, не досліджував. А книга Андрія Квятковського «Цвинтар на Личакові» має енциклопедичну цінність і гідна статті у Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 15:14, 11 листопада 2018 (UTC)

14. Підтримую думку @N.Português..Петрущак ^Обг@ 12:14, 11 листопада 2018 (UTC)
15. Статті про книги дуже потрібні Вікіпедії. Це набагато краще, ніж сторінки про дуби, братські могили та маловідомих футболістів, яких у нас тьма.--Парус (обговорення) 15:32, 11 листопада 2018 (UTC)
16. Стаття має право на існування. Краще "повидаляти" з Вікіпедії "видалянців")))--Учитель ^Обг 15:42, 11 листопада 2018 (UTC)
17. Предмет статті значимий. Реклами немає. Стаття оформлена за усіма правилами. Навіщо здіймати бучу? --Vlasenko D (обговорення) 19:30, 14 листопада 2018 (UTC)

    @Vlasenko D: У нас є ВП:КЗК і наразі стаття їм не відповідає. Якщо це наукова книга, то потрібна розвернута рецензія від авторитетного науковця. Наразі ми маємо тільки вислови на прес-конференції, а вони згідно правилам, значимості не дають. Також значимість такої книги дуже складно оцінити одразу, не просто так у правилах пишуть про п'ять років. Окрім цього є посилання на сайт видавництва, де книгу можливо купити.--Venzz (обговорення) 20:18, 14 листопада 2018 (UTC)

    @Venzz: Прочитав. Потрібно, щоб був хоча б один критерій. Я знайшов такі: а) Існують незалежні публікації про книгу та її авторів. б) Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. с) Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки, мови, вітчизняної економіки, банківської справи тощо. д) Крім того, сучасна книга повинна мати ISBN. Якщо щось пропустив, то вибачаюсь. Якщо книга містить недоліки, то сама наявність статті є чудовою нагодою оприлюднити їх. До речі, не знайшов ніде прямого підтвердження, що доктори наук є значущими. --Vlasenko D (обговорення) 20:39, 14 листопада 2018 (UTC)

    @Vlasenko D: У першому пункті досить жорсткі критерії, наразі нічого подібного про книгу немає. Будь-ласка перечитайте уважніше. Потрібні книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці. цього немає. Прес-конференції не підходять згідно того ж правила. Про знаковість потрібні АД, як можливо зрозуміти що книга знакова якщо і місяця не пройшло з її публікації? Таку річ можливо усвідомити лише через роки. Про піонерство, були вже праці Менчинського та Кузьми, працю останнього тричі перевидавали. Тож тема не нова, можливо ця праця краща, але точно не піонерська. Про ISBN це не критерій значимості, навпаки це мінімальна вимога. Також там є вимога наявності рецензента для наукового видання. Треба інформація чи був рецензент у цієї книги, так як вона позицінується як наукова. Не зрозумів до чого тут доктори наук? Для науковців є ВП:КЗНйО--Venzz (обговорення) 21:08, 14 листопада 2018 (UTC)

18. Не видаляти. Книжка вартісна, а видалянти просто за*і*али. Люди пашуть, а якісь смаркачі тільки б видаляли. Де ваші доробки? книги? монографії? Статті в кінці кінців? Замість працювати, автори мають відстоювати своє право перед шмаркачами, не бути видаленими.. тьху. --Mochurad (обговорення) 06:23, 10 грудня 2018 (UTC)
19. Побував на кладовищі у Бережанах. По надгробках побачив результати боїв, про які й не чув, та історію, якої й не знав. Стало сором розпитувати у місцевих. А тут така книга про білу пляму нашої історії! Гріх ставити статтю на видалення. А ініціатору видалення красно дякую, що попросив звернути увагу на голос, що зверху. Цілком погоджуюся із думкою, хоча і висловлену некоректними словами, і, якщо потрібно, можу переписати її іншими словами, щоби не було підстав звинувачувати його у порушеннях. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:17, 13 грудня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

