Рудня (Дубровицький район)

Ру́дня — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області.[2] Підпорядковується Людинській сільській раді.[2] Населення становить 511 осіб (2011).[1]

село Рудня
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада Людинська сільська рада
Облікова картка с Рудня 
Основні дані
Засноване 1552[джерело?]
Населення 511 (01.01.2011)[1]
Площа 0,87[джерело?] км²
Густота населення 673,56[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34123[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°41′17″ пн. ш. 26°34′58″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
143[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34123, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6[джерело?]
Карта
Рудня. Карта розташування: Україна
Рудня
Рудня
Рудня. Карта розташування: Рівненська область
Рудня
Рудня
Мапа

CMNS: Рудня у Вікісховищі

НазваРедагувати

Польською мовою згадується як Rudnia,[3] російською — як Рудня.[4]

ГеографіяРедагувати

Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці — 18 км, до залізничної станції Дубровиця — 21 км.[джерело?]

КліматРедагувати

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[5] Опадів 610 мм на рік.[5] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[5] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[5] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[5] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[5] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[5]

Клімат Рудні
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 56 89 81 64 57 45 41 41 610
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

ІсторіяРедагувати

Рудня на мапах
 
Рудня[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Рудня[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів — Городище. А колись, це був Волинський тракт, що проходив через саме село. В назві села збереглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин ці болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.[джерело?]

Стародавня людина тут поселилася ще 35-15 тис. років тому. Тоді в цій місцевості з'явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше. Тут про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені — археологи. Це археологічні пам'ятки, розташовані поблизу села, а саме:[джерело?]

  • дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ — УІ тис. до н. е., У — ІІ тис. до н. е., 1Х — Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100×200 м;
  • стоянка мезолітична в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н. е.), розмір (80х50м);
  • стоянка фінальнопалеолітична (ІХ — УІ до н. е.) площа 120×70 м;
  • поселення ранньослов'янське на північно — східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н. е.) розмір 120 х 70 метрів.

В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується. В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам'яної).[джерело?]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[6][7]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[8] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[9] У 1935 році село Рудня разом з хутором Правосудівка належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[10]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11] У липні 1941 року до села зайшли німці. У роки війни тут також діяли формування Бульби (Боровця). У 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б).[джерело?] За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовицька банда пограбувала село та вбила господарчого.[12]

У 1944 році у селі знову встановлений радянський контроль. Збройний опір УПА проти більшовицької окупації тривав до 1951 року.[джерело?]

У 1947 році село Рудня разом з хутором Прасодівка підпорядковувалося Руднянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[13]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[14] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][16] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,44 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 5,54 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,84 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 211 мбер, з якої: зовнішнього — 71 мбер, загальна від радіонуклідів — 14 мбер (з них Cs — 136 мбер, Sr — 3 мбер).[17]

НаселенняРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[4] 347
1921[3] 459 +32.3%
1989[18] 581 +26.6%
1993[17] 617 +6.2%
2001[19] 581 −5.8%
2011[1] 511 −12.0%
2017[20] 541 +5.9%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 511 осіб.[1]

Станом на 1906 рік у селі було 34 двори та мешкало 347 осіб.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та сусідньому хуторі Прасодівка разом налічувалося 71 будинок та 459 мешканців, з них: 220 чоловіків та 239 жінок; 449 православних, 6 юдеїв та 4 римо-католики; 449 українців (русинів), 6 євреїв та 4 поляки.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 282 чоловіки та 299 жінок.[18] На кінець 1993 року в селі мешкало 617 жителів, з них 179 — дітей.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 581 особа.[19]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[21]

Мова Відсоток
українська 99,49 %
російська 0,34 %

Вікова і статева структураРедагувати

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[22]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 50 41 91
18-39 28 61 89
40-59 82 66 148
60+ 101 82 183
Разом 261 250 511

Соціально-економічні показникиРедагувати

Працездатність (станом на 2011 рік)[23]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
174 33 138 26 312 59 97 18 117 22 214 40
Зайнятість (станом на 2011 рік)[24]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
148 7 147 7 295 14 456 22 408 20 864 42
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[25]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
420 112 139 - - 32 3 4 5 10 34 - 3 -

ПолітикаРедагувати

Органи владиРедагувати

Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.[2]

ВибориРедагувати

Село входить до виборчого округу № 155.[26] У селі розташована виборча дільниця № 560270.[26] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 411 осіб.[1]

КультураРедагувати

У селі працює Руднянський сільський клуб на 56 місць.[27] Діє Руднянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4635 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 400 осіб.[28]

РелігіяРедагувати

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ (Свято-Парескевської) УПЦ (МП) 12 лютого 2001 120 Церква [29]
     — православні.

ОсвітаРедагувати

У селі діє Руднянська загальноосвітня школа І ступеня.[30] У 2011 році в ній навчалося 14 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 4 учителі.[30]

ПриміткиРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. рос. Рудня, 11 дворів.
  2. нім. Rudnja, 49 дворів.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[15]

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в с Рудня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 65.  (пол.)
  4. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 207. (рос.)
  5. а б в г д е ж Rudnia climate: Average Temperature, weather by month, Rudnia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  6. ІАУ, 1980, с. 55.
  7. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  8. ІАУ, 1980, с. 57.
  9. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
  10. Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  11. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  12. Літопис УПА, 2007, с. 416.
  13. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  14. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  15. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  16. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  17. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  18. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  19. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  20. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  21. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  22. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  23. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  24. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  26. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  30. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.

КнигиРедагувати

  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української apxeoграфії та джepeлознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництвo «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові актиРедагувати

МапиРедагувати

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудня (Дубровицький район)