Вовкун Василь Володимирович

український режисер і сценарист

Васи́ль Володи́мирович Вовку́н (нар. 16 червня 1957, Мацошин, Львівська область) — український режисер, сценарист, культуролог. Міністр культури і туризму України у 2007–2010 роках, генеральний директор-художній керівник Львівського національного театру опери та балету.

Міністр культури і туризму України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010[1]
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Народився 16 червня 1957(1957-06-16) (66 років)
Мацошин
Відомий як політик
Країна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Політична партія Наша Україна — Народна самооборона
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України

Біографія ред.

Вовкун Василь Володимирович народився 16 червня 1957 року в с. Мацошин, Жовківського району, Львівської області.

1972 року — закінчив Мацошинську восьмирічну школу.

1974 року — закінчив Нестерівську (Жовківську) середню школу № 1.

1976 року — навчався на акторському факультеті студії театрального мистецтва при Львівському академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (майстерня Сергія Данченка, Олексія Ріпка, Анатолія Ротенштейна).

1976–1977 роки — актор Вінницького українського музично-драматичного театру імені Миколи Садовського.

1977—1981 роки — навчався на акторському факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (фах — актор драми і кіно. Майстерня І. Зимньої).

1981–1989 роки — актор Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.

1989–1994 роки — актор Київського театру-студії «Будьмо!».

1988 рік — член Національної Спілки театральних діячів України.

1994–1998 роки — головний режисер-постановник Українського державного центру культурних ініціатив Мінкультури України.

1994–2005 роки — засновник та художній керівник режисерської майстерні «Мистецьке агентство „Арт Велес“».

1996 рік — член Українського національного комітету Міжнародної ради з організації фольклорних фестивалів.

2002–2003 роки — перший заступник Голови Національної Спілки театральних діячів України.

1994–2005 роки — художній керівник Державного підприємства «Україна мистецька».

2005–2007 роки — художній керівник Державного підприємства «Державне концертне агентство „Україна“».

2006–2007 роки — заступник голови національної ради з питань культури і духовності при Президентові України.

2007 рік — художній керівник Мистецького Агентства «V-ART».

2007–2010 роки — міністр культури і туризму України в уряді Тимошенко[2].

2007рік — професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

22 лютого 2017 року призначений художнім керівником Львівського національного театру опери та балету[3][4].

Почесні звання та відзнаки ред.

Церковні відзнаки ред.

Творчий доробок ред.

Головний режисер-постановник, асистент режисера, член журі понад 300 культурно-мистецьких подій: мистецьких видовищ, неомістерій, класичних опер, державних, релігійних та професійних свят, народних дійств, вітчизняних та міжнародних конкурсів і фестивалів, молодіжних масових акцій, альтернативних концертів, днів української культури і мистецтва у Німеччині, Франції, Китаї, Словаччині, Польщі, Сербії, Грузії, Азербайджані.

  • мистецьких видовищ:
    • опери-ораторії І. Стравінського «Цар Едіп» (1996, м. Славутич; 1998, Київ);
    • містеріального шоу-дійства «Золоті ворота тисячоліть» (1999, Київ);
    • мега-шоу «Спілкування заради Майбутнього» за кантатою К. Орфа «Карміна Бурана» (2007, Київ);
    • Дні вшанування пам'яті жертв голодомору — геноциду 1932—1933 рр. в Україні: скорботна хода, Національна хвилина пам'яті, музично-світлова інсталяція під час Всеукраїнської акції «Засвіти свічку!» (2004–2012) Київ).
  • класичних опер:
    • Джузеппе Верді «Бал-маскарад», Львівська Національна Опера (2005);
    • Бенджамін Бріттен «Поворот гвинта» Національна консерваторія імені Петра Чайковського (2005);
    • Костянтин Данькевич «Богдан Хмельницький» Донецька Національна Опера (2005).

Автор п'єс:

Автор книг:

  • «Морозяне щастя» (Київ. «Молодь», 1991);
  • «Фрески» (Львів, «Кальварія» 2001);
  • «Паралельні видива» у 2 томах (Київ, 2007).

Колекціонер українського народного одягу, наївного живопису, кераміки.

Організатор виставок:

Кандидат культурології, дисертація: "Український авангард в контексті західноєвропейських культуротворчих процесів (10-х — початку 30-х рр. ХХ ст.) (2011).

Контраверсії ред.

У січні 2009 року Дмитро Табачник звернувся до Генеральної прокуратури України з вимогою порушити кримінальну справу стосовно розпалювання міжнаціональної ворожнечі міністром культури України Василем Вовкуном, який назвав на засіданні уряду (звертаючись до міського голови Харкова Михайла Добкіна, який читав доповідь російською мовою) російську мову «собачою мовою»[10].

Примітки ред.

  1. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1965-VI «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
  2. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року № 10-VI «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
  3. Рішення про призначення В.Вовкуна генеральним директором-художнім керівником Львівського НТОБ /Сайт міністерства культури України/. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017. 
  4. Василь Вовкун став керівником Львівської опери /«Голос України»/. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017. 
  5. Указ Президента України від 25 червня 1998 року № 700/98 «Про відзначення нагородами України»
  6. Указ Президента України від 16 червня 2007 року № 532/2007 «Про присвоєння В. Вовкуну почесного звання "Народний артист України"»
  7. Указ Президент України від 28 червня 2017 року № 168/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 3 серпня 2017. 
  8. Нагороджений указом Президента України № 1193/2005. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2017. 
  9. Фестиваль «Червона рута». Чернівці 1989. Упорядник — Кирило Стеценко. Видання підготовлено до випуску кооперативом «Темп-принт» при видавництві «Реклама». Підписано до друку 21 вересня 1989. © Видавництво «Реклама», 1989. — С. 27.
  10. Korrespondent.net: Регионал Табачник обвинил министра культуры Вовкуна в ксенофобии и русофобии [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.], 30.01.2009

Посилання ред.