100-річний тест книжці? не особі? --Л. Панасюк (обговорення) 20:52, 8 листопада 2018 (UTC)

Авторитетне видавництво. Знакова книжка, дослідження якої зайняло близько 20-ти років. Авторитетний автор (так, поки статті немає про нього, але він автор декількох монографій та статей на цю тематику) + науковий ступінь. Авторитетний редактор. Є оцінка фахівців. Користувач намагається тролити (як це він вже робив із зображенням). --Arxivist (обговорення) 21:02, 8 листопада 2018 (UTC)

Створив заготовку статті про автора, див. Дєдик Олександр Георгійович. --Perohanych (обговорення) 14:51, 11 листопада 2018 (UTC)

Авторитетність автора не завжди є гарантією того, що всі його твори теж значимі. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:27, 8 листопада 2018 (UTC)

Шкода, що ви авторитетних книжок взагалі не пишете, а лише наклепи та переслідування. --Arxivist (обговорення) 21:40, 8 листопада 2018 (UTC)

Сторічний тест це просто підхід до оцінки, розумова вправа. Яка однак дає уявлення під якою саме призмою треба дивитись на ситуацію. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:23, 8 листопада 2018 (UTC)

У вас скоріше не розум, якщо вже призму згадуєте. --Arxivist (обговорення) 07:29, 9 листопада 2018 (UTC)

• Запрошую @Brunei:, @Friend:, @Jim777:, @Viiictorrr:, @Yakudza: до голосування.--Arxivist (обговорення) 03:58, 9 листопада 2018 (UTC)

  @Arxivist: Закликати людей «голосувати» — це нечесно (і якби то лише тут, а ви ще і у Фейсбуці написали). По-перше, тут обговорення, а не голосування, по-друге, якщо стаття дійсно значима, то нема потреби збирати купу людей для її захисту.--Анатолій (обг.) 23:08, 9 листопада 2018 (UTC)

  А вас ніхто і не запитував, що чесно, а що ні.. Правил чесності голосування, які забороняють запрошувати людей до нього — не існує. Люди самі приймуть рішення чи відповідає, чи радше хтось перебуває в особливій спільноті. І взагалі, нечесно робити дещо інше, а саме: в тиху ставити шаблони на швидке вилучення, як це робить один користувач. Але на жаль, ви з ним друзі, тож подібне вам не зрозуміти. --Arxivist (обговорення) 07:38, 10 листопада 2018 (UTC)

  А як ставити шаблони на швидке вилучення? На те воно і швидке, щоб вилучалося швидко. Якщо перед вилученням влаштовувати дискусію, то це вже не швидке, а повільне вилучення.--Анатолій (обг.) 14:48, 11 листопада 2018 (UTC)

  А тролі, на те і тролі, щоб тролити. А непатріоти на те і непатріоти, щоб вилучати енциклопедично значиме, але патріотичне. --Perohanych (обговорення) 15:16, 11 листопада 2018 (UTC)

  Але вони принаймні на особистості не переходять.--Анатолій (обг.) 16:04, 11 листопада 2018 (UTC)

  Хто порося вкрав, у того в вухах квичить ? :) --Perohanych (обговорення) 16:37, 11 листопада 2018 (UTC)

  @Ahonc: У подібного ставлення до ВП:КЗК є свої плюси — це надає можливість ств ст про твори наприклад Жирохова, Бережинського чи Тинченка. Фактично більшість праць українських авторів є знаковими для своєї галузі. Хоча б тому що книговидавництво не має значних обсягів чи перекладів якісних галузевих праць з іноземних мов --Юрій (обговорення) 11:27, 12 листопада 2018 (UTC)

• Шановне панство, я широ сподіваюся, що це такий недолугий жарт щодо попередньої номінації недоробленої і недописаної статті на добру, що чудово видно наприкінці сторінки і після ознайомлення з уже оформленим текстом?!? Попри важливість цієї теми як такої, мушу запропонувати автору статті перенести її поки до особистого простору. Для цього є декілька аргументів:

