Вікіпедія

Миляч

село в Рівненській області, Україна

Ми́ляч (інколи — Милячі)[2] — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[3] Населення становить 1080 осіб (2011).[1]

село Миляч
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Миляцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56080110010064146
Облікова картка с Миляч 
Основні дані
Перша згадка 1648[джерело?]
Населення 1080 (01.01.2011)[1]
Площа 1,42[джерело?] км²
Густота населення 798,59[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34133[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°40′38″ пн. ш. 26°44′43″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		139[джерело?] м
Водойми річка Чаква[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34133, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Миляч, вул. Шкільна[джерело?]
Карта
Миляч. Карта розташування: Україна
Миляч
Миляч
Миляч. Карта розташування: Рівненська область
Миляч
Миляч
Мапа
Мапа

CMNS: Миляч у Вікісховищі

Назва

ред.

Інколи згадується як Милячі.[2] Польською мовою згадується як Milacze,[4] російською — як Милячъ.[5]

Географія

ред.

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[6]

Клімат

ред.

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 616 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[7]

Клімат Милячі
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,7 −4 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 57 90 82 65 57 45 42 42 616
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

ред.
  • Дендропарк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 1 га, розташована в селі.[8]

Історія

ред.
Миляч на мапах
 
Миляч[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Миляч[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[12] У 1935 році село Миляч разом з фільварком Миляч-Жадень належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[13]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[14] Загалом встановлено 3 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 2 було репресовано.[15]

У 1947 році село Миляч разом з хуторами Борів, Заозеро, Підкалиновий, Пристань та Селище підпорядковувалося Миляцькій сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[16]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[17] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][19] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 3,01 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 10,31 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,89 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 313 мбер, з якої: зовнішнього — 39 мбер, загальна від радіонуклідів — 274 мбер (з них Cs — 263 мбер).[20]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[3][21]

Населення

ред.
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[22] 166 —
1906[5] 410 +147.0%
1921[4] 609 +48.5%
1989[23] 1152 +89.2%
1993[20] 1177 +2.2%
2001[24] 1129 −4.1%
2011[1] 1080 −4.3%
2017[25] 1051 −2.7%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Миляч налічувалося 17 дворів та 166 жителів (85 чоловіків і 81 жінка), з них 164 православних і 2 євреїв[22]. Станом на 1906 рік у селі було 36 дворів та мешкало 410 осіб.[5]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 89 будинків та 609 мешканців, з них: 296 чоловіків та 313 жінок; 553 православні, 53 юдеї, 2 римо-католики та 1 євангельський християнин; 554 українці, 44 євреї, 6 білорусів, 4 поляки та 1 німець.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1152 особи, з яких 569 чоловіків та 583 жінки.[23] На кінець 1993 року в селі мешкало 1177 жителів, з них 338 — дітей.[20]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1129 осіб.[24] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1080 осіб.[1]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[26][27]

Мова Кількість Відсоток
українська 1132 99.82%
білоруська 1 0.09%
російська 1 0.09%
Усього 1134 100%

Вікова і статева структура

ред.

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[28]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 147 144 291
18-39 187 164 351
40-59 145 117 262
60+ 59 117 176
Разом 538 542 1080

Соціально-економічні показники

ред.
Працездатність (станом на 2011 рік)[29]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1080
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
347 33 279 26 626 59 60 5 129 12 189 18
Зайнятість (станом на 2011 рік)[30]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1080
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
36 15 30 12 66 27 23 9 30 12 53 22
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[31]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
758 290 305 2 8 64 24 6 7 35 127 6 11 1

Політика

ред.

Органи влади

ред.

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[3]

Вибори

ред.

Село входить до виборчого округу № 155.[32] У селі розташована виборча дільниця № 560274.[32] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 782 особи.[1]

Культура

ред.

У селі працює Миляцький сільський будинок культури на 380 місць.[33] Діє Миляцька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 21 496 книг та яка має 6 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 970 осіб.[34]

Релігія

ред.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту,[35] яка з 1840-х років діяла вже як православна.[36]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Пантелеймонівської парафії Сарненської єпархії УПЦ УПЦ (МП) 19 грудня 1995 200 Церква [37]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 30 червня 1995 90 Молитовний будинок [37]
     — православні,      — протестантські.

Освіта

ред.

У селі діє Миляцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[38] У 2011 році в ній навчалося 302 учні (із 420 розрахованих) та викладало 32 учителі.[38]

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Миляцький дошкільний навчальний заклад „Веселка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 52 дитини і працювало 7 учителів та вихователів.[39]

Інфраструктура

ред.

У селі діє аптека.[40] У селі наявний сквер площею 350 м².[41] Наявне відділення поштового зв'язку.[42]

Примітки

ред.

Коментарі

ред.
  1. ↑ рос. Милячи, 17 дворів.
  2. ↑ нім. Miljatschi, 59 дворів.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[18]

Джерела

ред.
  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б ІМіС УРСР, 1973, с. 290.
  3. ↑ а б в с Миляч // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  4. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  5. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 202. (рос.)
  6. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  7. ↑ а б в г д е ж Myliach climate: Average Temperature, weather by month, Myliach weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  8. ↑ Коротун, 1996, с. 264.
  9. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  10. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  12. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  14. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  15. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 162. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  16. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
  17. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
  21. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  22. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 653. (рос. дореф.)
  23. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  28. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  32. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  33. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  35. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65-66. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  36. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 444.
  37. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
  38. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  39. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  40. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 47.
  41. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
  42. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги

ред.
  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

ред.

Мапи

ред.
  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миляч

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миляч&oldid=44006120