Вікіпедія

Висоцька волость

Висоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Висоцьк.

Висоцька волость
Центр Висоцьк
Площа 67 087 (1885)
Населення 7768 осіб (1885)
Густота 10.6 осіб / км²

У складі Російської імперії ред.

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7768 осіб (3861 чоловічої статі та 3907 — жіночої), 518 дворових господарства[1].

Основні поселення волості[1]:

  • Висоцьк — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 160 верст від повітового міста, 1040 осіб, 125 дворів; волосне правління; православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, 5 ярмарок, 2 водяних млини. За 2 версти — колонія Софіївка із кирхою. За 4 версти — садиба Бродець з винокурним заводом та кінним млином. За 25 верст — смоляний завод.
  • Біла — колишнє власницьке село, 320 осіб, 28 дворів, кладовищенська каплиця, водяний млин.
  • Велюнь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 517 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
  • Золоте — колишнє власницьке село при річці Став, 427 осіб, 52 двори, кладовищенська каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
  • Лютинськ — колишнє власницьке село при озері Глинище, 525 осіб, 50 дворів, кладовищенська каплиця.
  • Озери — колишнє власницьке село при озері Велике, 540 осіб, 51 двір, православна церква, водяний млин, цегельний завод.
  • Удрицьк — колишнє власницьке село при річці Горинь, 227 осіб, 22 двори, каплиця, водяний млин, вітряк, кінний млин.

У складі Польщі ред.

Гміна Висоцьк
1920—1939
Воєводство Поліське
Повіт Сарненський (1920-1923)
Столінський (1923-1939)
Адмінцентр гміни Висоцьк
Тип гміни Сільська
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення
11  620

Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Висоцк і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Висоцьк.

1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька ґміна вилучена з Сарненського повіту і включена до Столінського повіту[2].

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року[3] до ґміни Висоцьк включена більшість території ліквідованої ґміни Теребєжув (крім сіл: Бухличі, Будимля, Глинка, Ольмани, Переброди, Смородськ, Вороння, Теребежів та колоній: Ольманські Кошари й Могильне).

На 1935 рік ґміна складалася з громад[4]:

  1. Біла
    • село Біла
    • залізнична станція Біла
    • хутір Перса
  2. Хилін
  3. Деревна
    • село Деревна
    • фільварок Деревна
    • смолярня Язвінка
  4. Городище
  5. Озери
    • село Озери
    • хутори: Бервочкі, Більськ, Букатиця, Хомче, Червень, Дежа, Дубно, Дубова, Горнатиця, Кобилище, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лучище, Мокре, Нивки, Осодруш, Осівці, Островське, Перса, Под'яйвениця, Підсік, Поктонка, Повтюкі, Ракувка, Різки, Ричина, Садище, Струшко, Ступище, Свиниця, Верпта, Вісре, Ворсинське, Заброддя, Задоліріє, Закопань, Закруж'є, Закупче, Заморський, Зарудове, Заселище
    • фільварок Озери
    • лісничівки: Штамбон, Забільська
  6. Лютинськ
    • село Лютинськ
    • хутір Кошари
    • лісничівка Рівчаки
  7. Людинь
  8. Миляч
    • село Миляч
    • фільварок Миляч-Жадень
  9. Озерськ
    • село Озерськ
    • лісничівки: Біла Гора, Лещериське, Озерськ
    • смолярня Броди (Сікалюха)
  10. Рудня
    • село Рудня
    • хутір Правосудівка
  11. Річиця
  12. Шахи
    • хутори: Шахи, Небивальське, Прилоп
    • лісничівка Гранкі
  13. Тумень
    • село Тумень
    • хутори: Кам'яна Нива, Кам'яний Острів, Карпова Нива, Кощич, Любоницьк, Пхичин, Подліп'є, Станіславів, Старий Слад, Великий Ліс
    • лісничівка Калиповець
    • фільварки: Любоницьк, Остапово-Любоницьк
  14. Удрицьк
    • село Удрицьк
    • хутори: Бірки, Любиша, Остне, Подсуш'є
    • залізнична станція Удрицьк
  15. Велюнь
    • село Велюнь
    • хутори: Козаки, Загробля
    • лісничівка Велюнь
  16. Висоцьк
  17. Заморочення
    • село Заморочення
    • хутір Заморочення
    • лісничівки: Заморочення, Пруд, В'ясовець
  18. Софіївка
  19. Золоте
    • село Золоте
    • хутори: Золоте, Вигон, Ястжемблі, Садовне
    • смолярня Верх Нового Острова
  20. Жадень
    • село Жадень
    • хутори: Хочин, Хочин Миляцький, Баранець, Висока Заросля

У складі СРСР ред.

27 листопада 1939 року Висоцька волость включена до Сарненського повіту УРСР у процесі випрямлення кордону з БРСР[5]. 17 січня 1940 року ґміна ліквідована через утворення Висоцького району.

Населення ред.

Станом на 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 1973 будинки та 11 620 мешканців, з них[6]:

  • 5699 чоловіків та 5921 жінка;
  • 10 927 православних, 397 юдеїв, 158 євангельських християн, 132 римо-католика, 4 греко-католики та 2 будисти;
  • 9275 українців, 1773 поляки, 299 євреїв, 154 німці, 86 білорусів та 42 росіянина.

Посилання ред.

  1. ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 233. (рос. дореф.)
  2. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  5. ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)

Джерела ред.


  Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Висоцька_волость&oldid=40409528