Степанська волость (Рівненський повіт)
Степанська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Степань.
| Степанська волость | ||||
| Центр | Степань | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 53 414 (1885) | |||
| Населення | 11 297 осіб (1885) | |||
| Густота | 19.4 осіб / км² | |||
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Казимирка та Яблунька ліквідованої Печалівської волості, натомість до складу Стидинської волості відійшли села Златолин та Тростянець.
Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 14 сільських громад. Населення — 11297 осіб (5420 чоловічої статі та 5877 — жіночої), 847 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Степань — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 75 верст від повітового міста, 1250 осіб, 300 дворів; волосне правління; 3 православних церкви, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, богадільня, 41 лавка, базар по неділях, ярмарок. За 7 верст — смоляний завод.
- Велике Вербче — колишнє власницьке село, 475 осіб, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Золотолин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 501 особа, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Колонія — колишнє власницьке село при річці Горинь, 190 осіб, 50 дворів, постоялий будинок, пивоварний завод.
- Корост — колишнє власницьке село при річці Горинь, 830 осіб, 70 дворів, постоялий будинок, водяний млин.
- Кричильськ — колишнє власницьке село при річці Горинь, 1076 осіб, 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, смоляний завод.
- Мале Вербче — колишнє власницьке село, 406 осіб, 50 дворів, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Тростянець — колишнє власницьке село, 252 особи, 25 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
У складі Польщі ред.
| Гміна Степань | |
| 1920—1939 | |
| Воєводство | Поліське |
|---|---|
| Повіт | Рівненський, Костопільський |
| Адмінцентр гміни | Степань |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 24 (1936) |
Після окупації Волині поляками волость називали ґміна Степань і включили до Рівненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Степань.
1 січня 1925 р. ґміну Степань включено до новоутвореного Костопільського повіту[2].
1 липня 1926 року вилучені зі Степанської ґміни Костопільського повіту колонії Ост і Фільварок та приєднані до Неновицької ґміни Сарненського повіту[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 24 громад[4]:
- Борок — колонія: Борок та хутори: Града і Осевичі;
- Бутейки — село: Бутейки та гаївка: Ясенок;
- Гута Степанська — село: Гута Степанська та хутори: Висока Хвойна і Закустя;
- Ільник Великий — колонія: Ільник Великий;
- Ільник Малий — колонія: Ільник Малий;
- Яблунька — село: Яблунька та урочище: Пішкова;
- Колонія — село: Колонія та урочища: Каменюха, Ріжкова і Сучина;
- Казимирка — село: Казимирка, хутори: Чорниці, Ляда, Новосілки, Осова, Підгірник і Підсукач, гаївка: Дубина та урочище: Града;
- Комарівка — село: Комарівка, урочища: Борок і Смолярня Стара та гаївка: Помірки;
- Корост — село: Корост, хутори: Корост Старий і Острогонець та урочища: Ординки і Ост;
- Кричильськ — село: Кричильськ, урочище: Безодня та хутори: Корне, Крушина, Поляна, Рихта і Запілля;
- Мельниця — колонії: Мельниця Мала і Мельниця Велика, гаївка: Кошари та хутір: Сергієве;
- Островки — колонія: Островки та хутори: Конотопи, Ліски і Виходи;
- Переспа — колонія: Переспа;
- Сідлисько — колонії: Сідлисько, Зівка Нова і Зівка Стара та урочища: Вали, Вирачків Огрод і Ракова Шия;
- Степань — містечко: Степань;
- Степань — село: Степань, військове селище: Батори, колонія: Двірець і Погулянка, хутори: Новина, Ситниця і Труди та фільварок: Труди;
- Темне — колонія: Темне, урочище: Лосьове Кубло та хутір: Стиртки;
- Угли — колонія: Угли, гаївки: Дівочий Брід і Ости, лісничівка: Графський Курінь, хутори: Неклюквин і Убереж та залізнична станція: Немовичі;
- Вербче Велике — село: Вербче Велике, хутори: Броди і Залісся та урочища: Острів Липний, Підплецик і Примищі;
- Вербче Мале — село: Вербче Мале, хутір: Острівець, урочище: Падищі та військове селище: Вербче;
- Волоша — село: Волоша та хутори: Антонова, Острів, Смолярня Нова, Велика Нива і Вутятина;
- Вирка — колонія: Вирка, урочище: Карабелля та хутір: Обозяни.
17 січня 1940 р. ґміну ліквідували через утворення Степанського району.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 maja 1926 r. o niektórych zmianach granic województwa wileńskiego, nowogródzkiego, poleskiego i wołyńskiego. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 24 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |