Відкрити головне меню

Бабій Олесь Йосипович (17 березня 1897, с. Середня, нині Калуського району Івано-Франківської області — 2 березня 1975, Чикаго, США) — український письменник та літературознавець[1], автор гімну ОУН «Зродились ми великої години». Доктор літературознавства. Писав під псевдонімом Хмелик[2].

Олесь Йосипович Бабій
Олесь Бабій1.jpg
Прізвисько «Глум», «Чмелик»
Народження 17 березня 1897(1897-03-17)
с. Середня, нині Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть 2 березня 1975(1975-03-02) (77 років)
м. Чикаго, Flag of the United States.svg США
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Приналежність УГА
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Гімн ОУН «Зродились ми великої години»

БіографіяРедагувати

Народився в селі Середнім Калуського району. Середню освіту здобув у Львові. Служив у австрійській армії, потім в УГА.

Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.

У Львові разом з Василем Бобинським, Романом Купчинським та Юрієм Шкрумеляком організував групу поетів-символістів «Митуса».

У 1924—1929 рр. здобув у Празі вищу освіту, ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.

1932 року разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові.

У 1944 році емігрував за кордон. Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив чотири роки, після чого переїхав до США. Працював в Чиказькому університеті, в редакції українського часопису.

Помер 2 березня 1975 року у Чикаго. Похований на цвинтарі св. Миколая.

ТвориРедагувати

Першим надрукованим твором Хмелика став написаний молодим старшиною УГА під Соколівкою вірш «На Київ!» («Над Київом хмара нависла грізна»), створений під час наступу на однойменне місто об'єднаних українських армій, Наддніпрянської й Галицької. Його було опубліковано в газеті «Стрілецька думка» від 5 жовтня 1919 року, ще раніше, покладений на мелодію «Сокільського маршу» Ярославенка, він увійшов до маршового репертуару військових оркестрів.

Загалом Бабій Олесь Йосипович — автор поетичних збірок «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив'я» (1939), «Світ і людина» (1947); поем «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956); збірок малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938); драматичних творів «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966); досліджень про творчість Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Богдана-Ігоря Антонича та інших письменників.

Уперше новий Марш української армії було представлено 13 березня 2017 року в Києво-Могилянські Академії, напередодні Дня українського добровольця. «Зродились ми великої години» виконали Олег Скрипка та Ансамбль пісні й танцю ЗСУ. Слова Маршу - це видозмінений текст Гімну українських націоналістів (Зродились ми великої години...) Олеся Бабія і Омеляна Нижанківського.

24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Також тут вперше було офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!»[4][5].

Окремі виданняРедагувати

ВшануванняРедагувати

14 березня 1997 р. в с. Середнє на стіні школи була відкрита пам'ятна дошка на честь 100-річчя з дня народження поета.

ПриміткиРедагувати

  1. Олесь Бабій. Українські пісні. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-04-08. 
  2. Олесь Бабій. Всеукраїнська електронна бібліотека. 2010-06-18. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-04-08. 

ДжерелаРедагувати

  • Бабій Олесь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. — Т. 1. — С. 79.
  • Волинський Б. Бабій Олесь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 61. — ISBN 966-528-197-6.
  • Жулинський Г. Бабій Олесь // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 105.
  • Луців Л. Олесь Бабій «Останні». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. — Джерзі Ситі — Нью-Йорк : Свобода, б. р. — С. 428—429.
  • Роздольська О. Бабій Олесь (Олекса) // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 31.
  • Сирота Л. Літературна група «Митуса» (1921—1922): О. Бабій, В. Бобинський, Р. Купчинський, Ю. Шкрумеляк: Бібліографічний покажчик / НДЦ періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. — Львів, 2004. — 190 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Утріско О. Присутність Олеся Бабія у «Літературно-науковому вістнику» — «Вістнику» Дмитра Донцова: бібліографічний та біографічний аспекти // Вісниківство: Літературна традиція та ідеї. Науковий збірник. — Вип. 2. — Дрогобич : Посвіт, 2012. — С. 277—287.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 480 с. Стор. 13. ISBN 978-966-317-145-6

ПосиланняРедагувати