Відкрити головне меню

Столінський повіт (пол. Powiat stoliński) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої. Повітове місто — Столін. Знаходився на півночі української етнічної території.

Столінський повіт

пол. Powiat stoliński

місто Столін
Найбільше місто Давид-Городок
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Поліське воєводство
Межує з: Пінський повіт
Лунинецький повіт
Сарненський повіт
СРСР
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 124.800 (1931)
 - густота 23 осіб/км²
Етнікон Українці, Білоруси, Поляки
Площа
 - повна 5.389 км²
Дата заснування 1 січня 1923
POL powiat stoliński map.svg

Столинський повіт

УтворенняРедагувати

Утворений 1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі зі включеням до новоутвореного повіту гмін, вилучених з наступних повітів:[1]

В складі повіту 7 сільських гмін, 4 міста.

Адміністративний поділРедагувати

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] ґміна Теребєжув поділена між ґмінами Столін і Висоцк та ґміна Радчиск — між ґмінами Столін і Плотніца та передано з ґміни Плотніца села Дубенець, Дубенецький Бір, Яструби і Могильне до ґміни Столін та сіл Орли Малі й Орли Великі — до ґміни Хорск.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 березня 1934 р. вилучено з сільської ґміни Хорськ землі колишнього маєтку Давидгородок з фільварком Старий Двір, землі колишнього маєтку Анусин, частина колишнього маєтку Високе і частина земель військового селища Високе та приєднання їх до міста Давид-Городок[3].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 30 березня 1934 р. територія міста Столін розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Столін частин сіл Столін і Столінок, маєтку Столін і розпарцельованих (поділених) маєтку Столін та приєднання їх до міста[4].

Міські ґміни:

  1. м. Давид-Городок
  2. містечко Городно - до 1927[5]. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  3. м. Столін
  4. містечко Висоцьк - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Березов
  2. Ґміна Висоцьк
  3. Ґміна Плотниця
  4. Ґміна Радчиськ - до 1928
  5. Ґміна Столін
  6. Ґміна Теребежів - до 1928
  7. Ґміна Хорськ

У складі СРСРРедагувати

27.11.1939 до Сарненського повіту включені Березовська і Висоцька волості Столінського повіту в ході випрямлення кордону з БРСР[6]. Повіт включений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. до складу новоствореної Пінської області[7]. Ліквідований 15 січня 1940 р. з поділом на Давид-Городоцький і Столінський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Столінського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали цю землю українською етнічною територією.

ПриміткиРедагувати

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Dawidgródka w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 30 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Stolina w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 13 kwietnia 1927 r. o zniesieniu ustroju miejskiego miasta Horodno w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)