Дубровицький район

район у Рівненській області (Україна)

Дубро́вицький райо́н (у 1940—1944 роках — Домбровицький[5]) — колишній[6] район на північному заході Рівненської області. Центр — місто Дубровиця.[1] Площа району становила 1,8 тис. км²[1] (9,1 % обласної території). Населення — 47,1 тис. мешканців (2019).[7] Через район проходила залізниця Рівне — Сарни — Лунинець (Білорусь) і автошлях Рівне — Житковичі (Білорусь) (М21).[8] Район ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи 2020 року, територія району включена до складу Сарненського району.[9]

Дубровицький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Рівненська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5621800000
Утворений: 1940[1]
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 47 103 (на 1.01.2019)
Площа: 1818,5[2] км²
Густота: 26,5 осіб/км²
Тел. код: +380-3658
Поштові індекси: 34100—34189
Населені пункти та ради
Районний центр: Дубровиця[1][3]
Міські ради: 1
Сільські ради: 23
Міста: 1
Села: 58
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кухарець Микола Миколайович
Голова РДА: Гузич Олександр Миколайович[4]
Вебсторінка: Дубровицька РДА
Дубровицька райрада
Адреса: 34100, Рівненська область, Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16
Мапа
Мапа

Дубровицький район у Вікісховищі

Географія ред.

Розташування ред.

Район лежвать у межах Поліської низовини та Волинського Полісся.[10][8] Площа району — 1818,5 км²[2] (9,1 % обласної території).

Межув на півночі й північному сході з Берестейською областю Білорусі,[8] на сході з Рокитнівським, на півдні із Сарненським, на заході із Зарічненським і Володимирецьким районами Рівненської області.

Протяжність лінії державного кордону з Білоруссю на півночі становила 65 км.[8] Діяли два митні пости — у Городищі та Удрицьку.

Район був розташований на залізничній магістралі Рівне — Сарни — Лунинець[8] і перетині автодоріг Рівне — Дубровиця — Городище — Столин та Рівне — Дубровиця — Зарічне — Прикладники — Пінськ.

Зарічненський район Берестейська область
  Білорусь[8]
Берестейська область
  Білорусь[8]
  Рокитнівський район
Володимирецький район Сарненський район

Клімат ред.

Район розташований у вологій та помірно теплій агрокліматичній зоні.[11] Пересічна температура січня -5 °C, липня +18 °C.[11] Близько 160 днів на рік охоплює період з температурою понад +10 °C.[11] Опадів 620—680 мм на рік, найбільше випадає в літні місяці.[11]

Рельєф ред.

Поверхня району — хвиляста алювіальна низовина, розділена на дві частини річкою Горинь.[1][8] Лівобережна частина має горбистий рельєф з горбами та пасмами заввишки 8-12 м, які чергуються із сусідніми до Волинського пасма вирівняними заболоченими просторами Верхньоприп'ятської низовини, а правобережна — заболочені простори з еоловими формами рельєфу (валами, дюнами) заввишки 5-8 м.[1][8] Понад 30 % району охоплюють дерново-підзолисті ґрунти, поширені також дернові оглеєні, торфово-болотні та лучні різновиди.[11] Понад 670 га — піски.[11] Понад 48 % площі району покривають ліси з породами: сосна (71 % площі лісів), вільха чорна, береза (12,5 %), дуб, осика, липа, клен, ялина.[11][8] Крім того, на заплавах річок трапляються різновиди болотної рослинності та лучне різнотрав'я.[11] На території району містяться родовища кварцових пісків (Дубровицьке родовище), торфу (Дубняки, Коровинське родовище тощо) та глин.[10] Корисні копалини району: бурштин, торф, глина,[8][12] пісок.[12]

Адміністративно-територіальний устрій ред.

Населених пунктів на час ліквідації району — 59, з них — одне місто та 58 сіл.[8][2][13][12] Станом на 2020 місцеве самоврядування в Дубровицькому районі було представлене 1 міською радою, 2 сільськими об'єднаними територіальними громадами та 17 сільськими радами.[13] Районні органи влади — Дубровицька районна рада та Дубровицька районна державна адміністрація.

Адміністративно-територіальний устрій на 2017 рік:[13]

Водні ресурси ред.

У Дубровицькому районі нараховується 17 річок довжиною понад 10 км (загальна довжина — 428 км) та 141 річка довжиною до 10 км (загальна довжина — 428 км).[14] Територією району течуть річки Горинь,[11][12] Случ,[11][12] Чаква, Льва,[11][8] Бережанка, Сирець, Стубла, та інші.

На території району міститься низка невеликих природних озер загальною площею 339 га та декілька ставків і водойм загальною площею 140 га.[11] Серед яких — Велике Почаївське, озеро природного походження, пам'ятка природи загальнодержавного значення площею 58 га,[15] а також озера Великі, Сомине,[12] Верхнє, Озерське, Сіріус та інші. На півночі району болота Гало, Красне, Морочне.

Фауна ред.

З представників тваринного світу, занесених до Червоної книги України, на території Дубровицького району трапляються: кіт лісовий, змієїд (на окраїнах великих лісових масивів), беркут (вікові дерева у лісових хащах села Переброди), шуліка рудий (глибинні ділянки лісових масивів поблизу села Переброди), журавель сірий (відкриті болота), пугач (молоді соснові ліси), бражник джмелевидка (луки, схили, галявини), бражник мертва голова (сади, парки, пасіки), шовкопряд-ендроміс (береза, липа, граб, ліщина), шовкопряд кульбабовий (теплі сухі луки, схили), сатурнія-аглія (ліси, просіки).[16]

Гриби ред.

На території Дубровицького району трапляється занесена до Червоної книги України сироїжка синювата (поблизу села Крупове).[17]

Природно-заповідний фонд ред.

На території Дубровицького району була розташована низка об'єктів природно-заповідного фонду:

Крім того, на території району частково розташований Рівненський природний заповідник загальнодержавного значення, який охоплює Перебродівський болотний масив.[15][8]

Екологія ред.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи район було здебільшого віднесено до третьої зони радіаційного забруднення, а село Будимля — до другої.[8]

Історія ред.

Передісторія ред.

Перша писемна згадка міста Дубровиця була 1005 року в розподілі землі Володимиром Великим між новоствореною Турівською та Київською митрополіями. Вся ця територія була заселена деревлянами. Коли племена слов'ян були об'єднані в Київську Русь, держава древлян припинила своє існування. Під час міжусобиць на Русі, ця територія відійшла до Турово-Пінського князівства. В кінці XVI століття Дубровиця та інші села сучасного району входили до Пінського повіту Брестсько-Литовського воєводства.

У XVII столітті територія відносилася до Берестейського воєводства. Протягом короткого часу входила до території, на яку поширювалася українська гетьманська адміністрація. Коли Правобережжя було відійшло до Росії, територія району (більша частина) ввійшла до Пінського повіту Мінської губернії, а 1805 року він був віднесений до Рівненського повіту Волинської губернії.

Напередодні реформи 1921 року існувала вже Дубровицька волость Волинської губернії. 1921 року волость перейшла під владу Польщі. Спочатку територія входила до Сарненського повіту Поліського воєводства, а в кінці 1930 року — у складі цього ж повіту до Волинського воєводства. У 1934 було впроваджено новий адміністративний поділ, за яким на кілька сіл утворювалася одна гміна. Було створено Дубровицьку гміну.

Утворення району та Друга світова війна ред.

17 вересня 1939 року західноукраїнські та західнобілоруські землі переходять до СРСР.[22] На основі ухваленого Верховною Радою УРСР на третій позачерговій сесії закону від 15 листопада 1939 року про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки серед інших був утворений Рівненська область.[3] Дубровицький район утворений указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року, внаслідок якого замість повітів в областях Західної України утворювалися райони.[3] У лютому 1940 року в Дубровицькому районі створено 23 сільські ради.[3] 15 грудня 1940 року відбулися вибори до міських та сільських Рад депутатів трудящих.[3]

22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна і вже на початку липня 1941 року Дубровицький район зайняли німецькій війська.[3] Нацистський режим за 1942—1943 роки знищив 989 єврейських родин, вбивав та відправляв на примусові роботи в Німеччину українців.[3]

Деякі мешканці району долучилися до руху опору встановленій владі.[3][22] Діяло українське націоналістичне та радянське партизанське підпілля.[22] Також був активним прорадянський польський партизанський загін Роберта Сатановського.[22]

Серед загонів УПА особливо активними були бійці «Поліської Січі» Тараса Бульби-Боровця.[22] Встановлено 2187 учасників української національно-визвольної боротьби на території Дубровицького району, з них 972 загинуло та 880 репресовано.[22]

Радянські партизани та підпільники на території району здійснювали диверсії та збирали розвідувальні дані.[22] У боях за звільнення Дубровицького району від німецьких сил загинуло 866 бійців радянських збройних сил, партизанів і підпільників.[22] Понад 7700 уродженців району взяли участь у Німецько-радянській війні у складі Червоної армії, з них майже 400 були нагороджені бойовими нагородами.[22] На території району встановлено 20 пам'ятників і обелісків загиблим військовикам.[22]

7 січня 1944 року частини 397 Сарненської Богдана Хмельницького стрілецької дивізії спільно з партизанським з'єднанням Сабурова вибили німецькі частини з території району.[3] Після повторного встановлення радянської влади було заборонене приватне підприємництво, здійснювалися примусова колективізація та депортація родин учасників національно-визвольної боротьби.[22] Водночас відкривалися заклади культури та охорони здоров'я, школи, створювалися підприємства, велося будівництво.[22]

У 1944 році на території району діяли підрозділи УПА — боївка СБ «Стіжка» та група «Кармелюка».[23] Підпілля УПА продовжувало боротьбу проти радянської влади до кінця 1940-х — середини 1950-х років.[8][22]

Повоєнний період ред.

15 серпня 1944 року указом Президії Верховної Ради УРСР Домбровиця перейменована на Дубровицю, а Домбровицький район — на Дубровицький.[5] У 1947 році в Колках було створено перший у районі післявоєнний колгосп.[22] За даними Дубровицького районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року було виселено 132 родини «бандпособників» і націоналістів.[24] У 1950 році почалася нова кампанія з виключення з колгоспів «бандпособницьких» родин, станом на 20 червня 1950 року в Дубровицькому районі було виключено 75 родин.[24] У 1950 році в районі була завершена колективізація одноосібних селянських господарств.[3]

У 1959 році в процесі укрупнення районів в УРСР Висоцький район був розділений між сусідніми районами — північна його частина увійшла до складу Зарічненського району, а південна — до Дубровицького району.[3] Зокрема до Дубровицького району були включені села: Сварицевицької сільської ради (Сварицевичі, Зелень), Лісівської (Озерськ та Замороченнє (сьогодні Лісове)), Людинської (Пузня (сьогодні Партизанське), Золоте, Людинь, Рудня), Лютинської (Лютинськ), Висоцької (Висоцьк, Річиця (сьогодні Вербівка), Хилін), Удрицької (Удрицьк, Смородськ, Хочин), Жаденської (Жадень), Миляцької (Миляч, Біле), Велюнської (Велюнь, Загребля), Перебродівської (Переброди, Будимля), Озерянської (сьогодні Великоозерянської) (Великі Озера, Шахи, Різки).[3] Через укрупнення деякі села були перейменовані, зокрема Хлівці — на Заслуччя, Островці — на Червоне тощо.[3]

А в 19621966 роках з Дубровицьким районом об'єднувалися Володимирецький і Зарічненський райони.[25] За його розміри район називали «Велика Дубровиця» або «Маленька Бельгія».[25]

5 лютого 1965 року указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Біленську, Борівську, Великотелковицьку, Кухітсько-Вільську та Перекальську сільради Дубровицького району до складу Володимирецького району, а Залізницьку та Судченську Дубровицького району — до складу Любешівського району Волинської області.[26]

У 1973 році в районі діяло 3 радгоспи, 17 колгоспів, 7 підприємств, 6 будівельних організацій, об'єднання «Сільгосптехніки», 53 медичні заклади, музична школа, профтехучилище, 8 будинків культури, 44 клуби, 46 бібліотек, 4 кінотеатри, 47 кіноустановок.[27] Діяли 48 загальноосвітніх шкіл (з них 11 середніх, 27 восьмирічних та 10 початкових), у яких навчалося 13 930 учнів та працювало 820 учителів.[27]

Період незалежності України ред.

Під час адміністративно-територіальної реформи постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року ліквідований Дубровицький район, його місьці та сільські територіальні громади увійшли до складу Сарненського району.[9]

Населення ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1959[28] 56 454
1970[29] 60 642 +7.4%
1979[30] 58 521 −3.5%
1989[31] 56 178 −4.0%
2001[32] 50 939 −9.3%
2011[33] 49 168 −3.5%
2017[13] 47 982 −2.4%
2018[7] 47 503 −1.0%
2019[7] 47 103 −0.8%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2019 року населення Дубровицького району становило 47 103 особи, з них міського населення — 9424 особи, сільського — 37 679 осіб.[7] Щільність населення — 28,26 осіб/км².[34]

Національний склад ред.

