Вассиян Юліян

д-р Юлія́н Іванович Вассия́н (12 січня 1894(18940112), с. Колоденці, нині Львівський район Львівської області — 3 жовтня 1953, Чикаго США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

Юліян Іванович Вассиян
Юліян Вассиян
Народився	12 січня 1894(1894-01-12) Колоденці
Помер	3 жовтня 1953(1953-10-03) (59 років) Чикаго
Поховання	Український цвинтар святого Миколая
Громадянство	Австро-Угорщина→ ЗУНР→ II Польська Республіка→ США
Національність	українець
Діяльність	філософ, публіцист
Відомий завдяки	ідеолог ОУН
Alma mater	Львівський таємний університет, Карлів університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Військове звання	вояк УГА
Партія	ОУН
Конфесія	УГКЦ
Батько	Іван Вассиян
Мати	Вільгельміна Урбан
Висловлювання у Вікіцитатах

Борець за незалежність України у ХХ столітті

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Біографічні відомості

Народився 12 січня 1894 року в с. Колоденці, Жовківського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини (нині Львівський район, Львівська область, Україна ) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни, з дому Урбан.

У 1914 році вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.

Навчання, університети

У таборах для інтернованих вояків Армій УНР і УГА на теренах Польщі і Чехословаччини виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали публіцистами, редакторами, письменниками, дослідниками, мистецькими і літературними критиками, філософами.

З 1922 року Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 році Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».

Вассиян — ідеолог націоналізму

У 1927 році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний ідеолог і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у Берліні, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.

У 1928 році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у Празі, на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній Конгрес українських націоналістів (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано ОУН і на ньому  Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («Розбудова нації». — 1929. — № 3-4).

Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції ОУН; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 році закінчив Карлів університет у Празі, студіювавши перед тим паралельно філософію й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська дисертація — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».

1930 року переїжджає до Перемишля, де редагує газету «Український голос».

Суди і тюрми

2 листопада 1931 року у Бродах Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 року. Після судового процесу у Львові 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН: Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.

Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 році, замешкав у свого батька у м. Броди, таємно підтримуючи контакт з підпіллям ОУН. З початком світової війни 1939 його знову заарештовано і відправлено до концтабору у Березі Картузькій.

Війна й еміграція

«Золотий вересень» застав Вассияна у Бродах, куди провід ОУН, усвідомлюючи особливу важливість філософа для ннаціоналістичного руху, вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у Кракові його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.

Вибух німецько-радянської війни знову повернув його на рідну землю, до Львова, Бродів. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для Проводу ОУН під керівництвом Голови ПУН Андрія Мельника. У січні 1944 року його арештувало гестапо і він опинився у концтаборі в м. Брец біля Берліна. У 1945 році опинився на волі: до 1950 року мешкав у різних містах Баварії, опісля переїхав до Чикаго в США, де помер 3 жовтня 1953 року. Похований на парафіяльному цвинтарі святого Миколая в Чикаго.

Творчий доробок

Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії» (1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).

Окремі твори:

• Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 56—60.
• Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К., 1993. — С. 154—156.
• Вассиян Ю. Земля — міт українського життя (Про Т. Г. Шевченка) // Українська мова і література в школі. — 1993. — № 3. — С. 25—27.
• Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси. — Торонто: Золоті Ворота, 1957 — 91 с.
• Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго, 1998.
• Вассиян Ю. Твори: У 2 т. — Торонто: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974. — Т. 1—2.

Література

• Вассиян, Юліан Іванович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Вассиян Юліан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — С. 217—218.
• Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. — Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 37-39.
• Квітковський Д. Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В. Верига. — К., 1998. — Ч. 2. — С. 155—159.
• Маркусь В. Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 97.
• Сніцарчук Л. Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 52—54.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. — 2002. — Вип. 3. — С. 72–81.
• Л. В. Сцінарчук. Вассиян Юліан Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.

Посилання

• Про Юліяна Вассияна / Програма «Велич особистости» / 163 студія // 2019 / Відео
• В. І. Прилуцький Вассиян Юліан [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 448. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Газета «Бандерівець» [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Портал «Український Центр» [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]