1. Книжка лише вийшла. На неї немає рецензій неафілійованих з видавництвом і не залучених до коректури чи вичитки тексту спеціалістів означеної тематики. Не було би питань, якщо рецензію написали, наприклад, спувробітники Інституту історії України, які не мають до неї стосунку. Там є спеціальний відділ, присвячений історії Української революції 1917—1921 рр. Тимченко Р. В., наприклад, активно досліджує, що видно по публікаціях, воєнно-політичне співробітництво УНР і ЗОУНР. Тинченко Я. Ю. також був би непоганим варіантом. І я скажу більше, якщо праця дійсно така "знакова", то вже до кінця наступного року ця суперечка не матиме сенсу. Окреме питання - рецензії польських дослідників означеної проблематики, але його поки закриємо.
2. Не варто плутати гарну книгу з, наприклад, фізики та книгу з історії. Це дві абсолютно різні речі. Значимість і знаковість історичної книги не з'являється автоматично з її публікацією. Спочатку вона повинна бути обговорена, проаналізована, врешті-решт процитована колегами, а вже потім слід її переносити в різноманітні енциклопедії. Яскравим антиприкладом, дуже нашумівшим у вузьких колах, є монографія Туранли Фергад Ґардашкан Оглу присвячена розгляду козацької доби історії України в турецьких письменний джерелах. Не буду вдаватися у подробиці, але сама книга, як і докторська дисертація означеної особи викликала широкий резонанс в історичних колах через наявність плагіату, хоча праця є безперечно "знаковою". Аналогів аналізу османських і турецьких джерел в українській історіографії не має, але... Окрім того, книга була випущена відомим видавництвом Києво-Могилянської академії. Так, "Бої у Львові 1-21 листопада" це не той випадок, але її цінність визначається не автором і видавництвом, а колегами-істориками, що будуть її цитувати чи писати відовідні рецензії.

Тому перенесення її до особистого простору, доповнення, а вже потім - публікація, будуть більш, ніж доречними. І ще... зніміть номінацію на добру статтю. Їй до неї ще дуже далеко. --Net Last (обговорення) 10:29, 15 листопада 2018 (UTC)

1. Ось ви, шановна пані, вже й написали коротеньку рецензію. Не кивайте на інших. Скопіюйте текст, киньте в електронну пошту і за тиждень вона вже з'явиться, так би мовити, на шпальтах. І питання вирішене. Тільки ж перечитайте, перш ніж підписуватись у кінці (якщо не соромно буде). З цим, здається, проблемка. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:14, 26 листопада 2018 (UTC)

Критика додана. Я знімаю шаблон через провисання. --Arxivist (обговорення) 19:00, 10 січня 2019 (UTC)

•  Коментар: Часто стикаєшся у своєму житті з невіглаством, часто і з агресією, часто з упередженістю. А те, що пишуть критики цієї статті і книги, є агресивним упередженим невіглаством, з яким навіть гидно полемізувати. Кожному з цих критиків до рівня цього серйозного дослідження потрібно кілька реінкарнацій, аби дорости до нього. Історія, очевидно, все розставить на місця і вам, критики, гарантую - відведе місце у небутті, ця ж книга і її автор - займуть, та й уже зайняли міцні позиції у ній. --Oleh Feschowetz (обговорення) 21:12, 13 січня 2019 (UTC)

  Можливо, так і буде. Але Вікіпедія не передбачає майбутнього. --Brunei (обговорення) 11:41, 16 січня 2019 (UTC)

Підсумок

В обговоренні є два поняття: важливість події і книги про цю подію. Значимість першого не дає значимість другого. Книга не задовольняє критеріям значимості книг, бо є тільки анонси про вихід і рецензії. Вилучено. Оскільки значимість не постійна, книга може стати значимою якщо будуть дослідження про цю книгу або через п'ять років, якщо будуть суттєві згадки про неї. --Basio (обговорення) 19:10, 16 січня 2019 (UTC)