Національний склад населення Дубровицького району станом на 2011 рік:[35]

Національність Кількість осіб %
Українці 50730 98,63 %
Росіяни 333 0,65 %
Білоруси 284 0,55 %
Поляки 12 0,02 %
Інші 78 0,15 %
Разом 51437 100,00 %

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[36]

Мова Відсоток
українська 98,92 %
російська 0,65 %
білоруська 0,36 %
вірменська 0,01 %
молдовська 0,01 %

Вікова і статева структура ред.

Розподіл населення за віком та статтю станом на 2001 рік:[37]

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 898 5937 3462 7734 4955 2728 82
Жінки 26 535 5670 3204 6946 5494 4902 319


Структура жителів району за віком і статтю станом на 2011 рік:[38]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 6239 5977 12216
18-39 7829 7248 15077
40-59 6325 6200 12525
60+ 3852 5499 9351
Разом 24245 24923 49168

Соціально-економічні показники ред.

Працездатність (станом на 2011 рік)[39]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 49168
12867 13546 26391 7513 8956 16459
Зайнятість (станом на 2011 рік)[40]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 49168
4349 5558 9910 7766 6284 14051
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[41]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
35774 13001 15370 102 199 3513 716 554 672 1056 3904 261 270 53

Смертність та народжуваність ред.

Стан смертності та народжуваності у 2006—2010 роках:[42]

Рік Загальна чисельність населення Померло на 1000 чол. (осіб) Народилося на 1000 чол. (осіб) Приріст/зменшення
2006 49165 16,4 13,6 -2,8
2007 48907 16,1 14,5 -1,6
2008 48585 16,6 14,4 -2,2
2009 48407 15,6 15,2 -0,4
2010 49168 15,3 14,2 -1,1

Освітній рівень ред.

Освітній рівень населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року:[42]

Освіта Чоловіки Жінки Разом
Вища 1071 1492 2563
Незакінчена вища 38 26 64
Середня 9267 6275 15542
Неповна середня 3520 3394 6914
Початкова 3883 4183 8066
Без освіти 2881 5389 8272
Інша освіта 2133 3742 5873
Разом 22793 24501 47294

Економіка ред.

Економічний потенціал району опирається на лісову промисловість.[8] Основні галузі промисловості — деревообробка та перероблювання торфу.[12] Промисловість району представлена 8 підприємствами: ТзОВ «Полісся-продукт», «Ритм» і «Торос», ВАТ БПФ «Дубротекс», «Дубровицький завод „Металіст“», ЗАТ «Завод побутової техніки», ДП «Іскра» і «Поліссятекстиль». На території Дубровицького району в селі Вербівка ведуться роботи з видобування торфу на торфородовищі МОРОЧНО-1.[джерело?]

Основні галузі сільського господарства — картопляне та зернове рослинництво, молочно-м'ясне та виробництво кормів.[8][12] Діють 24 агропромислові підприємства.[8] Площа сільськогосподарських угідь — 62,7 тис. га, з них ріллі — 30,6 тис. га, боліт — 11,3 тис. га, пасовищ — 11,0 тис. га.[8]

Також діє розроблена інвестиційна програма розвитку підприємства, діє середній і дрібний бізнес. Станом на 2005 рік працювало 89 малих підприємств, було зареєстровано 612 фізичних осіб.[25]

Транспорт ред.

Рівень охоплення сіл транспортним сполученням досягав 93 %. Базовим перевізником є ВАТ «АТП — 15642».[джерело?] Протяжність залізничних колій становить 34,1 км, автомобільних шляхів — 341,6 км.[8] Залізничні станції в Дубровицькому районі: Дубровиця, Удрицьк, Милячі.[11][8]

Освіта ред.

У районі у 2008 році працюювало 44 загальноосвітні школи, 20 дитсадків, ПТУ, автошкола, районний будинок школяра, музична школа.[8]

Інфраструктура ред.

Медичне обслуговування здійснювала центральна районна лікарня на 240 ліжок, дві дільничні лікарні та 41 фельдшерсько-акушерський пункт.[25] Діюли стоматологічна поліклініка, дитяча консультація, станція швидкої медичної допомоги, районний СЕС, ветеринарна лікарня, відділи трьох банків.[8]

Політика ред.

