Сарненський повіт

Сарненський повіт;
пол. Powiat sarneński
місто	Сарни
Країна	Польська Республіка
Регіон	Поліське воєводство, Волинське воєводство
	Межує з: Столінський повіт; Пінський повіт; Каширський повіт; Ковельський повіт; Луцький повіт; Костопільський повіт; СРСР
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	181 300 чоловік — 1931 рік
- густота	33,1 осіб/км²
- повна	5 478 км²
Дата заснування	15 березня 1920
Губернатор	Джордж Осмоловскі

Сарненський повіт (пол. Powiat sarneński) — адміністративно-територіальна одиниця міжвоєнної Польщі та УРСР. Повітове місто — Сарни.

Історія

Створений 15 березня 1920 з гмін Рівненського повіту (Висоцьк, Домбровиця, Любиковичі, Немовичі і Віри) та з гмін Овруцького повіту (Кисоричі, Олевськ, Юрово)^[1]. Проіснував до 1940 року. З 4 лютого 1921 перебував у складі Поліського воєводства до 16 грудня 1930, коли був приєднаний до складу Волинського воєводства. 27 листопада 1939 року включений до новоствореної Рівненської області. Ліквідований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням області на райони. Складався з 9 сільських гмін (172 сільські громади), 3 міських гмін, 1 міста та 5 містечок. Загальна площа повіту — 5478 км², населення — 181 300 осіб, щільність — 33,1 ос. на км².

1 липня 1926 року до Немовицької гміни Сарненського повіту приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повіту^[2].

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.^[3] ґміна Березьніца поділена між ґмінами Домбровіца, Влодзімєжец, Городзєц і Нємовіче та передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі і включення їх до міста^[4].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 р. замість повітів та волостей було створено 30 районів, Сарненський – з Немовицької волості і м. Сарни Сарненського повіту.

Загальні відомості

Сарненський повіт став північно-східною окраїною Волинського воєводства після передачі в 1930 р. з Поліського воєводства (у складі II Речі Посполитої)^[5]. Межував на заході з Ковельським і Луцьким повітами, на півночі з Поліським воєводством (Каширський, Пінський та Столінський повіти), на сході — з Радянським Союзом, а на півдні прилягав до Костопольського повіту.

Площа повіту становила 5,478 км², населення — 181 300 осіб (за переписом 1931), щільність населення становила 33 особи на 1 км². Район найбільш населений українським населенням чисельністю 129 800 осіб (71,6 %). Друга за величиною громада поляків становили 30 400 осіб. Було також трохи євреїв та інших етнічних груп.

Адміністративний поділ

Сарненський повіт

Міські ґміни:

м. Рокитне — від 1927
м. Сарни
містечко Бережниця — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
містечко Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
містечко Володимирець — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
містечко Домбровиця

Сільські ґміни:

Ґміна Антонівка над Горинню — від 1928 року, раніше ґміна Городець
Ґміна Бережниця — до 1928
Ґміна Більська Воля
Ґміна Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
Ґміна Володимирець
Ґміна Домбровиця
Ґміна Кісоричі
Ґміна Клесів
Ґміна Любиковичі
Ґміна Немовичі
Ґміна Рафалівка

У складі СРСР

27.11.1939 до Сарненського повіту включені частини Пінського (Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості) і Столінського (Березовська і Висоцька волості) повітів у ході випрямлення кордону з БРСР^[6].

17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони^[7]:

Сарненський район — з Немовицької волості і м. Сарни з центром в м. Сарни;
Володимирецький район — з Володимирецької волості з центром в с. Володимирець;
Дубровицький район — з Дубровицької волості та м. Дубровиця з центром в м. Дубровиця;
Клесівський район — з частини Березнівської і Клесівської волості з центром в смт Клесів;
Рафалівський район — з Більсько-Вольської та Рафалівської волостей з центром в с. Рафалівка;
Рокитнівський район — з Кисорицької волості і м. Рокитне з центром в смт. Рокитне;
Морочненський район — з Бродницької, Морочнівської та Кухотсько-Вольської волостей з центром в с. Морочне;
Висоцький район — з частин Вичівської, Висоцької, Столінської волостей з центром в с. Висоцьк.

Примітки

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Державний архів Рівненської області: Путівник. – Т. 1: Фонди періоду до вересня 1939 року. – Рівне, 2011. – 425 с. — С. 316-317.

[2] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 maja 1926 r. o niektórych zmianach granic województwa wileńskiego, nowogródzkiego, poleskiego i wołyńskiego. (пол.)

[3] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 (пол.)

[4] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 3 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)

[5] Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. (пол.)

[6] Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)

[7] Державний архів Рівненської області: Путівник. – Т. 1: Фонди періоду до вересня 1939 року. – Рівне, 2011. – 425 с. — С. 316-317.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]