Удрицьк (станція)

Удрицьк (до 1904 року Висоцьк) — прикордонна проміжна залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці

Станція Удрицьк

Сарни — Удрицьк
Львівська залізниця
Рівненська дирекція
с. Удрицьк

Udryk railway station.jpg
51°44′50″ пн. ш. 26°45′01″ сх. д. / 51.74732850002777695° пн. ш. 26.750406200027779136° сх. д. / 51.74732850002777695; 26.750406200027779136
Дата відкриття 2 (14) серпня
Рік відкриття 1885 (135 років)
Попередня назва Висоцьк
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова та острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 361
Відстань до Сарн, км 50
Відстань до Рівного, км 137
Код станції 356403 ?
Код «Експрес-3» 2218003 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Прийом та видача повагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій.

Розташований у селі Удрицьк Дубровицького району Рівненської області на лінії Сарни — Удрицьк між станцією Милячі (11 км) та прикордонною станцією з боку Білорусі Горинь (12 км).

ІсторіяРедагувати

Станцію було відкрито 2(14) серпня 1885 року при будівництві лінії Рівне — Сарни — Лунинець. Мала назву Висоцьк. Сучасна назва з 1904 року.

З 1992 року є прикордонною. На станції діє пункт прикордонного та митного контролю «Удрицьк».

Усі пасажирські потяги, що проходять через станцію, здійснюють зупинку для проведення прикордонного та митного контролю.

Є кінцевою для 2 дизель-поїздів, що курсують із Сарн; для 1 дизель-поїзда, що курсує з Білорусі (з проведенням прикордонного та митного контролю), та проміжною станцією для 1 дизель-поїзда, що курсує на/зі станції Здолбунів/Сарни до станції Горинь (з проведенням прикордонного та митного контролю).

Сучасний станРедагувати

У 2018 році Укрзалізниця вийшла з пропозицією закрити станцію Удрицьк через невеликий об'єм роботи — кількість відвантажених вагонів не покриває затрати на обслуговування станції[1].

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)