Сарненський повіт (пол. Powiat sarneński) — адміністративно-територіальна одиниця міжвоєнної Польщі та УРСР. Повітове місто — Сарни.

Сарненський повіт

пол. Powiat sarneński

місто Сарни
Країна  Польська Республіка
Регіон Поліське воєводство, Волинське воєводство
Межує з: Столінський повіт
Пінський повіт
Каширський повіт
Ковельський повіт
Луцький повіт
Костопільський повіт
СРСР
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 181 300 чоловік — 1931 рік
 - густота 33,1 осіб/км²
Площа
 - повна 5 478 км²
Дата заснування 15 березня 1920
Губернатор Джордж Осмоловскі

Історія ред.

Створений 1 березня 1921 і проіснував до 1940 року З часу заснування перебував у складі Поліського воєводства до 16 грудня 1930, коли був приєднаний до складу Волинського воєводства. 27 листопада 1939 року включений до новоствореної Рівненської області. Ліквідований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням області на райони. Складався з 9 сільських гмін (172 сільських громади), 3 міських гмін, 1 міста та 5 містечок. Загальна площа повіту — 5478 км², населення — 181 300 осіб, щільність — 33,1 ос. на км².

1 липня 1926 року до Немовицької гміни Сарненського повіту приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повіту[1].

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] ґміна Березьніца поділена між ґмінами Домбровіца, Влодзімєжец, Городзєц і Нємовіче та передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі і включення їх до міста[3].

Загальні відомості ред.

Сарненський повіт став північно-східною окраїною Волинського воєводства після передачі в 1930 р. з Поліського воєводства (складі II Речі Посполитої)[4]. Межував на заході з Ковельським і Луцьким повітами, на півночі з Поліським воєводством (Каширський, Пінський та Столінський повіти), на сході — з Радянським Союзом, а на півдні прилягав до Костопольського повіту.

Площа повіту становила 5,478 км², населення — 181 300 осіб (за переписом 1931), щільність населення становила 33 особи на 1 км². Район найбільш населений українським населенням чисельністю 129 800 осіб (71,6 %). Друга за величиною громада поляків становили 30 400 осіб. Було також трохи євреїв та інших етнічних груп.

Адміністративний поділ ред.

 
Сарненський повіт

Міські ґміни:

  1. м. Рокитне — від 1927
  2. м. Сарни
  3. містечко Бережниця — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  4. містечко Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
  5. містечко Володимирець — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  6. містечко Домбровиця

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Антонівка над Горинню — від 1928 року, раніше ґміна Городець
  2. Ґміна Бережниця — до 1928
  3. Ґміна Більська Воля
  4. Ґміна Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
  5. Ґміна Володимирець
  6. Ґміна Домбровиця
  7. Ґміна Кісоричі
  8. Ґміна Клесів
  9. Ґміна Любиковичі
  10. Ґміна Немовичі
  11. Ґміна Рафалівка

У складі СРСР ред.

27.11.1939 до Сарненського повіту включені частини Пінського (Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості) і Столінського (Березовська і Висоцька волості) повітів у ході випрямлення кордону з БРСР[5].

17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони:

  1. Сарненський район з центром в м. Сарни;
  2. Володимирецький район з центром в с. Володимирець;
  3. Дубровицький район з центром в м. Дубровиця;
  4. Клесівський район з центром в смт Клесів;
  5. Рафалівський район з центром в с. Рафалівка;
  6. Рокитнівський район з центром в смт. Рокитне;
  7. Морочненський район з центром в с. Морочне;
  8. Висоцький район з центром в с. Висоцьк.

Примітки ред.