Станом на 2011 рік кількість виборців становила 36 880 осіб.[33]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дубровицького району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 67,90 % (проголосували 24 856 із 36 609 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,51 % (12 057 виборців); Юлія Тимошенко — 23,15 % (5 755 виборців), Олег Ляшко — 12,14 % (3 018 виборців), Анатолій Гриценко — 4,30 % (1 069 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[43]

Культура ред.

У Дубровицькому районі всього взято на облік 70 пам'яток історико-культурної спадщини, з них 20 археологічних, 48 історичних і 2 монументального мистецтва. Також Рівненської області нараховується 30 пам'яток історії.

У мережу закладів культури входять районний і 15 сільських будинків культури, 33 клуби, районні бібліотеки для дорослих і дітей, Дубровицький і Висоцький краєзнавчі музеї.[25][8] Крім того, діють кінотеатр та 38 бібліотек.[8]

Релігія ред.

Діяли релігійні громади ПЦУ, УПЦ (МП), євангельських християн-баптистів.[8]

Засоби масової інформації ред.

Виходила районна газета «Дубровицький вісник».[8]

Особистості ред.

Народилися ред.

  • Світлана Бабчук, українська співачка, заслужена артистка України (2002).
  • Іван Базилевич, український лікар-терапевт, дослідник фізіології старіння, доктор медичних наук (1928), професор (1938).
  • Теодозія Бриж, українська скульпторка, заслужена художниця України (1997).
  • Уляна Кот, співачка, майстриня художнього ткацтва.
  • Євген Кухарець, композитор, народний артист УРСР (з 1972 року), художній керівник і головний диригент Черкаського державного заслуженого українського народного хору.
  • Георгій Харпак (Жорж Шарпак), французький фізик українського єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики (1992).
  • Віталій Чишко, доктор історичних наук, академік.

Примітки ред.

Джерела ред.

  1. а б в г д е ГЕУ, 1989, с. 373.
  2. а б в Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 3.
  3. а б в г д е ж и к л м н п Виставка-репортаж до 73 річниці утворення Дубровицького району. www.dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 8 листопада 2019. 
  4. Розпорядження Президента України від 16 грудня 2019 року № 519/2019-рп «Про призначення О.Гузича головою Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області»
  5. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року № [[[:s:Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»|«Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»]] «{{{3}}}»]
  6. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020. 
  7. а б в г Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 8 листопада 2019. 
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ЕСУ, 2008.
  9. а б ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020. 
  10. а б ГЕУ, 1989, с. 373-374.
  11. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ГЕУ, 1989, с. 374.
  12. а б в г д е ж и Rivne Investment Promotion Agency "InvestInRivne". investinrivne.org. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019. 
  13. а б в г д Кількість населення Дубровицького району. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2019. 
  14. Коротун, 1996, с. 259.
  15. а б в г д е ж и Рівненська обласна державна адміністрація - Публікації. 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 19.12.2018. Процитовано 8 листопада 2019. 
  16. Коротун, 1996, с. 260-261.
  17. Сироїжка синювата Russula turci Bres. (R. amethystina Quél.) - Червона книга України. redbook-ua.org (en-gb). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 8 листопада 2019. 
  18. а б в г д Коротун, 1996, с. 261.
  19. Коротун, 1996, с. 262.
  20. а б в г д Коротун, 1996, с. 264.
  21. а б в Коротун, 1996, с. 265.
  22. а б в г д е ж и к л м н п р Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 8 листопада 2019. 
  23. Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ "Рівненська друкарня", 2009. — Т. 2. — С. 266-267. — ISBN 978-966-403-054-7.
  24. а б Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10, 15. — (Реабілітовані історією)
  25. а б в г д Дубровиці — 1000 років: збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції. — Рівне : Перспектива, 2005. — 148 с.
  26. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016. 
  27. а б ІМіС УРСР, 1973, с. 259.
  28. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2019.  (рос.)
  29. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 8 листопада 2019.  (рос.)
  30. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 8 листопада 2019.  (рос.)
  31. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2019.  (рос.)
  32. Кількість наявного населення за статтю та типом поселень - 056 РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, Стать, Рік, Зміст , Тип поселення, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. [недоступне посилання]
  33. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  34. Облікова картка Дубровицького району на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 16 червня 2014. 
  35. Паспорт Дубровицького району [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  36. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. [недоступне посилання]
  37. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. 
  38. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  39. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  40. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  41. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  42. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 8.
  43. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 березня 2016. 

Книги ред.

Офіційні дані та нормативно-правові акти ред.

Інші ред.

Посилання ред.