Відкрити головне меню

Ми́ляч (інколи — Милячі)[2] — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області.[3] Підпорядковується Миляцькій сільській громаді.[3] Населення становить 1080 осіб (2011).[1]

село Миляч
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Громада Миляцька сільська громада
Код КОАТУУ 5621885001
Облікова картка с Миляч 
Основні дані
Перша згадка 1648[джерело?]
Населення 1080 (01.01.2011)[1]
Площа 1,42[джерело?] км²
Густота населення 798,59[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34133[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°40′38″ пн. ш. 26°44′43″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
139[джерело?] м
Водойми річка Чаква[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34133, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Миляч, вул. Шкільна, тел. 4-31-34[джерело?]
Карта
Миляч. Карта розташування: Україна
Миляч
Миляч
Миляч. Карта розташування: Рівненська область
Миляч
Миляч
Мапа

Миляч у Вікісховищі?

НазваРедагувати

Інколи згадується як Милячі.[2] Польською мовою згадується як Milacze,[4] російською — як Милячъ.[5]

ГеографіяРедагувати

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[6]

КліматРедагувати

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 616 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[7]

Клімат Милячі
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,7 −4 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 57 90 82 65 57 45 42 42 616
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природиРедагувати

  • Дендропарк — комплексна державна па'ятка природи місцевого значення площею 1 га, розташована в селі.[8]

ІсторіяРедагувати

Миляч на мапах
 
Миляч[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Миляч[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[12] У 1935 році село Миляч разом з фільварком Миляч-Жадень належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[13]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[14]

У 1947 році село Миляч разом з хуторами Борів, Заозеро, Підкалиновий, Пристань та Селище підпорядковувалося Миляцькій сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[15]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[16] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][18] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 3,01 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 10,31 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,89 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 313 мбер, з якої: зовнішнього — 39 мбер, загальна від радіонуклідів — 274 мбер (з них Cs — 263 мбер).[19]

НаселенняРедагувати

Рік Населення Зміна
1906[5] 410
1921[4] 609 +48.5%
1989[20] 1152 +89.2%
1993[19] 1177 +2.2%
2001[21] 1129 −4.1%
2011[1] 1080 −4.3%
2017[22] 1051 −2.7%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1080 осіб.[1]

Станом на 1906 рік у селі було 36 дворів та мешкало 410 осіб.[5]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 89 будинків та 609 мешканців, з них: 296 чоловіків та 313 жінок; 553 православні, 53 юдеї, 2 римо-католики та 1 євангельський християнин; 554 українці (русини), 44 євреї, 6 білорусів, 4 поляки та 1 німець.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1152 особи, з яких 569 чоловіків та 583 жінки.[20] На кінець 1993 року в селі мешкало 1177 жителів, з них 338 — дітей.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1129 осіб.[21]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[23]

Мова Відсоток
українська 99,82 %
білоруська 0,09 %
російська 0,09 %

Вікова і статева структураРедагувати

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[24]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 147 144 291
18-39 187 164 351
40-59 145 117 262
60+ 59 117 176
Разом 538 542 1080

Соціально-економічні показникиРедагувати

Працездатність (станом на 2011 рік)[25]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1080
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
347 33 279 26 626 59 60 5 129 12 189 18
Зайнятість (станом на 2011 рік)[26]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1080
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
36 15 30 12 66 27 23 9 30 12 53 22
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[27]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
758 290 305 2 8 64 24 6 7 35 127 6 11 1

ПолітикаРедагувати

Органи владиРедагувати

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[3]

ВибориРедагувати

Село входить до виборчого округу № 155.[28] У селі розташована виборча дільниця № 560274.[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 782 особи.[1]

КультураРедагувати

У селі працює Миляцький сільський будинок культури на 380 місць.[29] Діє Миляцька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 21 496 книг та яка має 6 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 970 осіб.[30]

РелігіяРедагувати

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Пантелеймонівської парафії Сарненської єпархії УПЦ УПЦ (МП) 19 грудня 1995 200 Церква [31]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 30 червня 1995 90 Молитовний будинок [31]
     — православні,      — протестантські.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту,[32] а в 1840-х роках та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Удрицьк.[33]

ОсвітаРедагувати

У селі діє Миляцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[34] У 2011 році в ній навчалося 302 учні (із 420 розрахованих) та викладало 32 учителі.[34]

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Миляцький дошкільний навчальний заклад „Веселка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 52 дитини і працювало 7 учителів та вихователів.[35]

ІнфраструктураРедагувати

У селі діє аптека.[36] У селі наявний сквер площею 350 м².[37] Наявне відділення поштового зв'язку.[38]

ПриміткиРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. рос. Милячи, 17 дворів.
  2. нім. Miljatschi, 59 дворів.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[17]

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4
  2. а б ІМіС УРСР, 1973, с. 290
  3. а б в с Миляч // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  4. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 65.  (пол.)
  5. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 202. (рос.)
  6. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (uk) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  7. а б в г д е ж Myliach climate: Average Temperature, weather by month, Myliach weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  8. Коротун, 1996, с. 264
  9. ІАУ, 1980, с. 55
  10. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ІАУ, 1980, с. 57
  12. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
  13. Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  14. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
  16. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  17. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  18. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  19. а б в Коротун, 1996, с. 270
  20. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  21. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  22. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  23. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  24. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42
  28. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58
  31. а б Паспорт Дубровицького району, 2011
  32. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65-66.
  33. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 444.
  34. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51
  35. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53
  36. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 47
  37. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64
  38. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71

КнигиРедагувати

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.

Офіційні дані та нормативно-правові актиРедагувати

МапиРедагувати

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миляч