Стеценко Кирило Вадимович
Кирило Вадимович Стеценко (нар. 11 квітня 1953, Львів) — український скрипаль, композитор, культуролог, музичний і телевізійний продюсер, педагог і громадський діяч. Заслужений артист України, народний артист України (2020)[1], лавреат всеукраїнських та всесоюзних конкурсів скрипалів, доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. Позаштатний радник Міністра культури України[2].
Стеценко Кирило Вадимович | |
---|---|
Народився | 11 квітня 1953 (71 рік) Львів, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | композитор, скрипаль, культуролог |
Батько | Стеценко Вадим Кирилович |
Діти | донька Ксенія (1998), скрипаль |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Син композитора і скрипаля Вадима Стеценка.[3] Онук композитора Кирила Григоровича Стеценка.
Учасник першого складу рок-гурту «Еней».
Був лавреатом всесоюзного конкурсу, працював у Рівненській філармонії, а з другої половини 1980-х — коментатор телебачення. На початку 1990-х Кирило Стеценко опікувався дубненською хард-роковою командою «Еней» — двократним дипломантом «Червоної рути» та засновником власного рок-фестивалю «Тарас Бульба». Має яскравий і виразний звук скрипки, інструментом володіє без технічних обмежень. Характерною особливістю скрипаля являється поміркованість, вдумливість, емоційність та експресивність виконання.
Автор монографії «Стратегія культури України. Філософія і менеджмент самоздійснення нації»[4]. У 2013 р. обраний головою Київського міського об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта імені Т. Шевченка».
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Персональний склад колегії Міністерства культури України[недоступне посилання]
- ↑ Анатолій Калениченко. «Скрипкове дерево роду» / День. 14 травня 2014
- ↑ Кирило Стеценко: Проблеми шоу-бізнесу в Україні лежать за межами шоу-бізнесу. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]